Ухвала суду № 77324727, 22.10.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7742/18

Провадження № 2-з/524/65/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого – судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 524/7742/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В

20 вересня 2018 року до суду надійшла дійсна позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 03 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, залучено сторони та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

19 жовтня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій позивач просила: - зупинити стягнення за кредитним договором в розмірі 38320,86 грн., яке проводиться відповідно до виконавчого напису № 2443, який виданий 24 квітня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, на час розгляду справи в суді.

Вказувала, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дана заява була передана головуючому по справі 22 жовтня 2018 року.

Відповідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У ч.3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Заява відповідає за змістом ст.151 ЦПК України та оплачена судовим збором.

Так, позивачем не надано доказів та відомостей про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. До того ж, заявником наведена незгода на застосування зустрічного забезпечення. За таких обставин, заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 152, 153, 154, 258 – 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: