Рішення № 77341877, 11.10.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1089/18

н.п. 2/415/940/18

.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.10.18 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

представників

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог /а.с. 23-24/, просив визнати незаконним наказ № 65к від 29.01.2018 та скасувати його, поновити позивача на роботі у ВП «Шахта Новодружеська» на раніш займаній посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до наказу № 27к від 20.01.2016 позивач був прийнятий до ВП «Шахта Новодружеська» ПАТ «Лисичанськвугілля» на посаду гірника підземного третього розряду з повним робочим днем під землею. Наказом № 65к від 29.01.2018 позивача звільнено за п. 3 ст. 40 КЗпП України із формулюванням: «ОСОБА_3, т. № 1720, гірник підземний дільниці Водовідлив 17 січня 2018 року без поважних причин за одну годину до закінчення робочої зміни самовільно залишив місце роботи. Дати письмові пояснення з приводу самовільного залишення ним місця роботи відмовився, про що складено акт. ОСОБА_3 неодноразово вчиняв і раніше порушення трудової дисципліни, за що відповідно до наказів від 28.04.2017 № 408-к та від 27.06.2017 № 613-к до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення у виді догани. На підставі вищевикладеного … наказую звільнити ОСОБА_3А…» Також відповідачем в трудовій книжці позивача було зроблено запис № 21, датований 28.01.2018, щодо підстав звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором і правилам внутрішнього трудового розпорядку. Зауважив, що запис зроблено за день до видачі наказу про звільнення. Про наказ про звільнення позивач дізнався 30.01.2018, коли після лікарняного 19.01.2018 не був допущений до робочого місця без надання пояснень. Зазначив, що 17.01.2018 позивач вимушений був виїхати з роботи у зв’язку з хворобливим станом здоров’я, після виїзду з шахти позивач звернувся до лікаря, де йому було відкрито лікарняний листок. На лікарняному позивач перебував з 18.01.2018 по 23.01.2018. Вважає звільнення незаконним, у зв’язку з чим вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог, послався на пояснення викладені в уточненій позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Надав пояснення аналогічні, викладеним в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, усно та письмово пояснила (а.с.29-32), що 27.06.2017 відповідно до наказу № 613-к було притягнуто до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3, у зв’язку з тим, що ним було вчинено прогул 16 та 17 червня 2017 року. 17.01.2018 позивач без поважних причин залишив місце роботи до закінчення зміни. Виїхав о 13-30 год. 17.01.2018, з приводу цього було складено акт від 17.01.2018. Відповідно до доповідної ОСОБА_4 вбачається, що при виїзді з шахти о 13-30 год. кліть зупинилась на горизонті 213 м. До кліті підійшов позивач. ОСОБА_4 було зроблено зауваження позивачу з приводу його намагання раніше закінчення робочого часу виїхати по поверхню. Аналогічні пояснення були надані стволовим підземним в першу зміну ОСОБА_5 та начальником зміни з охорони праці ОСОБА_6 в доповідних на ім’я виконуючого обов’язки шахти ОСОБА_7 У зв’язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України, в.о. директора ВП «Шахта Новодружеська» було прийнято розпорядження № 03 від 17.01.2018 про недопущення до виконання своїх обов’язків ОСОБА_3 до моменту надання останнім письмових пояснень щодо даної ситуації. 18.01.2018 був складений акт про ненадання письмових пояснень № 1 від 18.01.2018. В акті зазначено, що 17.01.2018 гірнику підземному ОСОБА_3 запропоновано надати впродовж доби письмові пояснення за фактом допущеного порушення, які полягали у завчасному виїзді з шахти та порушенні інструкції з охорони праці для гірника підземного. Письмові пояснення позивачем не надані. У зв’язку з цим, адміністрацією шахти Новодружеська направлено на адресну профспілкового комітету подання про звільнення позивача за порушення трудової дисципліни відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України. 18.01.2018, під час перебування на шахті позивача, його повідомлено, що 18.01.20018 о 9 годині відбудеться засідання профспілкового комітету щодо надання згоди про звільнення ОСОБА_3 Останній засідання не чекав та покинув шахту не повідомивши профком про причину небажання перебувати на засіданні. У зв’язку з відсутністю позивача на засіданні профкому, прийнято рішення про перенесення засідання профкому на 19.01.2018, про що повідомлено позивача, проте останній не був присутній на засіданні. 19.01.2018 на засіданні профкому надано згоду на звільнення позивача за порушення трудової дисципліни. 27.06.2017, наказом № 613-к позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з прогулом 16 та 17 червня 2017 року. З табелю обліку робочого часу вбачається, що за січень 2018 року позивач неодноразово виїжджав на поверхню раніше закінчення робочого часу. Вважає звільнення позивача відбулося відповідно до чинного законодавства України.

В судовому засіданні встановлено, що з 20 січня 2016 р. ОСОБА_3 перебував у трудових правовідносинах з ВП «Шахта Новодружеська» ПАТ «Лисичанськвугілля» /а.с.14-16/.

Наказом №408-к від 28 квітня 2017 р. до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани за прогули 08 і с15 квітня 2017 р. без поважної причини (а.с.12).

Наказом №613-к від 27 червня 2017 р. до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани за прогули 16 і 17 червня 2017 р. без поважної причини (а.с.35).

29 січня 2018 року наказом № 65-к ОСОБА_3, т.№ 1720, гірника підземного дільниці Водовідлив, 29.01.2018 за систематичне невиконання ним без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку звільнено за статтею 40 п. 3 КЗпП України /а.с.5/.

Підстави для задоволення позову відсутні.

I.Нормативне обґрунтування рішення суду

1.Підстава звільнення

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

2.Порядок накладення дисциплінарного стягнення

Стаття 147 ч.1 п.2 КЗпП України - за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 2) звільнення.

Стаття 148 ч.1 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Стаття 149 ч.ч.1,3 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

3.Процедура звільнення

Стаття 43 КЗпП України ч.ч.1-3, 5, 8 КЗпП України

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40… цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник…

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

4. Стягнення середнього заробітку

Ст.235 ч.2 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу…

II.Мотиви, за яких суд прийшов до свого рішення

1.Наявність підстав для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Позивач двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення законодавства про працю. Накази про накладення на нього дисциплінарних стягнень не оскаржував. Заперечував проти наказу №613-к від 27.06.2017 р. з формальних підстав, бо за його інформацією той був скасований, про що свідчить і запис у трудовій книжці під №21.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що на час прийняття наказу №613-к працювала інспектором відділу кадрів на шахті та за наказом керівництва підготувала проект наказу про звільнення, який перед підписом уповноваженою особою проходив погодження у службах підприємства. Нею був внесений запис в трудову книжку позивача про звільнення, однака наказ про звільнення підписаний не був, у зв’язку із застосуванням до позивача стягнення у вигляді догані. З підписаним наказом про догану позивач повинен був бути ознайомленим. Відповідно до законодавства вона внесла до трудової книжки відповідача запис про визнання запису про звільнення за прогул на підставі наказу №613-к недійсним.

Суд вважає показання свідка ОСОБА_8 логічними та такими, що не суперечать звичайним життєвим обставинам, а тому не приймає заперечення позивача проти накладення на нього стягнення наказом №613-к.

Окрім того, позивач відповідно до ст.150 КЗпП України не звертався із позовом про скасування цього наказу з мотивів невизнання зазначеного в ньому факту прогулу.

Також знайшло підтвердження порушення позивачем трудової дисципліни 17 січня 2018 р..

Так, пунктом 2.11.17 колективного договору ВП «Шахта «Новодружеська» для підземних працівників шахти час закінчення роботи для 2-ї зміни визначений о 14-00 год.

З акту від 17 січня 2018 р. вбачається, що позивач в порушення встановленого на підприємстві графіку робочого часу без поважних причин залишив місце роботи до закінчення зміни і виїхав на поверхню о 13-30 год. (а.с.13).

У графіку виходів закінчення роботи позивачем 17 січня 2018 р. зазначене о 13-30 год., тоді як в інші дні січня 2018 р. (крім 12-го) цей час вказаний після 14-ї години (а.с.33).

Згідно доповідної записки стволового підземної дільниці ВШТ приблизно в 13 год. 10 хв. позивач підійшов до «стволу» з метою виїзду на поверхню. На зауваження стволового не прореагував, приблизно о 13 год.20 хв. намагався разом із стволовим піднятися на поверхню. У відповідь на зауваження в.о. начальника дільниці про ранній виїзд відповів нецензурною лайкою та почав бити ногами по кліті (а.с.41).

Аналогічно обставини подій викладені і у доповідній записці начальника зміни по ОТ (а.с.42).

Суд не приймає посилання позивача на поважність причини залишення робочого місця внаслідок хворобливого стану, бо з листка непрацездатності серії АДЕ № 139434 вбачається що позивач перебував на лікарняному з 18 січня 2018 р. по 23 січня 2018 року. Стати до роботи визначено – 28 січня 2018 року. /а.с.17, 43/.

Тобто позивач звернувся до медичного закладу тільки наступного дня після залишення місця роботи з порушенням встановленого на підприємстві графіку робочого часу.

Переконливі пояснення про причини не звернення до медичного працівника шахти чи медичної установи ще 17 січня 2018 р., хоча позивач залишив робоче місце вдень о 13-30 год., наведені не було.

Окрім того, з доповідної записки ОСОБА_9 вбачається, що позивач 18 січня 2018 р. о 7-00 год. приходив відмічатися на роботу (а.с.39).

Із заяви позивача від 19 січня 2018 р. вбачається, що він дійсно приходив на роботу (а.с.40). У судовому засіданні позивач написання цієї заяви та прихід 18 січня 2018 р. на роботу визнавав, переконливих пояснень своїх дій з огляду на нібито хворобливий стан у ці дні та перебування на лікарняному не навів.

Тому суд критично ставиться до пояснень позивача про наявність у нього поважної причини залишення місця роботи 17 січня 2018 р. з порушенням графіку робочого часу.

Отримання листка непрацездатності також не є доказом цієї обставини, бо сталося наступного дня і після того, як позивач намагався стати до роботи.

З огляду на те, що позивачем було допущено третє порушення трудової дисципліни, за кожне з двох попередніх порушень стягнення накладалися після скоєння відповідного порушення, в діях позивача присутнє систематичне невиконання працівником без поважних причин покладених на нього обов’язків

Також при обранні виду стягнення враховані обставини, за яких вчинено проступок, та попередня робота працівника, який менше ніж за рік до цього скоїв два грубих порушення трудової дисципліни.

2.Дотримання процедури звільнення

17 січня 2018 р. до профспілкового комітету було внесене подання про надання згоди на звільнення позивача за порушення трудової дисципліни, з посиланням на два попередні порушення і накази, якими позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності (а.с.8).

Актом №1 від 18 січня 2018 р. зафіксована відмова позивача від надання пояснень за фактом раннього виїзду з шахти (а.с.36).

Та обставина, що пояснення вимагалися після внесення подання не впливає на висновки суду, бо згода профспілки на звільнення не є обов’язковою для уповноваженої особи, і вона (особа) за умови надання пояснень мала б можливість врахувати їх при визначені виду стягнення.

Згідно доповідної записки від 18 січня 2018 р. позивач був попереджений про розгляд подання про його звільнення профспілковим комітетом, що було засвідчено підписами двох осіб (а.с.37).

З витягу з протоколу №13 від 18 січня 2018 р. засідання профспілки шахти Новодружеська вбачається, що розгляд подання про надання згоди на звільнення позивача був перенесений у зв’язку з його неявкою на 19 січня 2018 р. (а.с.38).

З акту від 18 січня 2018 р. вбачається, що позивач був попереджений про перенесення розгляду подання про його звільнення профспілковим комітетом на 19 січня 2018 р., що було засвідчено підписами 3-х осіб (а.с.56).

На висновки суду не впливає перебування позивача «на лікарняному», оскільки і 18, і 19 січня 2018 р. він приходив на шахту, 18 січня намішався старти до роботи, а 19 січня написав заяву з вимогою пояснити відмову у його допуску до роботи.

Тому суд вважає, що стан здоров’я жодним чином не перешкоджав позивачу прийняти участь у засіданні профспілкового комітету при розгляді подання про його звільнення.

Таким чином, відповідачем був дотриманий порядок погодження звільнення з профспілковим органом.

3. Відмова у стягнення середнього заробітку

Оскільки позивачу відмовлено у поновленні на роботі, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 12, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2018 р.

Суддя: