Рішення № 7730614, 26.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.10 Справа№ 23/243

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, м. Львів,

до відповідача 1 об”єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0110), м. Львів,

про стягнення 27602,67 грн.

За участю представників:

від прокуратури: Майорчак В.М. старший помічник прокурора;

від позивача: Каблак О.П. - представник;

від відповідача: Гальчинський С.О. - представник.

Суть спору: Військовий прокурор Львівського гарнізону звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про стягнення з 1 об”єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0110), м. Львів, 24669,15 грн. заборгованості за виконані роботи, 816,9 грн. пені, 1726,84 грн. штрафу, 322,64 грн. інфляційних, 67,14 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору про надання медичної допомоги № 3/08-16 від 02 червня 2008 р., ст.ст. 526, 527 ЦК України, ст. 121 Конституції України, ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Представник відповідача подав суду заяву, в якій просить зменшити розмір позовних вимог, оскільки в грудні 2009 р. відповідач сплатив 1716,21 грн. основного боргу. Представник позивача на вказаній заяві вчинив запис: “Не заперечую”, проте заяви про зменшення позовних вимог від імені позивача суду не подав. Проти задоволення судом решти позовних вимог представник відповідача не заперечив.

Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, ст. 549, ч. 1 ст. 611, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Договір є обов”язковим до виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Між сторонами у справі 02 червня 2008 р. укладено Договір № 3/08-16 про надання медичної допомоги. На підставі згаданого договору позивач надавав відповідачу послуги з лікувально-профілактичної допомоги військовослужбовцям Військового формування відповідача. Факт надання позивачем такої допомоги на підставі договору № 1/08-16 представником відповідача у судовому засіданні визнано та не спростовано. За надані протягом липня-жовтня 2009 р. послуги відповідач не розрахувався. Згідно з п. 4.2. Договору сторони погодили, що відшкодування витрат на надання медичної допомоги військовослужбовцям здійснюється у 10-денний термін з дня надходження рахунків від позивача. Відповідач не оплатив у строки, встановлені договором, рахунки № 137 від 15.07.2009 р., №№ 174-176 від 08.09.2009 р., №№ 188-190 від 09.09.2009 р., №№ 217-219 від 22.10.2009 р. Як вбачається з супровідних листів позивача, якими на адресу відповідача надсилались рахунки, та вхідних віз відповідача на цих рахунках, рахунок № 137 надіслано відповідачу 17.07.2009 р., рахунки №№ 174-176, №№ 188-190 надіслано 14.09.2009 р., рахунки №№ 217-219 надіслано 23.10.2009 р. Відповідач в порушення вимог п. 4.2. договору у десятиденний термін з моменту отримання рахунків їх не оплатив. Рахунки № 137 та № 174 зареєстровані та взяті казначейством до оплати лише 14.12.2009 р., тобто після звернення 10.12.2009 р. прокурора в інтересах позивача з позовом до суду. Відтак, провадження у справі в частині стягнення 1716,21 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Клопотання відповідача від 26.01.10 р. про зменшення судом позовних вимог не може бути задоволене, оскільки ГПК України не надає господарським судам права зменшувати розмір позовних вимог. Це право є виключним правом позивача. Позивачем заява про зменшення позовних вимог, погоджена з Військовою прокуратурою Львівського гарнізону, суду не подана. Що стосується решти 22952,94 грн. суми основного боргу, то вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За наведених обставин, прокуратурою в інтересах позивача обгрунтовано заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 322,64 грн. інфляційних та 67,14 грн. трьох процентів річних. Задоволенню на підставі п. 5.2. Договору та ч. 2 ст. 231 ГК України підлягають також позовні вимоги про стягнення 816,9 грн. пені та 1726,84 грн. штрафу за порушення строків оплати наданих послуг. При цьому позивач обраховував період прострочення оплати, виходячи з дат отримання виставлених ним рахунків відповідачем, які вказані у резолюціях керівника відповідача, зроблених на цих рахунках. Відповідно позивачем нараховано вищезгадані грошові суми за 108 днів прострочення платежу по рахунку № 137, за 53 дні прострочення платежу по рахунках №№ 174-176, за 52 дні прострочення платежу по рахунках №№ 188-190 та за 9 днів прострочення платежу по рахунках №№ 217-219.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49,п. 1-1ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 116 ГПК України,суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з 1 об”єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військової частини Т0110), 79000, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 10, ЄДРПОУ 33252672, на користь Військового медичного клінічного центру Західного регіону (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 26, ЄДРПОУ 08160677) 22952,94 грн. суми основного боргу, 322,64 грн. інфляційних, 67,14 грн. трьох процентів річних, 816,9 грн. пені, 1726,84 грн. штрафу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Стягнути з 1 об”єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військової частини Т0110), 79000, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 10, ЄДРПОУ 33252672, в доход Державного бюджету 276,03 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення 1716,21 грн. заборгованості припинити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя