Рішення № 7733168, 26.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2010 Справа № 10/206-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Євробетон"

до Закритого акціонерного товариства Спеціалізованого будівельного управління "Херсонспецбуд"

про стягнення 19263 грн. 22 коп.

за участю представників сторін

позивача: Карасьов І.О. - представник, дов. №1 від 10.01.2010 року.

відповідача: не прибув.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 19263 грн. 22 коп. заборгованості за поставлений бетон.

Відповідач у письмовому відзиві на позов суму заборгованості визнає, при цьому зазначає, що бетон придбаний у позивача використовувався при будуванні об'єкту за замовленням ТОВ "Херсонміськбуд", який в свою чергу не розрахувався з відповідачем за виконані роботи. У зв'язку з цим відповідач заявив, що розрахунок з позивачем буде здійснений ним після погашення перед ним заборгованості ТОВ "Херсонміськбуд".

Відповідач був належним чином ухвалою господарського суду від 18.12.2009 р. повідомлений про час та місце розгляду справи, проте правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Як випливає з матеріалів справи, за видатковими накладними: №ЕВ-000000430 від 31.07.2006 р., №ЕВ-000000526 від 31.08.2006 р., №ЕВ-000000255 від 30.05.2008 р. та №ЕВ-000000303 від 23.06.2008 р. позивач поставив відповідачу бетон загальною вартістю 34062 грн. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреностями: серії ЯМК №271276 від 04.07.2006 р., серії ЯОС №846126 від 01.05.2008 р., серії ЯОС №846145 від 03.06.2008 р.

В подальшому, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 09.02.2009 р. за №8 про здійснення оплати заборгованості за отриманий бетон в сумі 19263 грн. 22 коп. Вказана претензія отримана відповідачем 11.02.2009 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач на вказану претензію не відповів і суму заборгованості не сплатив. У зв’язку з цим, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача суми 19263 грн. 22 коп. боргу за поставлений товар. При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що за накладною №ЕВ-000000430 від 31.07.2006 р. відповідачем отримано товар на суму 2636 грн., за накладною №ЕВ-000000526 від 31.08.2006 р. - товар на суму 926 грн., за накладною №ЕВ-000000255 від 30.05.2008 р. - товар на суму 21736 грн., а за накладною №ЕВ-000000303 від 23.06.2008 р. - товар на суму 8764 грн. Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково в сумі 14798 грн. 78 коп., у зв’язку з чим загальний розмір боргу складає суму 19263,22 грн., що і заявлено до стягнення.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобов’язання та підстави його виникнення встановлені ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов’язання, а саме: зобов’язання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобов’язання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був переданий відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: №ЕВ-000000430 від 31.07.2006 р., №ЕВ-000000526 від 31.08.2006 р., №ЕВ-000000255 від 30.05.2008 р., №ЕВ-000000303 від 23.06.2008 р. та довіреностями: серії ЯМК №271276 від 04.07.2006 р., серії ЯОС №846126 від 01.05.2008 р., серії ЯОС №846145 від 03.06.2008 р. Згідно до вказаних документів, всього було передано товару на загальну суму 34062 грн.

Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково в сумі 14798 грн. 78 коп., у зв’язку з чим загальний розмір боргу складає суму 19263,22 грн.

З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв’язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 09.02.2009 р. за №8 про здійснення оплати боргу, яка отримана відповідачем 11.02.2009 р. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто до 18.02.2009 р., чого зроблено не було.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов’язань з оплати вартості отриманого товару. Доказів оплати товару суду не надано. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлена сума боргу в розмірі 19263 грн. 22 коп. боргу.

Посилання відповідача на те, що здійснити розрахунок з позивачем буде можливо після погашення перед ним заборгованості ТОВ "Херсонміськбуд" не приймається судом до уваги, оскільки невиконання обов'язків контрагентів відповідача не впливає на обов'язок відповідача оплатити товар придбаний у позивача.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства спеціалізованого будівельного управління "Херсонспецбуд" (код ЄДРПОУ 33824295, вул. Східна, 39, м. Херсон, 73000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Євробетон" (код ЄДРПОУ 33277676, вул. Домобудівна, 11, м. Херсон) - 19263 грн. 22 коп. боргу, 192 грн. 63 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 28.01.2010 р.