Рішення № 7730576, 02.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.10                                                                                           Справа№ 11/2

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

За позовом: Спільного Українсько-Білоруського підприємства «Укртехносинтез» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Суми

До відповідача: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання», м.Львів

Про стягнення заборгованості в розмірі 35144,48грн.

Представники:

Від позивача –Кречетова - предст. згідно доручення

Від відповідача - не з’явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Спільним Українсько-Білоруським підприємством «Укртехносинтез»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення із Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»35144,48грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 31.12.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.02.2010року.

Відповідач в судове засідання не з»явився. Позов визнає та просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду терміном на 2 місяці, про що надіслав клопотання.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

23.07.2009року між сторонами було укладено договір поставки № Л/НХ-09271/НЮ відповідно до якого постачальник (позивач по справі) зобов’язався поставити та передати у власність покупця, а покупець (відповідач по справі) прийняти та оплатити певний товар в асортименті та кількості відповідно до Специфікації № 1, що є Додатком № 1 до даного Договору та його невід»ємною частиною.

Найменування товару відповідно до п.1.2. договору: вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (запасні частини до компресорів КТ-6).

На виконання умов договору позивач поставив товар на загальну суму 35144,48грн.

Факт здійснення позивачем поставки підтверджений видатковою накладною № 036 від 13.08.2009року;

Товар відповідач отримував згідно довіреності серії ЯОЗ № 200286/654 від 10.08.2009року.

Відповідно до п.6.1 договору оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем не раніше 45-ти банківських днів після дати поставки товару.

Оскільки оплата товару станом на 10.11.2009року здійснена не була, а термін оплати вже минув, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості отриманої продукції.

Відповідно до п.6.1 договору оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем не раніше 45-ти банківських днів після дати поставки товару.

Проте, відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за Договором.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідач у своєму відзиві № НХ-211 від 01.02.2010року визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 35144,48грн. та просить суд відстрочити виконання рішення на два місяці з огляду на важке фінансове становище підприємства та велику кредиторську заборгованість за поставлені товарно-матеріальні цінності в сумі 60609,00грн.

З огляду на клопотання відповідача, суд з метою ефективності виконання рішення господарського суду та із врахуванням фінансового становища відповідача, задовольняє позовні вимоги повністю з відстрочкою виконання рішення терміном на 1 місяць.

Судові витрати покласти на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання», м.Львів, вул.Гоголя, 1 (код ЄДРПОУ 01059900) на користь Спільного Українсько-Білоруського підприємства «Укртехносинтез»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Суми, пр. Курський, 6 (код ЄДРПОУ 21127532) 35144,48грн. основного боргу, 351,45грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відстрочкою виконання рішення терміном на 1 місяць.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя