Ухвала суду № 77349960, 19.10.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4311/18

пр.№ 1-кс/464/2298/18

У Х В А Л А

19 жовтня 2018 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова Горбань О.Ю., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, слідчого Лещух І.Я., адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018140040001629 від 21.06.2018,

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.06.2018 в межах кримінального провадження № 12018140040001629 від 21.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, а саме: на видаткову частину рахунку № 260070023944 (валюти – українська гривня, євро) шляхом зупинення видаткових операцій по вказаних рахунках, які належать ФОП ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 та перебувають у володінні ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Сахарова, 78.

Клопотання мотивує тим, що накладений арешт є незаконним, необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню, оскільки вказаним арештом порушуються його права як підприємця та власника майна. Крім того, накладений на рахунки арешт паралізує нормальну діяльність, тягне за собою збитки для господарської діяльності .

Захисник ОСОБА_2, діючи в інтересах ФОП ОСОБА_3, в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, пояснив, що слідством на сьогоднішній день не здобуто доказів причетності ФОП ОСОБА_3 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Нікому, на сьогоднішній день, не повідомлено про підозру. Арешт майна, а саме видаткової частини рахунків, діє вже понад три місяці. Будь яких документів щодо фінансово-господарської діяльності у товариства не вилучалось.

Слідчий слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України у Львівській області ОСОБА_4 клопотання заперечив, пояснив, що підставою для початку досудового розслідування та в подальшому для накладення арешту було встановлення факту ведення сумнівної фінансово-господарської діяльності за участі ризикових суб’єктів господарської діяльності, в тому числі ОСОБА_3, усі підприємства пов’язані між собою учасниками, засновниками, працівниками. Вказані підприємства майна не мають, господарської діяльності не здійснюють.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, суд вважає, що клопотання слід задоволити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Встановлено, що СВ Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області здійснювало досудове розслідування кримінального провадження № 12018140040001629 від 21.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, розпочате за фактом ведення сумнівної фінансово-господарської діяльності за участі ризикових суб’єктів господарської діяльності.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.06.2018 в межах кримінального провадження № 12018140040001629 від 21.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, накладено арешт на майно, а саме: на видаткову частину рахунку № 260070023944 (валюти – українська гривня, євро) шляхом зупинення видаткових операцій по вказаних рахунках, які належать ФОП ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 та перебувають у володінні ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Сахарова, 78.

В подальшому проведено перекваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення на ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), матеріали кримінального провадження скеровано для розслідування у слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України у Львівській області.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз вищевказаного положення КПК України свідчить про те, що підставою для скасування арешту майна є необґрунтованість його накладення або відсутність подальшої необхідності в його застосуванні.

Встановлено, що станом на день розгляду клопотання про скасування арешту правова кваліфікація в даному кримінальному провадженні є ч.2 ст.205 КК України, процесуальний статус ФОП ОСОБА_3 на підозрюваного чи обвинуваченого не змінено, що вказує про відсутність підстав для продовження існування арешту, накладеного на рахунки згаданого підприємця. Також у не встановлено та не доведено, протиправності походження коштів які знаходяться на рахунках.

Статтею 1 Протоколу N 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі "Броньовський (Broniowski) проти Польші" від 22.06.2004 р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Отже, відповідно до наведених положень Конвенції, позбавлення майна в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, є допустимим.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» (Sporrongand L nnroth v. Sweden) від 23.09.1982 р., заяви №7151/75, №7152/75, встановив, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує «легітимну мету» в суспільних інтересах, а втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

У справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 78, ЄСПЛ звернув увагу на те, що у процесі вирішення питання виправданості такого втручання необхідно підтримувати «справедливу рівновагу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар».

За таких обставин, покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, за минуванням декількох місяців, слід визнати необґрунтованими, оскільки нових достовірних даних, доказів щодо обставин і фактів, які підтверджують доводи що існували на час постановлення ухвали про арешт, на даний час суду не представлено.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність заявленого клопотання, а відтак таке підлягає до задоволення.

Керуючись ст.174 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25 червня 2018 року на видаткову частину рахунку № 260070023944 (валюта-українська гривня, євро), який належить ФОП ОСОБА_3 та перебуває у володінні ПАТ "Кредобанк" (МФО 325365).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Ю.Горбань