Постанова № 7733471, 19.08.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-12808/08/0470 Категорія стат. обліку 6.6.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

О 17.45 год. 19 серпня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р.А.

при секретарі судового засідання Черномаз О.В.

за участю:

представників позивача Бурянського Р.А., Ігнатова В.В.

представника відповідача Мулика А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Дніпропетровського державного міжобласного спеціального комбінату до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський державний міжобласний спеціальний комбінат звернувся до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з проханням: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0002141543/0 від 18.11.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 листопада 2008 р. Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцію Дніпропетровської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0002141543/0, яким Дніпропетровському державному міжобласному спеціальному комбінату визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних ( фінансових санкцій) з платежем земельних податок з юридичних осіб на суму 58198.29 грн. (за основним платежем - 55496,24 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 2771,35 грн.).

Позивач вважає, що він не повинен сплачувати податок на землю, що закріплена за ним як територія пункту захоронення радіоактивних відходів, і тому вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0002141543/0, яким Дніпропетровському державному міжобласному спеціальному комбінату визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) з платежем земельних податок з юридичних осіб на суму 58198.29 грн. (за основним платежем - 55496,24 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 2771,35 грн.) є нечинним.

Позивачем подано заяви про зміну позовних вимог, в яких заявлено додаткові позовні вимоги про визнання нечинними та скасування: податкового повідомлення-рішення від 12.12.2008 р. № 0002141543/1, прийнятого Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області; рішення Міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 12.12.2008 р. № 22383/10/15-319, прийнятого за розглядом скарги на податкове повідомлення рішення від 18.11.2008 р. № 0002141543/0 щодо залишення без змін податкового повідомлення рішення від 18.11.2008 р. № 0002141543/0; рішення № 1864/10/25-008 від 26.12.2008р. Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги Дніпропетровського державного міжобласного спеціального комбінату (вих. № 235 від 26.12.2008 р.) щодо залишення скарги без задоволення; податкового повідомлення-рішення від 03.02.2009 р. № 0002141543/2, прийнятого Дніпропетровською Міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що з винесеними податковими рішеннями не погоджується, оскільки, податкові рішення винесені без врахування певних обставин та вимог чинного законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Також, представником відповідача було зазначено, що дії податкової є такими, що вчинені в межах наданих повноважень та відповідають діючому законодавству.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволенні позову повністю з наступних підстав.

Судом встановлено наступне. На підставі п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 Дніпропетровською Міжрайонною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкових розрахунків земельного податку за 2006 - 2008 роки.

За результатами перевірки складено акт № 202/1543/03060801 від 07.11.2008 року, яким донараховано підприємству суму земельного податку у розмірі 58 198,29 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог ч.2 ст.12 Закону України «Про плату за землю» № 2535 - XII від 03.07.1992р., позивачем було неправомірно застосовано пільгу щодо сплати земельного податку.

Відносини, пов'язані з платою за землю, регулюються Земельним та Цивільним кодексами, Законом України від 06.10.1998р. № 161-ХІУ «Про оренду землі», Законом «Про плату за землю» № 2535-ХІІ, а також іншими законами і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами України.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України від 25.06.91 № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», згідно якої ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Спеціальним законом з оподаткування земельних ділянок є Закон України «Про плату за землю» № 2535 - ХІІ.

Згідно ст. 4 Закону № 2535-ХІІ ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Згідно статті 2 Закону № 2535-ХІІ використання землі в України є платним.

Пільги щодо плати за землю надаються землекористувачам у відповідності до вимог статті 12 Закону № 2535-ХІІ.

Пунктом 3 частини першої статті 12 Закону № 2535-ХІІ визначено, що від земельного податку звільняються, зокрема, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, але згідно реєстраційних даних (за даними управління статистики) Дніпропетровський державний міжобласний спеціальний комбінат є державним підприємством з госпрозрахунковою формою фінансування , а не закладом, установою або організацією, що відповідає вимогам статті.

Частиною 2 статті 12 Закону № 2535-ХІІ визначено, що не справляється плата, зокрема, лише за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених статтею 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи » (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства: - землі, надані в користування Дніпропетровському державному міжобласному спеціальному комбінату, згідно державного акту і даних Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів, є забудованими землями за межами населеного пункту, наданими для технічної інфраструктури (для видалення відходів), а не землями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи і не хімічно забрудненими сільськогосподарськими угіддями, що не відповідає вимогам статті.

Частиною 2 статті 12 Закону № 2535-ХІІ визначено, що не справляється плата, зокрема, за землі кладовищ:

- по-перше, згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, і згідно статті 13 Закону № 2535-ХІІ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Таким чином, розпорядження Дніпропетровської обласної Ради від 28.01.1959р. № 82-0 щодо надання дозволу на відведення земель не є підставою для порядку обчислення і сплати земельного податку;

- по-друге, землі кладовищ - це землі захоронения померлих.

Згідно статті 4 Закону № 2535-ХІІ ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону і, так як, лист Державного управління екологічної безпеки в Дніпропетровській області № 265 від 24.04.1997р. не є законодавчим актом, то він не може встановлювати порядок сплати земельного податку і надання пільг по його сплаті.

Частиною 3 статті 12 Закону № 2535-ХІІ визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів, таким чином, Розпорядження по м. Києву не є підставою для звільнення від сплати земельного податку на території Дніпропетровського району.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського державного міжобласного спеціального комбінату до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання рішення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова складена в повному обсязі 25.08.09р.

Суддя Р.А.Барановський