Постанова № 77309755, 18.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1524/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 818/1524/18, суддя І.Г. Шевченко, м. Суми

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання рішення і бездіяльності протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати рішення і бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії протиправними;

- скасувати рішення від 10.10.2017 р. №822598;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії з 06.09.2017 р. відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VІІ (далі - Закон України «Про прокуратуру») в редакції від 14 жовтня 2014 року за заявою від 09.10.2017 р.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо протиправності відмови в перерахунку пенсії.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Зарічного районного суду м. Суми (ЄДР №58933555) від 11.07.2016 р. у справі №591/2521/16-а скасовано рішення Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області №4471 від 20.05.2016 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років та зобов'язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 22 роки 8 місяців 10 днів стажу роботи, що дає йому право на пенсію за вислугу років, та призначити з 12.05.2016 р. пенсію за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р.

На виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 11.07.2016 р. Сумським об'єднаним УПФУ Сумської області позивачу з 12.05.2016 р. була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

09.10.2017 р. позивач звернувся до Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру», до якої було додано довідку від 09.10.2017 р. №18-825 вих. 17 про складові (структуру) заробітної плати станом на 06.09.2017 р. начальника відділу прокуратури Сумської області ОСОБА_1

10.10.2017 р. відповідачем прийнято рішення №822598, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Також в рішенні зазначено, що згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу». Отже, з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними Законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності відмови відповідача в перерахунку позивачу пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржувана відмова відповідача в перерахунку пенсії грунтується на тому, що з 01.06.2015 р. раніше призначені пенсії працівникам прокуратури не перераховуються, оскільки Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок такого перерахунку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, частиною 20 ст. 86 Закон України «Про прокуратуру» в редакції закону від 28.12.2014 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції закону від 14.10.2014 р. встановлено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії за вказаною нормою в редакції закону від 14.10.2014 року.

Між тим, відповідно до ч. 1 статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Так, пенсію позивачу призначено 12.05.2016 р. На час призначення позивачу пенсії вже була чинною частина 20 ст. 86 Закон України «Про прокуратуру» в редакції закону від 28.12.2014 року, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

Отже, відсутність визначених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, призвела до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку зазначених пенсій.

Бездіяльність Кабінету Міністрів України, який протягом тривалого часу не визначає умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено у ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, не може вважатися доказом протиправності дій Пенсійного фонду України і покладати на нього обов'язки, не передбачені законодавством.

Колегія суддів, дослідивши докази, надані позивачем, а саме лист Сумського об'єднаного управління ПФУ Сумської області, копії довідок прокуратури Сумської області від 06.03.2017 р., 02.03.2018 р., роздруківки з порталу електронних послуг, роздруківку постанови Кабінету Міністрів України № 970 від 13.12.2017 року, роздруківки з Урядового порталу ПФУ про фінансування січня 2018 р., витяг з висновку Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ від 28.12.2014 р. та від 02.03.2015 р., надані позивачем на підтвердження дискримінаційного поводження щодо нього та порушення принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, зазначає, що вказані докази не свідчать про протиправність дій органу пенсійного фонду, який діяв у відповідності до приписів чинного законодавства України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що, відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо неконституційності положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" N 76-VIII, якими частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" N 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" N 1697-VII викладено у новій редакції, оскільки Конституційним Судом України, відповідно до його повноважень, таке рішення не приймалось.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги доводи позивача щодо ненадання відповідачем, в порушення ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів неприйняття Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсії, оскільки ця обставина не є обставиною, яка підлягає доказуванню.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апеляційної скарги на положення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, як на підставу законного володіння ним своїм майном, оскільки колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності відмови органу Пенсійного фонду в перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 818/1524/18, суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 818/1524/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 23.10.2018 р.