Рішення № 77307799, 16.10.2018, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/436/18

провадження 2/694/256/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

16.10.2018 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

у складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.

з участю секретаря судового засідання Блискавки А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, у березні 2018 року позивачу стало відомо, що стосовно неї державним виконавцем Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТ УЮ у Черкаській області ОСОБА_3 15.01.2018 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55500633 на підставі виданого 13.01.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виконавчого напису №351, про стягнення з позивачки на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором від 08.04.2014 року, за період з 09.07.2016 року по 09.12.2016 року в загальному розмірі 50 987,62 грн. та суми, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису. Вважає, що зазначений виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, за причини відсутності розділу №2 Кредитного договору та первинних документів, що підтверджують видачу кредитних коштів, за обставини різниці сум (розрахунок заборгованості, наданий відповідачем не відображає дійсну суму боргу), за обставин ненастання дати остаточного повернення суми кредиту за договором, за обставин наявності за кредитним договором третейського застереження, погодженого між сторонами і, як наслідок неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення заборгованості в сумі 50 987,62 грн. Просить суд визнати виконавчий напис від 13.01.2017 року №351, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо стягнення з позивача суми боргу в розмірі 50 987,62 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони та третя особа в судове засідання не з’явились.

Позивачка ОСОБА_1 разом з поданням вказаної позовної заяви до суду, вказала про розгляд справи без її участі, задоволення позовних вимог, проти заочного розгляду справи не заперечує, просила стягнути з відповідача на її користь суму судового збору.

Представник відповідача - ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не прибув, засобами поштового зв'язку до суду 25.05.2018 року за вх.№3567 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 просить у задоволенні даної позовної заяви відмовити у повному обсязі, оскільки ПАТ «Альфа-Банк» правомірно, без порушень законодавства та умов кредитного договору, звернулося до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі та надало усі встановленні чинним законодавством України документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Розгляд справи просила проводити за відсутності представника відповідача у всіх судових засіданнях.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо позову до суду не надійшло.

Суд ухвалив провести розгляд справи без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв»язку з неявкою в судове засідання всіх осіб які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до кредитного договору,копія якого наявна в матеріалах справи, 08.04.2014 року між сторонами, Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №500473822, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 66 214,56 грн. під 17,99 % річних з остаточною датою повернення – 09.10.2018 року. Пунктом 2.4 Кредитного договору визначено, що кредит надається позичальнику для власних потреб шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника №26254001899903 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, суми грошових коштів в розмірі 50 011,00 грн.; на рахунок №26504010601605, відкритий в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, для оплати страхового платежу згідно з умовами комплексного договору добровільного страхування ризиків Позичальника №006.500473822 від 08.04.2014 року в сумі 16 203,56 грн.; на рахунок №604271872, що відкритий в Банку, МФО 300346, грошових коштів у сумі, що вказана в п.2.8.5 Розділу №1 цього Договору для оплати комісійної винагороди Банку за надання кредиту (тобто 0,00 грн.). Згідно п.2.6 кредитного договору, платежі з повернення кредиту, сплати за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за цим Договором здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та відповідно до Графіку платежів, який є Додатком №1 до цього Договору, та його невід»ємною частиною. Відповідно до п.2.8 кредитного договору комісійна винагорода Банку за управління кредитом становить 1,70%, яка розраховується від суми кредиту 66 214,56 грн. та сплачується Позичальником щомісячно за кожний місяць користування кредитом відповідно до Графіку платежів, який є Додатком №1 до цього Договору з його невід»ємною частиною. Пунктом 3 Кредитного договору визначено, що всі відносини між Позичальником та банком, що виникають на підставі цього Договору врегульовуються Розділом №2 «Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», затвердженими розпорядженням ПАТ «Альфа-Банк», затвердженими розпорядженням ПАТ «Альфа-Банк» №480 від 24.02.2014 року (а.с.7-8).

Банк виконав взяті за кредитним договором зобов»язання та надав відповідачці кредитні кошти, однак ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору належним чином їх не виконувала, що стало підставою для звернення ПАТ «Альфа-Банк» до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.

13.01.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №351 про стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла по Кредитному договору №500473822 від 08.04.2014 року в розмірі 50 987, 62 грн., що складається із:

- заборгованості за кредитом в розмірі 40 588,80 грн.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 3 644, 92 грн.;

- заборгованості по комісії в розмірі 6 753,90 грн.;

та витрат, здійснених стягувачем за вчиненням виконавчого напису. Стягнення заборгованості проведено за період з 09 липня 2016 року по 09 грудня 2016 року (а.с.10).

У березні 2018 року позивач отримала від Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області лист разом із постановою про відкриття виконавчого провадження № 55500633 на підставі виконавчого напису №351, виданого 13.01.2017 року (а.с.9).

На запит суду від 25.06.2018 року по даній справі приватним нотаріусом ОСОБА_2 надіслано поштовим відправленням на адресу суду (вх.№4982/18 від 17.07.2018 року) копії документів, які були надані ПАТ «АЛЬФА-БАНК» для вчинення 13.01.2017 року виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №351, відповідно до яких для вчинення виконавчого напису ПАТ «Альфа-Банк» подавалися нотаріусу такі документи: оригінал кредитного договору №500473822 від 08.04.2014 року та додаток №1 до Кредитного договору №500473822 від 08.04.2014 року, розрахунок заборгованості і засвідчена стягувачем виписка з особового рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов»язання, та документи представника стягувача за довіреністю ОСОБА_5, письмова вимога про усунення порушень за Кредитним договором; розрахунковий документ про оплату послуг поштового зв'язку; опис вкладений в цінний лист; установчі документи ПАТ «Альфа-Банк»; довіреність та паспорт представника ПАТ «Альфа-Банк».

Згідно з ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктами 1.1., 3.2, 3.5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порідку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вищевказаному Переліку.

Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 до таких документів належать кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою ним у постанові від 20 травня 2015 року у справі №6-158цс15, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов»язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Наявні у справі докази свідчать, що нотаріус для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 09.07.2016 р. по 09.12.2016 р. отримав від Банку документи, передбачені Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.

На підставі ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, відповідно до п.5 Кредитного договору, підписанням кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона попередньо ознайомлена у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформацією, надання якої передбачено нормами ЗУ «Про захист прав споживачів» та нормативними документами НБУ, які їй роз»яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

А тому, суд не погоджується із твердженнями позивачки, що виконавчий напис вчинено з метою стягнення заборгованості кредитним договором, дата остаточного повернення суми кредиту за яким ще не настала.

Що стосується доводів позивача про наявність порушень, допущених нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, щодо зазначення у кредитному договорі третейського застереження, погодженого між сторонами, то суд з таким твердженням позивача не погоджується, оскільки згідно зі ст.21 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Наявність третейського застереження в кредитному договорі підтверджує наявність права, але не створює обов»язку вирішувати спір між сторонами лише у третейському суді.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що дії приватного нотаріуса ОСОБА_2 щодо вчинення виконавчого напису є цілком законними, тому що він діяв у повній відповідності до Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому підстав для визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню немає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, суд враховує ухвалення судового рішення на користь відповідача, у зв'язку з чим підстави для відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12-13, 81, 89, 141,258, 263,265, 268, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 1048,1050, 1054 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України 22.02.2012 N 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172,суд,-

вирішив:

У задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Повний текст рішення складений 22.10.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя