Постанова № 7733237, 28.01.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.01.2010 р. справа №29/208

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікової Р.Г.

суддівВолкова Р.В. , Акулової Н.В. за участю представників: від позивача:Літвіненко В.І. за дов. від 09.01.2008р. від відповідача:ОСОБА_6 св-во про держ.реєстр. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 м.Дзержинськ

на рішення господарського судуДонецької області

від13.10.2009 року

по справі№29/208 (головуючий суддя Джарти В.В., суддів Іванченкова О.М., Левшина Г.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»м.Краматорськ

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 м.Дзержинськ

простягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7022грн.76коп., в тому числі 3424грн.42коп. основного боргу, 3418грн.28коп. пені, 151грн.84коп. інфляційної складової, 28грн.22коп. 3% річних. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»м.Краматорськ звернулося до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 м. Дзержинськ з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7022грн.76коп., в тому числі 3424грн.42коп. основного боргу, 3418грн.28коп. пені, 151грн.84коп. інфляційної складової, 28грн.22коп. 3% річних.

Господарський суд Донецької області прийняв рішення від 17.11.2009р. по справі №29/208, яким позов задовольнив частково. Присуджено до стягнення з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»2397грн.02 коп. боргу, 26грн.39коп. 3% річних, 110грн.91коп. інфляційної складової, 3192грн.17коп. пені, 83грн.17коп.державного мита, 254грн.82коп. плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу. В задоволенні вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 1027грн.40коп., 3% річних в сумі 1грн.83коп., індексу інфляції у розмірі 40грн.93коп. та пені в сумі 226грн.11коп. відмовлено.

Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_6 з прийнятим судовим рішенням не погодилась та звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. по справі №29/208 скасувати та прийняти нове рішення.

Також скаржником було подане клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги, яке було задоволено ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2009р.

Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції при винесені рішення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наполягає на тому, що акт-рахунок №128-12 від 31.12.2008р. не отримувався, а відтак відсутнє порушення строків та умов виконання грошових зобовязань з оплати зазначеного акту-рахунку.

Також відповідач вказує на безпідставність застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій». На думку заявника, зазначені норми законодавства регулюють відносини, які виникають із договорів надання комунальних послуг, споживачем зазначених послуг є субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані на підставі договору.

Відповідач зазначає, що отримує теплову енергію на підставі договору купівлі-продажу, а не на підставі договору надання послуг. Також вказує на той факт, що для здійснення підприємницької діяльності субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_6 використовує жиле приміщення, що підтверджується договором оренди квартири. Тому, на думку відповідача, до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№543/96-ВР від 22.11.1996р.

В судове засідання від 14.12.2009р. зявилися представник позивача та відповідач. У звязку з необхідністю витребування необхідних документів, як доказів, на які посилаються сторони у своїх виступах, розгляд справи у апеляційній інстанції було відкладено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»м.Краматорськ надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення через необґрунтованість доводів, викладених у скарзі.

11.01.2010 року у судове засідання зявилися повноважний представник позивача та відповідач, субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_6, особисто. Сторони заявили суду клопотання про продовження розгляду справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції задовольнив зазначене клопотання.

У судове засідання від 27.01.2010 року зявилися представник позивача та відповідач, які підтримали раніше викладені ними правові позиції.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складений протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»м.Краматорськ (далі теплопостачальна організація) та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_6 м.Дзержинськ (далі споживач) був укладений договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №128 від 22.09.2008р. (далі договір №128 від 22.09.2008р.)

Згідно пункту 1.1 цього договору теплопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію споживачу до точки продажу (або до точки розподілу у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», а споживач зобовязується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.

В розділі 11 договору №128 від 22.09.2008р. зазначено, що строк договору встановлений у межах одного календарного року з дня підписання його сторонами та вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору не заявить про його розірвання.

Згідно п. 5.1 вищевказаного договору облік споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані теплопостачальною організацією.

В цьому ж пункті сторони узгодили, що у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень споживача, виконаних за вимогами п. 3.2.13 договору.

При цьому, у разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами договору або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами п.п. 3.2.13, 5.3 договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі споживача.

У вищенаведеному договорі сторони також домовились, що вартість обсягу фактично спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначеного за показниками приладів обліку або на підставі наданих споживачем теплових навантажень (у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку), обчислюється з урахуванням тарифу 466грн.72коп. за 1 Гкал (у тому числі ПДВ в розмірі 20%)

Відповідно до пункту 6.1 договору №128 від 22.09.2008р. споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання ним акту-рахунку за умовами договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальності «Краматорськтеплоенерго».

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №128 від 22.09.2008 року позивач склав та направив відповідачу акти-рахунки на оплату проданої теплової енергії, які споживач повинен був оплатити протягом трьох днів з моменту їх отримання. Так, 05.11.2008р. відповідач отримав акт-рахунок №128-10 від 31.10.2008р. на суму 324грн.22коп., строк оплати настав 09.11.2008р. Вказана сума була сплачена підприємцем 18.11.2008р.

В якості підстав виникнення у відповідача обовязку сплатити вартість спожитої теплової енергії позивач посилався на акти-рахунки №128-11 від 30.11.2008р. на суму 670грн.04коп., №128-12 від 31.12.2008р. на суму 453грн.90коп., №128-1 від 31.01.2009р. на суму 603грн.04коп., №128-2 від 28.02.2009р. на суму 670грн.04коп., №128-3 від 31.03.2009р. на суму 670грн.04 коп., та №128-4 від 30.04.2009р. на суму 357грн.36коп.

Оскільки за умовами договору момент виконання зобовязання відповідачем повязується з днем отримання ним актів-рахунків на оплату поставленої теплової енергії, то позивач повинен належним чином направити ці акти на адресу відповідача та пересвідчитися щодо отримання їх підприємцем.

Обґрунтовуючи настання у відповідача обовязку сплатити вартість спожитої теплової енергії згідно актів-рахунків №128-3 від 31.03.2009р. на суму 670грн.04 коп. та №128-4 від 30.04.2009р. на суму 357грн.36коп. позивач надав до матеріалів справи копію поштового чеку №4234. Але вказаний документ не може вважатися належними доказом у розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначений чек не доводить, що на адресу субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 направлялись саме ці акти-рахунки.

Враховуючи це, господарський суд правомірно зазначив про недоведеність позивачем факту отримання відповідачем актів-рахунків №128-3 від 31.03.2009р. та №128-4 від 30.04.2009р.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про отримання саме відповідачем акту-рахунку №128-12 від 31.12.2008р. не підтверджений наявними матеріалами справи.

Як вбачається зі змісту довідки Дзержинського міського центру зайнятості №01-20/2709 від 30.12.2009р. відповідач не укладав трудові договори з найманими працівниками.

Крім того, в розділі 13 договору №128 від 22.09.2008р. сторони визначили осіб, яких уповноважили на узгодження всіх питань, повязаних з виконанням цього договору, підписанням і отриманням актів-рахунків.

Згідно пункту 13.4 договору, споживач визначив, що такою особою є ОСОБА_6 м. Дзержинськ. Будь-яких інших осіб, у тому числі, родичів або найманих працівників, відповідач не вказав у цьому пункті договору.

Враховуючи наведене, твердження позивача про отримання спірного рахунку чоловіком ОСОБА_6 не приймається судом до уваги в якості доказу.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що акт-рахунок №128-12 від 31.12.2008р. відповідачем не отримувався, а відтак відсутні підстави для стягнення вартості спожитої теплової енергії згідно акту-рахунку №128-12 від 31.12.2008р. на суму 453грн.90коп.

Посилання відповідача на акти №497/12-08 від 20.01.2009р., №494/12-08 від 22.01.2009р. про вимір температури в приміщенні як доказ відсутності опалення приміщення в січні 2009р. не приймаються судом до уваги.

Згідно акту №497/12-08 від 20.01.2009р. на момент його складення в приміщенні за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 22 (офіс „Орифлейм”) опалення було відсутнє. Але вже 22.01.2009р. складений ще один акт №494/12-08, з якого вбачається, що в опалювальному приміщенні температура досягає +17°С, стояки та радіатори помірно теплі. Цей факт свідчить, що опалення в січні 2009 року здійснювалось.

З огляду на вищевикладене, є обґрунтованими та правомірними позовні вимоги щодо стягнення заборгованості на підставі актів-рахунків №128-11 від 30.11.2008р., №128-1 від 31.01.2009р., №128-2 від 28.02.2009р. на загальну суму 1943грн.12коп. Решта вимог про стягнення боргу в розмірі 1481грн.30коп. задоволенню не підлягають.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 218 Господарського кодексу України вказує, що несвоєчасне виконання грошових зобовязань є підставою для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2.4. договору №128 від 22.09.2008р. передбачено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами договору споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій»№686-ХІY від 20.05.1999р.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій»№686-ХІY від 20.05.1999р. суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

У апеляційній скарзі відповідач наполягав на безпідставності застосування господарським судом до спірних правовідносин положень вказаного Закону щодо нарахування пені.

За приписами статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір купівлі-продажу теплової енергії №128 від 22.09.2008р. був підписаний сторонами без зауважень та заперечень. Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання спірного пункту договору №128 від 22.09.2008р. недійсним суду не надано.

Посилання відповідача на те, що приміщення, до якого поставляється теплова енергія, є житловим і тому відсутні підстави для застосування норм Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій»№686-ХІY від 20.05.1999р. судовою колегією не приймаються.

За змістом договору оренди квартири №3/А від 29.02.2008р., вказане приміщення використовується для розміщення офісу. Крім того, в матеріалах справи наявні документи про оплату відповідачем інших комунальних послуг за тарифами для підприємств та підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№1875-ІY від 24.06.2004р. господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні опаленням, визначається як надання комунальних послуг. В статті 19 Закону України «Про теплопостачання»№2633-IV від 02.06.2005р. зазначено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Відповідальність за несвоєчасну оплату наданих комунальних послуг визначають норми спеціального Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій».

Тому господарським судом правомірно застосовані положення зазначеного Закону та п.8.2.4. договору купівлі-продажу теплової енергії №128 від 22.09.2008р. щодо нарахування пені за несвоєчасну оплату за спожиті комунальні послуги.

В позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»м.Краматорськ наполягало на стягненні пені в розмірі 3418грн.28коп. за період з 09.12.2008р. по 12.06.2009р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. було присуджено до стягнення пені на суму 3192грн.17коп. за період з 09.12.2008р. по 12.06.2009р., у задоволенні пені в сумі 226грн.11коп. відмовлено.

Проте, матеріалами справи доведено порушення відповідачем своїх договірних зобовязань стосовно своєчасної та повної оплати за одержану теплову енергію лише за листопад 2008 року, січень 2009р. та лютий 2009р., тому пеня нараховується лише відносно цих періодів.

Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій»№686-ХІY від 20.05.1999р. встановлено, що розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1943грн.12коп. Решта вимог про стягнення пені в розмірі 1475грн.16коп. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під час судового провадження позивач наполягав на стягненні з відповідача 3% річних в розмірі 28грн.22коп за період з 09.12.2008р. по 12.06.2009р. та інфляційну складову 151грн.84коп. за період з грудня 2008 року по травень 2009 року включно.

Після перевірки правомірності арифметичних розрахунків цих сум господарський суд визнав їх помилковими та здійснив новий розрахунок, згідно до якого задовольнив вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 26грн.39 коп. за період з 09.12.2008р. по 12.06.2009р., відносно інфляційної складової - 110грн.91коп. за період з грудня 2008 року по травень 2009 року включно. В задоволенні вимог про стягнення 3% річних на суму 1грн.83коп. та 49грн.93коп. інфляційної складової оспорюваним рішенням було відмовлено.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості згідно акту-рахунку №128-12 від 31.12.2009р. на суму 453грн.90коп., судова колегія дійшла висновку, що належний розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу становить 21грн., інфляційної складової - 91грн.09коп. Решта вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 м.Дзержинськ підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. по справі №29/208 підлягає зміні.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 м.Дзержинськ на рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. у справі №29/208 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. у справі №29/208 змінити.

Викласти абзац перший та другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. у справі №29/208 у наступній редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 м.Дзержинськ про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7022грн.76коп., в тому числі 3424грн.42коп. основного боргу; 28грн.22коп. 3% річних, 151грн.84коп. інфляційної складової, 3418грн.28коп. пені - задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 (85280, АДРЕСА_1, НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області від 20.09.08, Інд. №НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (84320, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 113, МФО 335548, ЄДРПОУ 34657789) суму боргу в розмірі 1943грн.12коп., 3% річних в розмірі 21грн., інфляційну складову в сумі 91грн.09коп., пеню в розмірі 1943грн.12коп., 58грн.07коп. державного мита, 177грн.90коп. витрат за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У задоволенні вимог про стягнення суми боргу в розмірі 1481грн.30коп., 3% річних в сумі 7грн.22коп., індексу інфляції у розмірі 60грн.75коп. та пені в сумі 1475грн.16коп. - відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (84320, м.Краматорськ, вул.Бєляєва, 113, МФО 335548, ЄДРПОУ 34657789) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 (85280, АДРЕСА_1, НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області від 20.09.08, Інд. №НОМЕР_2) витрати зі сплати державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 15грн.39коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова складена та підписана в повному обсязі 27.01.2010р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийР.Г. Новікова

Судді:Р.В. Волков

Н.В. Акулова

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС