Ухвала суду № 77308371, 16.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/368/18 Справа № 711/5912/17 Категорія: ст. 206 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6,

заявника ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали заяви за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 липня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 в порядку ст. 206 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

19.07.2017 ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з заявою в порядку ч. 2 ст. 206 КПК України, в якій просить звільнити його з-під варти з зали суду.

24.07.2017 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 мотивуючи тим, що ОСОБА_7 позбавлений свободи відповідно до вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2017, згідно якого йому залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, тому підстави для його звільнення з-під варти відсутні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.07.2017 через її невідповідність критеріям, передбаченим ст. 370 КПК України, просить постановити нову ухвалу, якою звільнити його з-під варти, де він утримується без відповідного на те судового рішення.

Зазначає, що його заява ґрунтується на засадах викладених в ст. 206 КПК України, тому слідчий суддя мав керуватися вимогами саме цієї статті, норми якої прямо стосуються випадків, коли на момент розгляду скарги на незаконне утримання особи під вартою, ця особа продовжує незаконно утримуватися під вартою.

Звертає увагу на те, що ухвалою колегії суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.05.2017 йому продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16.07.2017. На даний час він незаконно утримується під вартою за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2017, оскільки у даному вироку, яким його засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі, не вказано кінцевої дати застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а сам вирок ще не набрав законної сили і був оскаржений в апеляційному порядку.

Стверджує, що ухвала слідчого судді від 24.07.2017 повинна оскаржуватися в апеляційному порядку, оскільки право на апеляційне оскарження є невід’ємною частиною права особи на справедливий суд в контексті ст. 6 ЄКПЛ.

Крім того, в клопотанні від 21.08.2017 ОСОБА_7 просить поновити йому строк на оскарження ухвали слідчого судді від 24.07.2017 з огляду на поважність причин його пропуску, оскільки в судовому засіданні слідчим суддею було проголошено лише резолютивну частину судового рішення, а повний тест оскаржуваної ухвали було оголошено за його відсутності і отримано через адміністрацію ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» 11.08.2017.

27.09.2017 ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області закрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді м. Черкаси від 24.07.2017, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 в порядку ст. 206 КПК України.

05.07.2018 постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27.09.2017 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 в підтримку апеляційних вимог з підстав, наведених в апеляційній скарзі, міркування прокурора про законність та обґрунтованість рішення слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, вивчивши матеріали заяви, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_7 не пропущено, а апеляційна скарга ОСОБА_7 до задоволення не підлягає.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено КПК України, може бути подана на ухвалу слідчого судді – протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів провадження, ухвала слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси постановлена 24.07.2017 за участю ОСОБА_7 Разом з цим, копія зазначеного рішення направлена начальнику Черкаського СІЗО № 30 м. Черкаси для вручення ОСОБА_7 08.08.2017 за № 711/5912/17/9815/2017. Даних про те, коли безпосередньо ОСОБА_7 отримав копію ухвали від 24.07.2017, матеріали провадження не містять. ОСОБА_7 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вказує на дату його отримання через адміністрацію слідчого ізолятора – 11.08.2017, а апеляційну скаргу ним подано 16.08.2018, тобто в п’ятиденний строк, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.

З огляду на наведене, підстав для задоволення клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.07.2017. не вбачається, оскільки такий строк останнім пропущений не був.

Що стосується безпосередньо заявлених ОСОБА_7 апеляційних вимог, по суті оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Так, в заяві від 17.07.2017 (дата реєстрації 19.07.2017), поданій в порядку ч. 2 ст. 206 КПК України, ОСОБА_7, посилаючись на позбавлення свободи за відсутності судового рішення, просить в порядку ч. 3 ст. 206 КПК України звільнити його з-під варти.

За змістом ч. 2 -4 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення волі.

Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Як встановлено судом першої інстанції, що знайшло своє об’єктивне підтвердження в суді апеляційної інстанції, в ході судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, ухвалою колегії суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.05.2017 продовжено дію запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до 16.07.2017 включно.

В подальшому, вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2017 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі на 7 років. Строк покарання ОСОБА_7 вирішено обчислювати з 19.06.2016, зарахувавши у строк відбутого покарання термін попереднього ув’язнення з 19.06.2016 по 21.06.2017 включно з розрахунку один день позбавлення волі за два дня попереднього ув’язнення відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015. Цим же вироком запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено попередній – тримання під вартою.

З огляду на наведене, тримання під вартою ОСОБА_7, станом на 24.07.2017 – дата розгляду його заяви, здійснювалось на підставі вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2017 і підстави вважати, що останній утримувався під вартою починаючи з 17.07.2017 без відповідного на це судового рішення, у колегії суддів відсутні.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на незаконність його утримання під вартою з підстав не зазначення у вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2017 кінцевої дати дії застосованого щодо нього запобіжного заходу, оскільки даним вироком визначено строк дії запобіжного заходу застосованого щодо ОСОБА_7 – до набрання ним законної сили, що цілком узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 115 КПК України про те, що процесуальні строки можуть визначатися вказівкою на подію.

Крім того, за змістом п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити зокрема питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено право суду змінити запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов’язаний з триманням під вартою у разі засудження обвинуваченого до арешту або позбавлення волі, якщо останній тримається під вартою, при наявності виняткових випадків, з урахуванням особи обвинуваченого та встановлених під час кримінального провадження обставин.

Виходячи з викладеного, колегією суддів визнаються безпідставними посилання ОСОБА_7 на те, що вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2017, яким він утримувався під вартою не набув законної сили, тому його утримання під вартою з точки зору положень ст. 206 КПК України, є незаконним за відсутності процесуального рішення, що набрало законної сили.

Колегія суддів, на даній стадії апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, не перевіряє законність постановлених щодо ОСОБА_7 процесуальних рішень, зокрема ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.05.2017 та вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2017, за відсутності на це передбачених процесуальним законом повноважень.

Крім того, колегія суддів враховує і той факт, що 05.03.2018 Апеляційним судом Кіровоградської області скасовано вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2017 з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції та продовжено дію застосованого щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 04.05.2018.

З урахуванням викладеного, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_7 до задоволення не підлягає.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 309, 202, 206, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 липня 2017 року, якою відмовлено ОСОБА_7 в задоволенні скарги в порядку ст. 206 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :