Ухвала суду № 77329687, 22.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

22 жовтня 2018 р. Справа № 0240/3700/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ПАТ "Дельта Банк"

до: Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради

про: скасування рішень та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПАТ "Дельта Банк" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, у позовній заяві не наведено повне найменування позивача та не зазначено ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Відповідно до п.4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Із прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем звернено позовні вимоги до приватного нотаріуса ОСОБА_1, хоча до складу відповідачів її не включено.

Крім того, позивач, у позові просить зобов'язати державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради вчинити певні дії, однак державного реєстратора не визначено відповідачем.

Звертаю увагу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб’єкт владних повноважень” позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому, вважаю за необхідне вказати на наступне, відповідно до частини першої статті 6 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

В свою чергу, згідно частини першої статті 10 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч.1 ст. 11 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ).

Отже, як видно із вище процитованих норм, саме державний реєстратор є особою, що приймає рішення про державну реєстрацію речових прав, яке може бути предметом оскарження.

За таких обставин є необхідним уточнити позовні вимоги та/або суб'єктний склад відповідачів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої - другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно із позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є рішення приватного нотаріуса від 09.02.2011.

При цьому, позовна заява подана до суду лише 16.10.2018 р., тобто з пропуском шестимісячного строку, за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України).

Відтак, є необхідним запропонувати позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду відповідно до вимог ст. 161 КАС України.

Дану ухвалу направити особі, що звернулася до суду з позовом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович