Ухвала суду № 77334753, 19.10.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/1993/18

Провадження №2-к/0203/1/2018

УХВАЛА

19 жовтня 2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотанням AB «UMEGA GROUP» про визнання та надання дозволу на примусове виконання ухвали Панявежського окружного суду Литовської Республіки від 04 квітня 2018 року, постановленої в цивільній справі №Е2-446-278/2018 за позовом AB «UMEGA GROUP» до товариства з обмеженою відповідальністю «Умега» про розірвання договору, застосування реституції, стягнення коштів,

у с т а н о в и в:

05 червня 2018 року AB «UMEGA GROUP» звернулося до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання ухвали Панявежського окружного суду Литовської Республіки від 04.04.2018 року, постановленої в цивільній справі №Е2-446-278/2018 за позовом AB «UMEGA GROUP» до ТОВ «Умега» про розірвання договору, застосування реституції, стягнення коштів. Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що 04.04.2018 року ухвалою Панявежського окружного суду Литовської Республіки було вжито тимчасові забезпечувальні заходи шляхом обмеження ТОВ «Умега» використовувати та володіти сільськогосподарською технікою та накладення арешту на грошові кошти. Право заявника звернутися до суду з відповідним клопотанням про визнання рішення іноземного суду та надання дозволу на його виконання передбачене положеннями розділу ОСОБА_1 процесуального кодексу України (далі ЦПК), а також приписами відповідного міжнародного договору, відповідні процедурні умови ним дотримано, що стало причиною звернення до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання ухвали від 04.04.2018 року (а.с.а.с. 1, 2, 15).

Представниця заявника у судовому засіданні підтримала у повному обсязі подане клопотання, а представник ТОВ «Умега» заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, суд дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.04.2018 року Панявежським окружним судом у цивільній справі №Е2-446-278/2018 за позовом AB «UMEGA GROUP» до ТОВ «Умега» про розірвання договору, застосування реституції, стягнення коштів було постановлено ухвалу. Вказаною ухвалою суд, у тому числі застосував тимчасові забезпечувальні заходи – обмежив право ТОВ «Умега» користуватися та володіти всією належною AB «UMEGA GROUP» сільськогосподарською технікою, передавши її на зберігання судовому приставу, а також наклав арешт на 479 480,20 Євро на рухомі та нерухомі речі, грошові кошти або майнові права, належні ТОВ «Умега». Постановлена ухвала в частині вжиття тимчасових забезпечувальних заходів підлягає негайному виконанню (а.с.а.с. 3 – 9).

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 3 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 07.07.1993 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.12.1993 року (далі – Договір), правова допомога охоплює виконання процесуальних дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема, допит сторін, обвинувачених і підсудних, потерпілих, свідків, експертів, проведення обшуку, експертиз, судового огляду, вилучення та передачу речових доказів, порушення кримінального переслідування та видачу осіб, які скоїли злочини, визнання і виконання судових рішень з цивільних справ, вручення і пересилку документів, надання за клопотанням іншої Сторони відомостей про судимість обвинувачених.

Процедура визнання рішень іноземних судів в Україні регламентована Договором та главою 1 розділу IХ ЦПК.

У відповідності з пунктами 1 – 4 статті 43 Договору «Розгляд клопотань про дозвіл виконання рішень» розгляд клопотань про дозвіл виконання рішень належить до компетенції судів Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання. Клопотання про дозвіл виконання подається в суд, що виніс рішення по справі в першій інстанції, який супроводжує його до суду, компетентного винести рішення по клопотанню. Реквізити клопотання визначаються законодавством Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснено виконання. До клопотання про дозвіл виконання необхідно додати: завірену судом копію рішення, офіційний документ про набрання рішенням законної сили, якщо це не випливає із тексту самого рішення; документ, із якого витікає, що відповідачу, який не брав участі у процесі, було своєчасно і в належній формі хоча б один раз вручено сповіщення про виклик до суду; завірені переклади документів, зазначені в підпунктах 1 та 2 цього пункту.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 462 ЦПК, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Статтею 463 ЦПК визначено, що рішення іноземного суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред’явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Відповідно до частини 1 статті 464 ЦПК питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Згідно з частиною 1 статті 465 ЦПК клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

У відповідності з частинами 1, 2 статті 466 ЦПК клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: ім’я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження; ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; мотиви подання клопотання. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що ухвала Панявежського окружного суду від 04.04.2018 року пред’явлена до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання нею законної сили (04.04.2018 року), а відповідне клопотання про її визнання та надання дозволу на її виконання подано до суду за місцезнаходженням боржника.

Крім того, заявлене клопотання подано до суду безпосередньо стягувачем (його представником), виконано у письмовій формі і містить найменування особи, що подає клопотання, зазначення її місцезнаходження, найменування боржника, зазначення його місцезнаходження в Україні, а також мотиви подання клопотання.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додано документи, передбачені Договором, а саме: завірену судом копію рішення (ухвали), а також завірений її переклад.

При цьому суд критично ставиться до посилань представника божника на відсутність передбаченого Договором документа, із якого витікає, що відповідачу, який не брав участі у процесі, було своєчасно і в належній формі хоча б один раз вручено сповіщення про виклик до суду. Ці твердження є помилковими, оскільки виходять із суто формалістичного тлумачення Договору та відповідних норм ЦПК, які натомість мають застосовуватись з урахуванням особливостей національного права держав-підписантів Договору.

Така позиція суду насамперед полягає в особливості розгляду судами (як України, так і Литовської Республіки) заяв (клопотань) про забезпечення позову під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Сутність такої особливості полягає у тому, що суди мають право забезпечувати позов без виклику (повідомлення сторін). Саме це випливає із змісту ухвали Панявежського окружного суду від 04.04.2018 року, яка була постановлена суддею одноосібно, що, безумовно, виключає необхідність і можливість надання стягувачем доказу повідомлення про судове засідання боржника.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про дотримання стягувачем встановленої Договором та ЦПК процедури і наявність законних підстав для задоволення заявленого у справі клопотання.

Керуючись статтями 258 – 260, 467 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Визнати ухвалу Панявежського окружного суду Литовської Республіки від 04 квітня 2018 року (набрала законної сили 04 квітня 2018 року), постановлену у цивільній справі №Е2-446-278/2018 за позовом AB «UMEGA GROUP» (код юридичної особи – 126334727; Литовська Республіка, LT-28216 Утяна, вулиця Метало, 5) до товариства з обмеженою відповідальністю «Умега» (ідентифікаційний номер – 41034759; 49000, Україна, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, 72) про розірвання договору, застосування реституції, стягнення коштів, щодо застосування тимчасових забезпечувальних заходів у вигляді обмеження права товариства з обмеженою відповідальністю «Умега» користуватися та володіти всією належною AB «UMEGA GROUP» сільськогосподарською технікою, передання цієї техніки на зберігання обраному AB «UMEGA GROUP» судовому приставу, а також накладення арешту на 479 480,20 Євро на рухомі та нерухомі речі, грошові кошти або майнові права, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Умега» і знаходяться у товариства з обмеженою відповідальністю «Умега» і третіх осіб.

Надати дозвіл на примусове виконання ухвали Панявежського окружного суду Литовської Республіки від 04 квітня 2018 року, постановлену у цивільній справі №Е2-446-278/2018 за позовом AB «UMEGA GROUP» (код юридичної особи – 126334727; Литовська Республіка, LT-28216 Утяна, вулиця Метало, 5) до товариства з обмеженою відповідальністю «Умега» (ідентифікаційний номер – 41034759; 49000, Україна, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, 72) про розірвання договору, застосування реституції, стягнення коштів, щодо застосування тимчасових забезпечувальних заходів у вигляді обмеження права товариства з обмеженою відповідальністю «Умега» користуватися та володіти всією належною AB «UMEGA GROUP» сільськогосподарською технікою, передання цієї техніки на зберігання обраному AB «UMEGA GROUP» судовому приставу, а також накладення арешту на 479 480,20 Євро на рухомі та нерухомі речі, грошові кошти або майнові права, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Умега» і знаходяться у товариства з обмеженою відповідальністю «Умега» і третіх осіб.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадця ти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повна ухвала складена 24 жовтня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян