Рішення № 7732761, 04.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 лютого 2010 р.           Справа 11/12-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси»,

м. Житомир

до приватного підприємства «Прохолод», м. Вінниця

про стягнення 55857,97 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - Т. Гаврильченко за довіреністю б/н. від 03.12.2009р.;

від відповідача - В. Мельник за довіреністю б/н. від 04.01.2010р..

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з приватного підприємства «Продхолод» заборгованості за договором поставки № 16 від 01.01.2008р. в загальному розмірі 55857,97 грн., з яких: 55214,02 грн. –основний борг, 82,17 грн. –три відсотки річних та 561,74 грн. –пеня.

В процесі розгляду справи позивач заявою б/н. від 04.02.2010р. відмовився від позову в частині стягнення 82,17 грн. трьох відсотки річних та 561,74 грн. пені.

Судом роз’яснено процесуальні наслідки його дій.

Оцінивши подані докази, суд приймає дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити по п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з покладенням судових витрат в цій частині на позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до умов договору поставки № 16 від 01.01.2008р. позивачем на адресу відповідача поставлено продовольчі товари. Станом на 08.10.2009р. заборгованість за договором становила 37141,74 грн.. В жовтні та листопаді 2009 року позивач згідно накладних поставив відповідачу товар на загальну суму 199575,62 грн.. Пунктом 7.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється на протязі 21 календарного дня з моменту приймання-передачі товару. Проте, відповідач в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов’язання в частині проведення розрахунків, і станом на 10.12.2009р. не оплатив товар на суму 55214,02 грн..

Відповідач в заяві від 04.02.2010р. та його представник в судовому засіданні визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 55214,02 грн..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

01 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси»(позивач, за договором Постачальник) та приватним підприємством «Прохолод» (відповідач, за договором Дистриб’ютор) укладено договір поставки № 16 за умовами якого позивач зобов‘язався в порядку та на умовах, передбачених даним договором, здійснювати поставку товару відповідачу відповідно до заявок, а відповідач зобов’язався вчасно замовляти товар по кількості й асортименту, приймати, оплачувати його на мовах, передбачених даним договором, та здійснювати його реалізацію відповідно до плану продаж, погодженому сторонами.

На виконання умов договору позивач згідно накладних № АЖ-10527 від 23.09.2009р., № АЖ-10413 від 23.09.2009р., № АЖ-00271 від 08.10.2009р., № АЖ-11372 від 13.10.2009р., № АЖ-11436 від 14.10.2009р., № АЖ-11641 від 20.10.2009р., № АЖ-11750 від 21.10.2009р., № АЖ-11934 від 23.10.2009р., № АЖ-12158 від 29.10.2009р., № АЖ-12621 від 06.11.2009р. поставив відповідачу товар на суму 239 183,65 грн., який останнім отримано, про що свідчить відтиск печатки ПП «Прохолод»на вказаних накладних.

Пунктом 7.1 договору визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку, відповідачем проведено часткові розрахунки за товар в розмірі 179034,69 грн.. До того ж відповідач накладними № АЖ-00749 від 05.11.2009р., № АЖ-00750 від 05.11.2009р., № АЖ-00751 від 05.11.2009р., № АЖ-00760 від 26.11.2009р. повернув позивачу товар на загальну суму 2468,65 грн.. Таким чином, станом на день розгляду справи, неоплаченим залишився товар на суму 55241,02 грн., що також підтверджується представниками сторін.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений товар згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці товару належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов’язку щодо повного розрахунку з позивачем за отриманий товар у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу за договором № 16 від 01.01.2008р. в розмірі 55214,02 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст.43, 33, 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Прохолод»( 21001, м. Вінниця, пл. Жовтнева, 1, оф. 305, код 33708135) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси»(10025, м. Житомир, вул. Сингаївського, 3, код 30266593) 55214 (п’ятдесят п’ять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 02 коп. –боргу; 552 (п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 14 коп. - витрат зі сплати державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 28 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Провадження у справі в частині стягнення 82,17 грн. трьох відсотки річних та 561,74 грн. пені припинити.

5.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 05.02.2010р.

Суддя В. Матвійчук

1- до справи

2- позивачу (10025, м. Житомир, вул. Сингаївського, 3)

3- відповідачу (21001, м. Вінниця, пл. Жовтнева, 1, оф. 305)