Рішення № 77315547, 18.10.2018, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1261/18

Провадження № 2/316/738/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2018 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області у складі

головуючого судді Вільямовської Н.О.,

секретар судового засідання Рябуха О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Енергодар Запорізької області у спрощеному позовному провадженні цивільну справу № 316/1261/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1, про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 13949,62грн., в тому числі: 500,00грн. основного боргу, 140,00грн. процентів за договором, 11530,00грн. пені за договором, та судові витрати у розмірі 1779,62грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 12.11.2014 року уклала з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» Кредитний договір №141112-123708 та отримала кредит у розмірі 500,00 грн. В строк до 25.11.2014 року, відповідачка зобов’язана була повернути отримані грошові кошти у розмірі 500,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 140,00 грн., що разом складає 640,00 грн. Відповідач 25.11.2014 року сплатила відсотки за користування кредитом в сумі 140,00грн. та пролонгувала договір строком до 09.12.2014 року, зобов’язавшись повернути кредит з відсотками у розмірі 500,00грн. Крім того, 12.01.2015р. ОСОБА_1 сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 200,00грн. 23.01.2015 року відповідач сплатила відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 150,00грн. Потім, 09.02.2015 року сплатила відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 100,00грн. 28.02.2015р. сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 150,00 грн. Потім, 15.04.2015 року сплатила частково відсотки пені за простроченнязаборгованості в сумі 200,00грн.25.02.2015року сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі500,00грн. Потім 09.06.2015 року сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 150,00грн.08.09.2015 року сплатила частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі100,00грн.

Разом з тим, в порушення договірних умов відповідач не виконує свої зобов’язання щодо повернення отриманих грошових коштів, а також сплати процентів за користування кредитом, у зв’язку з чим станом на 09.07.2018 року виникла заборгованість в сумі 12170,00грн.

У судове засідання позивач ТОВ «Служба миттєвого кредитування» не з’явився, від директора товариства ОСОБА_2 до суду надійшло письмове клопотання, в якому просить суд розглянути справу без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 63).

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з’явилася, про причину неявки суд не повідомила, заяв або клопотань про відкладання слухання справи, відзиву на позовну заяву до суду не надала, про слухання справи сповіщалася судовими повістками, які надсилалися відповідачці за останньою відомою адресою її місця реєстрації, зазначену Сектором реєстрації ЕМР у відповідній довідці (а.с. 48), але до суду повернулися поштові конверти з відповідною поміткою пошти про невручення (а.с. 56). Крім того, відповідач викликалася в судове засідання оголошенням, розміщеним на офіційному веб-порталі «Судова влада» (а.с. 62).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування,знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст. 128, 131 ЦПК України, відповідачка ОСОБА_1 повідомлена про час та місце слухання справи за адресою її місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з’явилася у судове засідання без поважних причин.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не надав, а також за наявності згоди позивача, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 12.11.2014 року уклала з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» Кредитний договір № 141112-123708 (а.с. 5) та отримала кредит у розмірі 500,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером (а.с. 6).

Відповідно до умов договору, в строк до 25.11.2014 року, відповідачка зобов’язана була повернути отримані грошові кошти у розмірі 500,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 140,00 грн. Підписавши даний кредитний договір, відповідачка погодилася з ним, з Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику.

Відповідно до Розрахунку заборгованості, відповідачка частково сплатила відсотки в сумі 140,00грн. та пеню в сумі 1550,00грн., проте в подальшому припинила виконання своїх зобов’язань щодо повернення кредиту, та за нею рахується заборгованість на загальну суму 12170,00грн., яка складається: 500,00 грн.- основний борг; 140,00грн.- відсотки за договором; 11530,00грн.- пеня за договором. (а.с. 16-38).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 549 ЦК України,неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження порушення відповідачкою зобов’язань за Кредитним договором № 141112-123708. Несплата ОСОБА_1 кредиту та відсотків, призвела до утворення заборгованості, яка відображена у відповідному розрахунку, та який суд приймає як належний доказ.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором №141112-123708 від 12.11.2014 року на загальну суму 12170,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд приходить до наступного висновку.

Позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762,00грн. та комісію банку 17,62грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто розмір судового збору, що підлягає до сплати позивачем складає 1762,00 грн.

Згідно з квитанцією № 3658979 від 18.07.2018 року, позивачем було проведено оплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1762,00грн. (а.с. 1).

Згідно ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1762,00грн., проте комісія банку у розмірі 17,62грн. до судових витрат, відповідно до ст. 133 ЦПК України, не відноситься, а тому стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1, про стягнення боргу,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (код ЄДРПОУ 38839217) заборгованість за кредитним договором на загальну суму 12170 (дванадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп, яка складається: 500,00 грн. основного боргу; 140,00грн.- відсотки за договором; 11530,00грн.- пеня за договором.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (код ЄДРПОУ 38839217) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Енергодарським міським судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н. О. Вільямовська