Постанова № 77309068, 17.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

17 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1346/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

за участю:

представника позивача - Мизиненко І.О.

представника відповідача - Гаєвської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Котеньов О.Г.) від 29.05.2018 р. (повний текст рішення складений 08.06.2018 р.) по справі № 820/1346/18

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0053391209 від 25.09.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 р. по справі № 820/1346/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 відповідно до ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неплатоспроможним. На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 р. № 898 відповідно до ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківську ліцензію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до Постанови виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 18.12.2015 р. № 230 розпочато процедуру ліквідації банку строком з 18.12.2015 р. по 17.12.2017 р.

Згідно з Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора» від 28.12.2017 р. № 5175 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на два роки по 17.12.2019 р. включно.

Також судом першої інстанції встановлено, що 06.09.2017 р. головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів юридичних осіб території обслуговування Південної ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_1 проведено камеральну перевірку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з питання своєчасності подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017 роки.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував акт № 11776/20-40-12-09-20/09807856, в якому перевіряючим зафіксовані порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: встановлений факт несвоєчасного подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010400) за 2016 рік (від 15.06.2017 р. № 9271003096), 2017 рік (від 07.06.2017 р. № 9105003452), що призвело до порушення пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України. У зв'язку з цим, спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 340,00 грн.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0053391209 від 25.09.2017 р. та 11.10.2017 р. звернувся до ДФС України зі скаргою, але рішенням ДФС України від 14.12.2017 р. № 30036/6/99-99-11-03-01-25 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що перебування позивача в процедурі ліквідації не звільняє його від обов'язку своєчасно подавати податкову звітність, оскільки відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0053391209 від 25.09.2017 р. щодо застосування до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 340,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, стосовно АТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснюється процедура ліквідації, а отже встановлений окремий порядок задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

Також апелянт послався на те, що відповідно до п. 2.4. глави 5 Положення про виведення неплатоспроможних банків з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 р., під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. До витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. належать витрати щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з абзацами 1 та 2 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до ст. 52 цього Закону.

На підставі наведених вище обставин, апелянт зазначив, що застосування до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 340,00 грн. суперечить вимогам ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п. 2.4. глави 5 Положення про виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 1 ст. 1 ПК України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 1.3 ст.1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку, питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації у банку і його ліквідація регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Положеннями ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 вказаного Закону, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Приписами п. п. 6 та 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Як було зазначено вище, згідно з п. 1.3 ст.1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Положеннями пп. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), а згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В свою чергу, пп. 14.1.265. п. 14. штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судовим розглядом встановлено, що до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням застосована саме штрафна санкція у розмірі 340,00 грн. за несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010400) за 2016 рік (від 15.06.2017 р. № 9271003096), 2017 рік (від 07.06.2017 р. № 9105003452), яка за своєю правовою природою не є ані податковим зобов'язанням, ані податковим боргом. При цьому, сам по собі факт початку процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не звільняє платника податків від обов'язку подання звітностей у строки, що передбачені приписами ПК України та не звільняє контролюючий орган від обов'язку застосування штрафних санкцій, у разі виявлення порушення вимог податкового законодавства в частині неподання чи несвоєчасного подання податкових декларацій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що перебування позивача в процедурі ліквідації не звільняє його від обов'язку своєчасно подавати податкову звітність, оскільки відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 р. по справі № 820/1346/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 р. по справі № 820/1346/18 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 р. по справі № 820/1346/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Головного управління ДФС у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва

Повний текст постанови складений 23.10.2018 року.