Рішення № 77316367, 23.10.2018, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2084/18

2-а/330/32/2018

"23" жовтня 2018 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Федорець С.В.,

при секретарі – Шеліповій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом директора КП «Розвиток курортної зони» ОСОБА_1 (72563, Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Приморський бульвар,1, ЄДРПОУ 31791572) до інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_2 (місце розташування: 69095, Україна, м.Запоріжжя, пл..Пушкіна,4, код 37707863) про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за наступними підставами.

17.09.2018 року відповідачем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 5100 гривень за статтею 96 ч. 1 КпАП України. Відповідно до змісту постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, а саме: розбіжності між даними, зазначеними у декларації, та встановленими в ході перевірки, щодо наявності фундаментів у конструкціях, замовниками будівництва яких є КП «Розвиток курортної зони». Позивач зазначає, що ним було припущено технічну помилку у заповненні п. 14 декларації, про що 17.09.2018 року на адресу відповідача була подана відповідна заява та виправлена декларація. Проте, 17.09.2018 року, не зважаючи на наявність заяви та виправленої декларації, відповідачем було складено оскаржувану постанову та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного позивач просить визнати незаконною скасувати постанову відповідача від 17.09.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 96 КпАП України.

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву, в якій позов не визнає у повному обсязі, зазначаючи, що заява позивача «Про виявлення технічної помилки» та виправлена декларація була отримана відповідачем лише 24.09.2018 року, тобто на момент винесення оскаржуваної постанови ці документи у відповідача були відсутні. Враховуючи наведене, вважає доводи позивача безпідставними і просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав повністю на підставі наданих ним заперечень у відзиві, у задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки у даному разі оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності цього рішення законодавством покладено на відповідача.

Так, в ході судового розгляду було встановлено, що на підставі звернення прокуратури Запорізької області від 02.08.2018 року відповідачем було проведено позапланову перевірку на об'єкті «Елінг» по вул. Коса Федотова у смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0492.

Під час цієї перевірки було встановлено, що у п.14 декларації №142162651377 від 04.10.2016 року про готовність об'єкта до експлуатаці «Елінг по вул. Коса Федотова, смт Кирилівка Якимівський район Запорізька область» кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0492 в техніко-економічних показниках об'єкту зазначено несучі конструкції: фундаменти – залізобетонні. Проте, в матеріалах технічного паспорту, складеного за результатами технічної інвентаризації від 19.07.2016 року техніком КП «Якимівське бюро технічної інвентаризації» зазначено, що фундаменти – відсутні.

Ці факти сторонами не оспорюють ся.

Проте, позивач зазначає, що вище вказане порушення було виявлено 13.09.2018 року, а 17.09.2018 року ним на адресу відповідача було направлено заву про виявлення технічної помилки та виправлену декларацію.

Відповідач же вказує на отримання ним цих документів (заяви та декларації) лише 24.09.2018 року, тобто на відсутність їх у відповідача станом на день винесення оскаржуваної постанови 17.09.2018 року.

У відповідності до абзацу 2 п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року за №461, на який посилається у запереченнях відповідач, замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надіслання відповідному органу рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяви та декларації, в якій враховано зміни.

Позивачем надано докази відправлення заяви про виявлення технічної помилки та виправленої декларації на адресу відповідача рекомендованим листом з описом вкладення 17.09.2018 року, що є другим робочим днем з 13.09.2018 року – дня виявлення недостовірних даних в ході проведеної перевірки (а.с. 21).

Таким чином, суд приходить до висновку про хибність доводів відповідача у цій частині, оскільки Порядком передбачено обов'язок замовника саме надіслати рекомендованим листом протягом трьох робочих днів вище вказані документи, і цей обов'язок позивачем був добросовісно виконаний, що і знайшло підтвердження в ході судового розгляду.

Щодо доводів позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 96 КпаП України, а саме – відсутність прямого умислу, а наявність простої технічної помилки, суд приходить до наступного.

Так, згідно до ч. 10 статті 39 Закону України «Про містобудівну діяльність», замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об’єкта до експлуатації, та за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Замовником у даному випадку, згідно до наданої копії декларації, виступає позивач по справі.

Таким чином, доводи позивача про те, що він внаслідок відсутності у нього спеціальних знань припустився помилки при заповненні декларації, суд вважає необґрунтованими, оскільки він ніс відповідальність за вказані у декларації відомості, а для уникнення розбіжностей між відомостями у декларації та у технічній документації (зокрема, технічному паспорті), спеціальні знання не потрібні.

Крім того, той факт, що позивачем у встановленому законом порядку було застосовано заходи по усуненню вказаних порушень (направлено відповідачеві заву та виправлену декларацію) не свідчить про відсутність в нього умислу, оскільки це було зроблено ним після виявлення вказаних порушень відповідачем та на виконання припису, отриманого ним від відповідача після проведення позапланової перевірки 13.09.2018 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 96 КпАП України, а саме – порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів та споруд.

Крім того, позивач у судовому засіданні зазначив, що у оскаржуваній ним постанові його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 96 КпАП України, проте, адміністративне стягнення у вигляді штрафу накладено на ОСОБА_3.

Ці доводи позивача підтверджені наявною в матеріалах справи копією постанови №86 від 17.09.2018 року, відповідачем не оспорюються, проте відповідач вказує на те, що це є технічною помилкою.

Але до теперішнього часу вказана помилка відповідачем не виправлена.

Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам статті 283 КпАП України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обгрунтованість доводів позивача у цій частині та наявності підстави для скасування зазначеної постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 – 246, 250, 268, 286 КАС України, ст. ст. 96, 247, 283 КпАП України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Скасувати постанову інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_2 №86 від 17.09.2018 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Федорець С.В.