Постанова № 77307821, 18.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1873/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі № 818/1873/18, суддя С.О. Бондар, м. Суми

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України , Сумського обласного військового комісаріату

про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яке не розглянуло заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1;

- зобов'язати Сумський обласний військовий комісаріат направити до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової допомоги на підставі встановлення інвалідності III групи у зв'язку з контузією;

- зобов'язати Міністерство оборони України подати документи на розгляд відповідної комісії для прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, як інваліду III групи.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі №818/1873/18 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Зобов'язано Сумський обласний військовий комісаріат направити до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової допомоги на підставі встановлення інвалідності III групи, у зв'язку з контузією, ОСОБА_1.

Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути вказані документи та прийняти рішення у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2014 №975".

Відповідач-1, Міністерство оборони України, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що на момент встановлення позивачу інвалідності чинним законодавством України не передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової військової служби у разі встановлення останнім інвалідності після спливу тримісячного строку після звільнення зі служби, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, а рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідач-2, Сумський обласний військовий комісаріат, також не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що ним як органом владних повноважень були вчинені всі передбачені законом дії, які відносяться до його компетенції відповідно до Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року. На підставі наведеного вказує на відсутність підстав для покладення обов'язку на Сумський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України, оскільки будь-яких звернень позивача про повторне направлення заяви та пакету документів до розпорядника бюджетних коштів не надходило.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у справі в межах доводів апеляційних скарг у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга Сумського обласного військового комісаріату підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Міністерства оборони України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 25.06.1982 р. по 20.08.1984 р., під час якої приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан (а.с. 25).

Згідно з Довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААА № 484957 від 23.05.2017 року ОСОБА_1 з 23.05.2017 р. встановлено III групу інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 22).

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до уповноважено органу Міністерства оборони України про виплату одноразової грошової допомоги, що передбачена Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Проте, заява позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності Міністерством оборони України у встановлені законодавством порядку не розглянута.

Листом від 23.03.2018 р. №248/3/6/803 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив Військового комісара Сумського обласного військового комісаріату про те, що ОСОБА_1 був звільнений зі строкової військової служби в 1984 році, а інвалідність первинно встановлено в 2017 році, тобто у понад тримісячний строк після звільнення зі служби (а.с.18).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерство оборони України, в порушення Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2014 №975, не прийняло відповідного рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з частиною 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2014 №975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Пунктом 11 Порядку № 975 визначено перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до п.п. 4.8 - 4.10 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги відповідні органи подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.

Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Одночасно з поданням документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України командири військових частин, які фінансуються через розпорядників коштів другого ступеня, повідомляють про це вказаних розпорядників.

Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються.

Уповноважені органи, які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

З матеріалів справи встановлено, що позивач, з метою отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, звернувся до Сумського міського військового комісаріату з відповідною заявою від 25.01.2018 р. та надав документи для оформлення та призначення вказаної грошової допомоги.

Заява позивача та пакет документів 14.02.2018 р. були направлені до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, про що було повідомлено позивача.

06.04.2018 р. за вх. № 1086, заява та пакет документів ОСОБА_1 Департаментом фінансів Міністерства оборони України було повернуто без реалізації, про що позивач був повідомлений 10.04.2018 р.

Таким чином, Міністерство оборони України, в порушення вказаних норм, не прийняло відповідного рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів зазначає, що лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України на адресу військового комісару Сумського обласного військового комісаріату від 23.03.2018 р. №248/3/6/803 не є рішенням Міністерства оборони України в розумінні Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2014 №975.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо Міністерства оборони України. Таким чином, апеляційна скарга Міністерства оборони України задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині покладення обов'язку на Сумський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частині 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що позивач в позовній заяві не вказує, які саме протиправні дії або бездіяльність було допущено Сумським обласним військовим комісаріатом, а просить задовольнити позовні вимоги до нього з метою повного захисту порушеного права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не обґрунтував протиправність вчинення Сумським обласним військовим комісаріатом дій, бездіяльності або рішення. В даному випадку зобов'язувати цей орган повторно направити документи з висновком до Міністерства оборони України є безпідставним, а Міністерство оборони України має повноваження на звернення до військового комісаріату щодо запиту будь-яких документів, необхідних для прийняття рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає помилковим задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Сумського обласного військового комісаріату направити до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової допомоги на підставі встановлення інвалідності ІІІ групи, у зв'язку з контузією ОСОБА_1, і, як наслідок, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року в цій частині підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги Сумського обласного військового комісаріату та скасування постанови суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 4 частини статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Сумського обласного військового комісаріату задовольнити. .

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі № 818/1873/18 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії, та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні цієї частині позовни вимог про зобов'язання Сумський обласний військовий комісаріат направити до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок, щодо можливості виплати одноразової допомоги на підставі встановлення інвалідності ІІІ групи, у зв'язку з контузією ОСОБА_1, відмовити.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року по справі № 818/1873/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 23.10.2018 р.