Рішення № 7733027, 12.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                           Справа№ 26/205

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна», м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури», м. Львів

про: стягнення 74934,17 грн.

За зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна», м. Київ

про: зобов’язання підписати акт приймання-передачі (повернення майна), визнання положення п. 1.2. Угоди про розірвання договору оренди недійсним та стягнення 374214,18 грн. неустойки

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Левицький Д.Р. –представник (довіреність б/н від 13.07.2009 р.)

від відповідача Козак В.-Р.В. –представник (довіреність б/н від 19.01.2009 р.)

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна», м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури», м. Львів про стягнення 74934,17 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2009 р. Ухвалою суду від 13.10.2009 р. продовжено строк розгляду справи та розгляд справи відкладався до 03.11.2009 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що орендуючи приміщення у відповідача на підставі договорів оренди № 12-Б від 20.12.2007 р. та № 58-Б від 20.07.2008 р., переплатив останньому зайво сплаченої орендної плати (грошових коштів) за невикористані календарні дні оренди) на загальну суму 74934,17 грн. Крім того, вважає, що орендні відносини з відповідачем припинили свою дію з 20.03.2009 р. незважаючи на те, що відповідач відмовився належним чином прийняти приміщення, що орендувалось позивачем, хоча позивачем вживались всі необхідні заходи до такої передачі.

Відповідач про задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач звернувся з зустрічним позовом, за яким просить: визнати недійсним положення п. 1.2. (першого в Угоді) Угоди від 19.07.2008 р. про розірвання договору оренди № 12-Б від 20.12.2007 р. в частині: «Орендодавець має повернути Орендарю невикористані кошти у сумі 37315 (тридцять сім тисяч триста п’ятнадцять) грн. 80 коп.»; стягнути з позивача за первісним позовом в користь відповідача за первісним позовом 374214,18 грн. неустойки за час прострочення повернення приміщення; зобов’язати позивача за первісним позовом підписати Акт приймання-передачі (повернення) Об’єкту оренди (424 кв.м., що розташоване на 6 поверсі Офісного центру та знаходиться за адресою: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 7-Б) від 31.07.2009 р., а також повернути ключі від Об’єкту оренди у кількості 31 шт.

Ухвалою суду від 12.10.2009 р. зустрічний позов визнано взаємопов’язаним з первісним, об’єднано в одне провадження по справі та призначено його розгляд в судовому засіданні на 03.11.2009 р.

Зустрічні позовні вимоги мотивуються тим, що при підписанні 19.07.2008 р. угоди про розірвання договору оренди № 12-Б в п. 1.2. останньої, сторони помилилися що обставин, які мають істотне значення, а саме визначення суми повернення невикористаних коштів за вказаним договором оренди; що відповідач за зустрічним позовом не виконав свого обов’язку щодо повернення об’єкту оренди за договором оренди № 28-Б від 20.07.2008 р., а відтак позивач за зустрічним позовом має право вимагати від відповідача за зустрічним позовом сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до ст. 785 ЦК України та виконання зобов’язань відповідача за зустрічним позовом , відповідно до умов договору та умов передбачених законодавством України.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечив з підстав викладених у запереченні на зустрічний позов.

В судовому засіданні 03.11.2009 р. оголошувалась перерва до 10.11.2009 р. В судовому засіданні 10.11.2009 р. оголошувалась перерва до 01.12.2009 р. В судовому засіданні 01.12.2009 р. оголошувалась перерва до 12.01.2010 р.

Представники сторін в судове засідання з’явилися.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

20.12.2007 р. між сторонами укладено договір оренди № 12-Б (далі по тексту –договір-1), відповідно до якого відповідач за первісним позовом (далі по тексту –відповідач) передав в оренду позивачу за первісним позовом (далі по тексту –позивач) нежитлові приміщення площею 848 кв.м., що розташовані на 6 та 7 поверхах офісного центру та знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7-Б. Договір-1 укладено сторонами на строк з 20.12.2007 р. до 30.11.2008 р. Розмір орендної плати за вказаним договором з урахуванням ПДВ становить 80899,20 грн.

19.07.2008 р. сторонами підписано угоду про розірвання договору-1, де у пункті 1.2. якої погодили, що у зв’язку із достроковим припиненням дії договору-1 відповідач має повернути позивачу невикористані кошти у сумі 37315,80 грн.

20.07.2008 р. між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна № 58-Б за тією самою адресою (далі по тексту –договір-2). Згідно договору-2 відповідач передав, а позивач прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 424 кв.м., що розташоване на 6 поверсі офісного центру та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7-Б (далі по тексту –об’єкт оренди). Договір-2 укладено на строк з 20.07.2008 р. до 19.07.2009 р. Розмір щомісячної орендної плати з врахуванням ПДВ становить 50880,00 грн.

20.02.2009 р. позивачем направлено до відповідача лист за вих. № 119/09 про дострокове припинення договору-2. Як вбачається з матеріалів справи сторонами було погоджено, що датою розірвання договору-2 є 20.03.2009 р.

Як підтверджується матеріалами справи відповідно до п. 1.4.5. договору-1 та з врахуванням акту прийому-передачі за договором-1 позивач сплатив авансом відповідачу орендну плату за перший та останній місяць оренди у розмірі 161798,40 грн.

19.07.2008 р. сторони вирішили припинити договірні відносини, позивач відповідно до акту-прийому передачі повернув приміщення, та між сторонами було підписано Угоду від 19.07.2008 р. про розірвання договору-1. В п. 1.2. Угоди про розірвання договору-1 зазначено, що відповідач має повернути позивачу невикористані кошти у сумі 37315,80 грн. Проте вказана сума зазначена сторонами помилково стосовно її розміру, що підтверджується матеріалами справи.

Так, за останній місяць (липень 2008 р.) позивачем сплачено авансово у квітні 2008 р. 80899,20 грн. Фактичне використання об’єкту оренди в липні 2008 р. було з 01.07.2008 р. по 19.07.2008 р. Тобто, позивач мав би сплатити відповідачу суму у розмірі 49583,38 грн., що підтверджується розрахунком зазначеним у зустрічній позовній заяві. Крім того, обов’язок позивача сплатити саме 49583,38 грн. орендної плати за користування об’єктом оренди в липні 2008 р. за договором-1 підтверджується актом № ОУ-0000838 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.07.2008 р. Відтак, матеріалами справи підтвердження знайшла лише зайво сплачена позивачем авансова сума у розмірі 31315,82 грн. Таким чином, положення п. 1.2. Угоди про розірвання договору-1 в частині «Орендодавець має повернути Орендарю невикористані кошти у сумі 37315 (тридцять сім тисяч триста п’ятнадцять) грн. 80 коп.»містить помилкове визначення суми грошового зобов’язання у правах та обов’язках сторін, що виникають з Угоди від 19.07.2008 р. про розірвання договору-1.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

За врахуванням положень вказаної норми права п. 1.2. Угоди від 19.07.2008 р. про розірвання договору-1 є недійсним і таким, що не відображає дійсної суми заборгованості відповідача за договором-1, так як укладений внаслідок помилки сторін.

За умовами договору-2 позивач мав авансово оплатити плату в розмірі 19695,48 грн. за перший місяць оренди (липень 2008 р.), за 12 календарних днів з 20.07.2008 р. по 31.07.2008 р., та за останній місяць оренди –у розмірі 50880,00 грн., що загалом становить 70575,48 грн.

Однак, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0001089 від 21.07.2008 р. відповідач з урахуванням зайво сплачених коштів позивачем за договором-1 у розмірі 31315,80 грн., виставив рахунок позивачу лише на суму 39259,66 грн. Позивач вказану суму оплатив, зауважень щодо вказаного рахунку не пред’являв.

За останній місяць оренди, а саме з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р. позивачем сплачено 50880,00 грн., однак враховуючи припинення договірних відносин за договором-2 з 20.03.2009 р. сума орендної плати за 20 днів березня місяця 2009 р. становить 32825,80 грн.

Крім того, позивачем двічі помилково було перераховано на підставі рахунку-фактури № СФ-00011543 від 01.10.2008 р. орендну плату за жовтень 2008 р. у розмірі 50880,00 грн. Підтвердженням цього є копії платіжних доручень № 1100/11 від 03.10.2008 р. та № 22820 від 20.10.2008 р.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем зайво перераховано відповідачу за березень 2009 р. та за жовтень 2008 р. коштів на суму 18054,20 грн. та 50880,00 грн. відповідно, що разом становить 68934,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За вказаних обставин вимога позивача про стягнення зайво перерахованих коштів є обґрунтованою та підлягає до задоволення частково у розмірі 68934,20 грн.

Що стосується вимоги відповідача про стягнення пені у зв’язку з невиконанням позивачем свого обов’язку щодо повернення об’єкту оренди слід зазначити наступне:

На виконання п. 1.23. договору-2 та у відповідності до акту прийому-передачі об’єкту оренди від 20.07.2008 р. відповідач передав, а позивач прийняв об’єкт оренди. Відповідно до ч. 3 ст. 767 ЦК України обов’язок перевірки стану приміщень було покладено на позивача. Як зазначено в акті приймання-передачі, жодних зауважень щодо стану об’єкту оренди у позивача не було, об’єкт оренди вважається таким, що переданий в належному стані.

На підставі п. 5.1.11. договору-2 сторони дійшли згоди щодо дострокового розірвання договору-2, припинення договірних відносин та повернення об’єкту оренди, а саме – 20.03.2009 р.

Однак, 20.03.2009 р. представниками відповідача при прийнятті об’єкта оренди були виявлені очевидні його пошкодження, на що було вказано представникам позивача.

25.03.2009 р. відповідач звернувся з листом до позивача, в якому зазначив, що об’єкт оренди може бути прийнятий лише в належному сані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду.

25.03.2009 р. відповідач отримав від позивача лист, з якого вбачається, що позивач частково визнає свою вину щодо пошкодження об’єкту оренди, зобов’язується ліквідувати такі пошкодження, однак не визнає всього обсягу пошкоджень і посилається на нормальний знос приміщення.

Листом від 14.04.2009 р. відповідач повідомив позивача про намір запросити експерта для визначення вартості пошкоджень об’єкту оренди, як це передбачено п.п. 7.8. договору-2, у разі якщо сторони не дійдуть згоди щодо розміру збитків завданих об’єкту оренди. Листом від 28.04.2009 р. позивача було запрошено на 05.05.2009 р. для участі в складанні акту пошкоджень.

Враховуючи незабезпечення явки представників позивача, такий акт було складено незалежним експертом за відсутності позивача. В матеріалах справи знаходиться дефектний акт від 05.05.2009 р. та Висновок про незалежну оцінку вартості пошкоджень об’єкту оренди за яким кошторисна вартість по відновленню і фарбуванню стін об’єкту оренди складає 31312,00 грн.

Крім того, як свідчать матеріали справи, в період з 05.05.2009 р. по 18.05.2009 р. під керівництвом представника позивача Качмар Олександра проводились роботи по усуненню пошкоджень об’єкту оренди, та було запропоновано відповідачу прийняти об’єкт оренди 18.05.2009 р.

18.05.2009 р., в результаті огляду об’єкта оренди після усунення пошкоджень, представником відповідача виявлено, що пошкодження на стінах приміщення ліквідовано, а пошкодження на алюмінієвих віконних профілях залишались не усунені, про що представниками відповідача складено акт пошкоджень від 18.05.2009 р. з відміткою про відмову представника позивача від підписання акту пошкоджень.

02.06.2009 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист в якому наголосив, що прийняття об’єкту оренди можливе лише при усуненні всіх пошкоджень вказаних в висновку експерта та дефектному акті, а також погашення заборгованості позивача перед відповідачем з розрахунку на дату підписання акту прийому-передачі.

02.06.2009 р. позивачем передано на зберігання приватному нотаріусу Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Віблому Л.З. для подальшої передачі відповідачу акт приймання-передачі (повернення) об’єкту оренди у 2-х екземплярах та ключі у кількості 31 штука від об’єкту оренди. Про вказане було нотаріусом повідомлено відповідача, та зазначено дату і час отримання переданого на зберігання. Проте, відповідачем передані на зберігання документи та ключі не одержані, у зв’язку з чим передане на зберігання повернуто нотаріусом позивачу.

Вимогою від 22.07.2009 р. відповідач повідомив позивача про необхідність повернути об’єкт оренди та підписати акт приймання-передачі (повернення) від 31.07.2008 р. та про необхідність сплати позивачем неустойки у розмірі 407039,92 грн. за несвоєчасне повернення об’єкту оренди.

Станом на час розгляду спору акт здачі-приймання (передачі) об’єкту оренди сторонами не підписано, ключі від об’єкту оренди не передані. Вказані обставини знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в поясненнях сторін та не спростовані ними.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної облікової плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно п. 5.1.12. договору-2, у випадку припинення дії договору, чи при достроковому припинені, позивач зобов’язаний протягом 3-х днів повернути відповідачу об’єкт оренди в належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, але з урахуванням нормального зносу, а відповідач в свою чергу повинен прийняти зазначений об’єкт оренди за актом приймання-передачі (повернення). Об’єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання акту приймання-передачі (повернення).

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно п. 4.1.1. договору-2, ч. 1 ст. 776 ЦК України поточний ремонт об’єкту оренди є обов’язком позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем не доведено виконання умов договору-2 стосовно належного передання об’єкту оренди відповідно до вказаного договору та вимог нормативних актів, що регулюють вказані відносини, а також відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А саме, повернення об’єкту оренди відповідачу шляхом підписання сторонами актів прийому-передачі, повернення ключів від об’єкту оренди відповідачу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Позивачем не доведено, що на час коли об’єкт оренди мав бути переданим відповідачу, він був у стані, що передбачений умовами договору-2 та ст. 785 ЦК України. Твердження позивача, що пошкодження об’єкту оренди є нормальним зносом вказаного об’єкту спростовується матеріалами справи.

Відповідачем на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України нараховано позивачу пеню за період з 20.03.2009 р. по 31.07.2009 р. у розмірі 374214,18 грн. з врахуванням зайво сплачених позивачем коштів.

Вимоги відповідача про стягнення пені є підставними, проте враховуючи, що обов’язок позивача стосовно повернення об’єкту оренди було порушено у значній мірі з причин спору сторін стосовно розміру та характеру шкоди завданих об’єкту оренди; що вказаний спір міг бути врегульований відповідачем в добровільному порядку, або в порядку передбаченому ст. 779 ЦК України; що зі сторони позивача вживались всі можливі заходи стосовно передачі об’єкту оренди, а також враховуючи приписи п. 6 ст. 3 ЦК України, суд керуючись правом передбаченим п. 3 ст. 83 ГПК України дійшов до висновку про зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з позивача до 60000,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем не подано акту приймання-передачі об’єкту оренди від 31.07.2009 р. та наявність в матеріалах справи даних про передання на зберігання нотаріусу актів приймання-передачі об’єкту оренди 02.06.2009 р., а також необхідність складання такого акту за умовами договору-2 та нормативних актів, що регулюють дані правовідносини, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги відповідача, щодо зобов’язання підписання акту приймання-передачі саме датою зазначеною у зустрічній позовній заяві.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України за первісним та зустрічним позовами слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 229, 526, 610, 611, 614, 767, 776, 779, 785, 795, 1212 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задоволити частково.

2.          Судові витрати за первісним позовом покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури», м. Львів, вул. Наукова, 7А (р/р 2600301050021 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 14311407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна», м. Київ, вул. Боженка, 86Д (р/р 2600515262 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 34423473) 68934 грн. 20 коп. зайво перерахованих коштів, 689 грн. 34 коп. державного мита та 217 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          У решті частин позовних вимог за первісним позовом у задоволенні позову відмовити.

6.          Зустрічний позов задоволити частково.

7.          Судові витрати за зустрічним позовом покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

8.          Визнати недійсним положення п. 1.2. (першого в Угоді) Угоди від 19.07.2008 р. про розірвання договору оренди № 12-Б від 20.12.2007 р. в частині: «Орендодавець має повернути Орендарю невикористані кошти у сумі 37315 (тридцять сім тисяч триста п’ятнадцять) грн. 80 коп.».

9.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна», м. Київ, вул. Боженка, 86Д (код ЄДРПОУ 34423473) підписати Акт приймання-передачі (повернення) Об’єкту оренди (424 (чотириста двадцять чотири) кв.м., що розташоване на 6 (шостому) поверсі Офісного центру та знаходиться за адресою: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 7-Б).

10.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна», м. Київ, вул. Боженка, 86Д (код ЄДРПОУ 34423473) повернути Відкритому акціонерному товариству «Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури», м. Львів, вул. Наукова, 7А (код ЄДРПОУ 14311407) ключі від Об’єкту оренди (424 (чотириста двадцять чотири) кв.м., що розташоване на 6 (шостому) поверсі Офісного центру та знаходиться за адресою: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 7-Б) у кількості 31 шт.

11.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна», м. Київ, вул. Боженка, 86Д (р/р 2600515262 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 34423473) на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури», м. Львів, вул. Наукова, 7А (р/р 2600301050021 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 14311407) 60000 грн. 00 коп. неустойки, 85 грн. 00 коп. державного мита за позовні вимоги немайнового характеру, 600 грн. 00 коп. державного мита за позовні вимоги майнового характеру та 37 грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

13.          У решті частин позовних вимог за зустрічним позовом у задоволенні позову відмовити.

Суддя