Постанова № 77341448, 09.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1805/18

Номер справи місцевого суду: 523/6051/17

Головуючий у першій інстанції Середа І.В.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Калараш А.А.

за участю секретаря: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської міської ради у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права на спадкування на квартиру в порядку спадкування за законом, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді 14 липня 2017 року у м. Одеса, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 з жовтня 2011 року до 01 листопада 2016 року, та визнання права на спадкування на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом (а. с. 2-4).

В обґрунтування свого позову посилалася на те, що її рідний дядько ОСОБА_4 з 1986 року постійно проживав однією сім'єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_3 Дітей у них не було. Позивач постійно підтримувала з ними тісний родинний зв'язок, періодично приїжджаючи у гості, допомагаючи їм у всіх проблемах, які у них виникали. Коли дядько ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_3 стали людьми похилого віку, постійно хворіли і потребували сторонньої допомоги, на їх прохання позивач стала з ними проживати з 2011 року, надавала їм допомогу. У ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дядько, позивач залишилася проживати разом з ОСОБА_3, доглядала за нею, оскільки та була інвалід третьої групи, хворіла на катаракту очей, асматичний бронхіт, мала перелом шийки лівої кістки стегна, та атеросклеротичну хворобу серця. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла. ОСОБА_2 поховала її за свої кошти. Після звернення до нотаріуса для оформлення спадщини, позивачка отримала роз'яснення про необхідність підтвердження факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем в судовому порядку.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 липня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з жовтня 2011 року до 01 листопада 2016 року. Визнано за ОСОБА_2 право на спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, на квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 112-113).

В апеляційній скарзі представник Одеської міської ради просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, на думку апелянта, матеріали справи не містять належних доказів спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 однією сім'єю; на час розгляду справи позивач постійно проживала разом зі своєю сім'єю - сином та онуком, за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 116-122).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Одеської міської ради підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3, актовий запис №11079, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Одеським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_4, загальною площею 49.6 кв.м.

Як вбачається зі спадкової справи №238/2017, 14 березня 2017 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона більше п'яти років проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю, вела з нею спільне господарство, піклувалася про неї, а в наступному і поховала її. У відповідь державний нотаріус Четвертої одеської державної нотаріальної контори надала роз'яснення щодо необхідності звернення до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом п'яти років до часу відкриття спадщини.

Із довідки КП «ЖКС «Пересипський» від 07 лютого 2017 року вбачається , що ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_6, з 26 травня 1986 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.50).

Довідкою (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописку) від 07 лютого 2016 року підтверджується, що в квартирі була зареєстрована ОСОБА_3, знята з реєстрації у зв'язку зі смертю (а.с.51).

Відповідно до довідки КП «ЖКС «Пересипський», ОСОБА_2 проживала без реєстрації разом з тіткою ОСОБА_3 одною сім'єю, вели спільне господарство з вересня 2011 року по день смерті ОСОБА_3 (а.с.18).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 березня 2012 року було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме, що вона є його племінницею. При розгляді даної справи судом було враховано пояснення ОСОБА_3, допитану в якості свідка, яка пояснила, що вона знаходилася в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 та проживала з ним разом однією сім'єю. ОСОБА_2 неодноразово відвідувала за їх місцем проживання, вони спілкувалися як родичі та їй відомо було, що вона є племінницею ОСОБА_4 (а.с. 36).

Таким чином, зі змісту судового рішення вбачається, що ОСОБА_3 більше 20 років проживала в цивільному шлюбі саме з ОСОБА_4

В судовому засіданні допитані в якості свідків сусіди ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживають в будинку на одні сходовій площадці з часу заселення, підтверджували, що добре знають сім'ю ОСОБА_3, яка після смерті своєї матері, більше 20 років проживала в квартирі з цивільним чоловіком, якого вони називали «дядя ОСОБА_9». Останній помер у ІНФОРМАЦІЯ_6 Свідки добре знають позивачку, яка весь час допомагала сім'ї ОСОБА_3, займалася похованням як свого дядька, так потім і ОСОБА_3 Після смерті дядька ОСОБА_2 проживала разом ОСОБА_3, яка називала її племінницею, бачили, як позивачка допомагала виходити їй на вулицю, приносила продукти, піклувалася про неї. Свідки неодноразово заходили в квартиру до ОСОБА_3, в квартирі було прибрано та доглянуто, є новий холодильник, бойлер, встановлено нові вікна.

Вказані свідками обставини кореспондуються із документами, наданими ОСОБА_2, а саме: квитанцією на оплату та монтаж вікон, квитанціями на придбання холодильнику, обігрівача, електрочайнику, м'ясорубки, ортопедичного матрацу, втратами на проведення оперативного лікування ОСОБА_3, тощо.

Вищевказані речі були придбані ОСОБА_2, що також підтверджує спільне проживання останньою із ОСОБА_3, ведення ними спільного господарства, наявність спільного бюджету, наявність усталених родинних взаємовідносин.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Статтею 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.21 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Факт, який просить встановити заявник, потрібен їй для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3

Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Оцінивши усі докази в сукупності, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що факт проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_3 з жовтня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 знайшов своє підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Отже, враховуючи встановлені судом факти, відсутність заповіту та інших спадкоємців, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач, як спадкоємець четвертої черги, має право на спадкування після смерті ОСОБА_3, у зв'язку із чим вимога про визнання за позивачем права на спадкування на квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 49, 6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 - підлягає задоволенню.

Колегія суддів не приймає до уваги довід апеляційної скарги представника Одеської міської ради про те, що матеріали справи не містять належних доказів спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 однією сім'єю, а на час розгляду справи позивач постійно проживала разом зі своєю сім'єю - сином та онуком, за адресою: АДРЕСА_3, оскільки такі доводи не кореспондуються із матеріалами справи.

Так, представником Одеської міської ради у апеляційній скарзі не наведено належних доказів на спростування показань свідків, допитаних у судовому засіданні суду першої інстанції. Крім того, необґрунтованим є посилання апелянта на Довідку начальника дільниці №1 КП «ЖКС «Пересипський» від 05 травня 2017 року про те, що квартира АДРЕСА_5 є відумерлою спадщиною, оскільки до посадових обов'язків начальника дільниці №1 КП «ЖКС «Пересипський» не входить питання щодо визнання спадщини відумерлою, дане питання вирішується в порядку ст. 1277 ЦК України шляхом подання до суду відповідної заяви (після спливу одного року з часу відкриття спадщини) органом місцевого самоврядування.

Окрім вищезазначеного, доводи апеляційної скарги спростовуються наступними документами, наявними у матеріалах справи:

- Довідкою дільниці № 7 КП «ЖКС Фонтанський» від 07 грудня 2017 р. про те, що ОСОБА_2 не проживає та не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 житловою площею 14, 00 кв.м.;

- Актом обстеження квартири АДРЕСА_8 (з додатками), з якого вбачається, що з 2013 року та по теперішній час за зазначеною адресою постійно мешкають ОСОБА_8 з дружиною та сином;

- Актом обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_9, від 02 листопада 2017 р., з якого вбачається, що за адресою реєстрації ОСОБА_2 не мешкає з 2011 року по теперішній час;

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 липня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 липня 2017 року - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 18 жовтня 2018 року.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Заїкін А.П.

Калараш А.А.