Вирок № 77344348, 24.10.2018, Верхньорогачицький районний суд Херсонської області

Справа № 651/78/18

Провадження № 1-кп/651/26/18

В И Р О К

і м ' я м У к р а ї н и

24.10.2018 року смт. Верхній Рогачик

Верхньорогачицький районний суд

Херсонської області в складі:

судді: Загрунного В.Г.

секретаря: Бедюх А.В.

за участю

прокурора Сластіна М.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Верхній Рогачик Херсонської області кримінальне провадження № 42017051120000292 від 07.12.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Київ, українця, громадянина України з середньою спеціальною освітою, одруженого, має двох малолітніх дітей, не судимого в силу ст. 89 КК України, працюючого водієм евакуатора «Дизельтранс» м. Київ, учасника бойових дій, брав участь у проведенні АТО, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 18.01.2015, о 14.00 годині, знаходячись у приміщенні Павлівського сільського будинку культури (клубу) за адресою: Херсонська область, Верхньорогачицький район, село Павлівка, вул. Українська, 14, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з мотивів явної неповаги до суспільства, з метою самоствердження, протиставлення себе суспільству та загальноприйнятим правилам поведінки, демонстрації зневаги до присутніх громадян, їх приниження та залякування, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю групою осіб з Особою, протиправні діяння якого є предметом дослідження у кримінальному провадженні № 12014050770004343 від 04.11.2014, (далі Особа 1), Особою, протиправні діяння якого є предметом дослідження у кримінальному провадженні № 42017051120000287 від 24.11.2017 (далі Особою 2), та Особою, протиправні діяння якого є предметом дослідження у кримінальному провадженні № 42017051120000286 від 24.11.2017 (далі Особою 3) вчинив хуліганські дії, а саме:

- безпричинно групою осіб з Особою 1, Особою 2 та Особою 3, наніс відвідувачу будинку культури ОСОБА_2 не менше шести ударів кулаками та ногами по тулубу та обличчю останнього, а також не менше двох ударів в область спини останнього прикладом зброї - автомата АКС-74У № НОМЕР_1 калібру 5,45 мм, заподіявши йому фізичний біль;

- після чого Особа 1, реалізуючи спільний умисел, із застосуванням вогнепальної зброї - автомата АКС-74У № НОМЕР_1 калібру 5,45 мм, здійснив у наведеному людному приміщенні одиночний постріл у стіну, створивши тим самим реальну загрозу для життя та здоров'я присутніх громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та, висловив до вказаних осіб вимогу лягти на підлогу, погрожуючи при цьому застосуванням вогнепальної зброї до того, хто не виконає його вказівку та зробить спробу піднятися або зателефонувати мобільним телефоном;

- продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, діючи з наведеними вище метою та мотивами, застосовуючи нарізну вогнепальну зброю - автомат АКС-74У № НОМЕР_1 калібру 5,45 мм, Особа 1 автоматичною чергою здійснив три постріли у стіну приміщення клубу, створивши тим самим реальну загрозу для життя та здоров'я громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Крім того, внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 у співучасті з Особою 1, Особою 2 та Особою 3 пошкоджено майно клубу, яке знаходиться на балансі Самійлівської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області за інвентарним номером 10310003, а саме: стеля та підлога у холі (фойє) сільського будинку культури (клубу), чим заподіяно матеріальну шкоду даному органу місцевого самоврядування на загальну суму 1000 грн.

Тобто, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та пояснив, що 18.01.2015 року, о 14.00 годині, знаходячись у приміщенні Павлівського сільського будинку культури (клубу) за адресою: Херсонська область, Верхньорогачицький район, село Павлівка, вул. Українська, 14, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння групою осіб з Особою 1, Особою 2 та Особою 3, наніс відвідувачу будинку культури ОСОБА_2 не менше шести ударів кулаками та ногами по тулубу та обличчю останнього, а також не менше двох ударів в область спини останнього прикладом зброї - автомата АКС-74У № НОМЕР_1 калібру 5,45 мм. Після цього Особа 1, здійснив у вказаному приміщенні, де були присутні жителі села, одиночний постріл у стіну та, висловив до вказаних осіб вимогу лягти на підлогу, погрожуючи при цьому застосуванням вогнепальної зброї до того, хто не виконає його вказівку та зробить спробу піднятися або зателефонувати мобільним телефоном. Після цього Особа 1 автоматичною чергою здійснив три постріли у стіну приміщення клубу. Матеріальну шкоду, заподіяну зазначеними злочинними діями його у співучасті з Особою 1, Особою 2 та Особою 3 в розмірі 1000 грн, ним частково відшкодовано (200 грн.). Щиро розкаювався та просив суд суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому, судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування правильно кваліфіковано: по ч.4 ст. 296 КК України - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї.

Відповідно до ч. 2 ст.65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, а згідно ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини провадження, дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва від 23.02.2015 року за ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік; ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016 року звільненого від покарання у вигляді позбавлення волі за вказаним вироком у зв'язку з закінченням іспитового строку, на час винесенні даного вироку вважається таким, що не має судимості в силу вимог ст. 89 КК України, вину у вчиненні злочину визнав повністю та щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні 2 малолітніх дітей 2006 та 2008 року народження, працює, брав участь у проведенні АТО та отримав статус учасника бойових дій, отримав бойове поранення під час зіткнення з незаконними збройними формуваннями у 2014 році, надав згоду щодо співпраці з правоохоронними органами та викриття протиправної діяльності інших осіб, свідком якої він був.

Згідно ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданого збитку, те, що він брав участь у проведенні АТО та отримав статус учасника бойових дій, отримав бойове поранення під час зіткнення з незаконними збройними формуваннями у 2014 році.

Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, думку прокурора, особу обвинуваченого, наявність однієї обтяжуючої покарання обставини та наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обрати міру покарання у межах санкції інкримінованої йому ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.

Крім того, в судовому засіданні прокурор вважав за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 амністії на підставі п. «в» і п. «д» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнити його від відбування покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив проти застосування у відношенні нього амністії на підставі п. «в» та п. "д" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має на утриманні двох малолітніх дітей та являється учасником бойових дій, вчинений ним злочин не є особливо тяжким. З наслідками застосування амністії ознайомлений.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який не є особливо тяжким, він дійсно має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, відносно яких він не позбавлений батьківських прав, що підтверджено свідоцтвами про народження дітей (а.к.п. 184,185). Крім того, відповідно до наявної копії військового квитка серії НОМЕР_2 та посвідчення серії НОМЕР_3 (а.а.с. 220-224, 249) ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Амністія протягом останніх десяти років до ОСОБА_1 не застосовувалася, на застосування амністії ОСОБА_1 згоден.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

Згідно п.п. «в» і «д» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України - особи, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами у відношенні яких не позбавлені батьківських прав; ветерани війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Обмежень щодо застосування відносно ОСОБА_1 амністії, визначених ч.4 ст.86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що на ОСОБА_1 поширюється дія п.п. «в», «д» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», у разі якщо до особи може бути застосовано декілька підстав, передбачених цим Законом, застосовується підстава, яка найбільшим чином поліпшує становище особи. В зв'язку з цим суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п. «д» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Наслідки застосування амністії обвинуваченому роз'яснені.

Речові докази в рамках даного кримінального провадження не визнавалися та не залучалися.

Відшкодування витрат на залучення експерта при проведенні: вибухо-технічної експертизи № 204 від 20.02.2015 року в розмірі 1536 грн. 00 коп.; судово-балістичної експертизи № 205 від 30.01.2015 року в розмірі 589 грн. 68 коп.; судово-балістичної експертизи № 206 від 26.01.2015 року в розмірі 294 грн. 84 коп. - покласти на обвинуваченого.

На досудовому розслідуванні запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався. Суд вважає, що підстав для застосування запобіжного заходу, згідно вимог ст. 177 КПК України до вступу вироку в законну силу - не має.

Керуючись ст.ст. 349, 373-374 КПК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року N 392/96-ВР, Законом України «Про амністію у 2016 році» суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання по ч. 4 ст. 296 КК України - чотири роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта при проведенні:

- вибухо-технічної експертизи № 204 від 20.02.2015 року в розмірі 1536 грн. 00 коп.;

- судово-балістичної експертизи № 205 від 30.01.2015 року в розмірі 589 грн. 68 коп.;

- судово-балістичної експертизи № 206 від 26.01.2015 року в розмірі 294 грн. 84 коп.

(на р/р 31118115021002, отримувач УК у м Херсоні/м Херсон/24060300, ЄДРПОУ 37959779, МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП) код класифікації доходу 24060300/інші надходження).

Речові докази в рамках даного кримінального провадження не визнавалися та не залучалися.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 42017051120000292 від 07.12.2017 року на підставі пункту п. «д» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Вирок суду може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Верхньорогачицький районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області В.Г. Загрунний