Рішення № 77303210, 18.10.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 року Чернігів Справа № 2540/3014/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Куліша О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до військової частини А4583 (Оперативне командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України (відповідача 1), військової частини А 1815 (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування пункту наказу,стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування пункту 1.20. наказу командувача військ оперативного командування "Північ" (військова частина А4583) №341 від 30.05.2018, відповідно до якого, командира взводу технічного забезпечення механізованого батальйону військової частини А1815 прапорщика ОСОБА_3, призначеного наказом командира військової частини А1815 від 01 листопада 2016 року №113-рс, притягнули до матеріальної відповідальності у розмірі 6235,00 грн.; стягнення з військової частини А1815 (код ЄДРПОУ 07880688) на користь ОСОБА_3 утримане грошове забезпечення, стягнуте в рахунок відшкодування нанесених державі збитків у сумі 6235,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що пункт 1.20 наказу командувача військ оперативного командування «Північ» (військова частина А4583) №342 від 30.05.2018, яким позивача притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 6235,00 грн. є неправомірним, оскільки жодних порушень вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, ним допущено не було, також позивач стверджує, що він не має жодного відношення до неправомірного, безпідставного, чи неналежним способом оформленого списання пально- мастильних матеріалів.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до аудиторського звіту від 27.04.2018 №234/1/31/16 за період з 06.05.2015 по 28.02.2018 посадовими особами Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту в період з 19 лютого 2018 року по 26 квітня 2018 року проводилась перевірка відповідності фінансово- господарської діяльності військової частини А1815 .

Внутрішній аудит фінансово-господарської діяльності військової частини А1815 проводився на підставі п. 1.54 Плану діяльності з внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України та підпорядкованих територіальних управлінь внутрішнього аудиту на II півріччя та п. 1.43 Плану діяльності з внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України та підпорядкованих територіальних управлінь внутрішнього аудиту на І півріччя 2018 року.

За результатами аудиторського звіту встановлено, що у військовій частині А1815 не забезпечено дотримання вимог нормативних документів щодо обліку пально-мастильних матеріалів, та як наслідок незаконне списання пально-мастильних матеріалів.

Так, аудитом була встановлена нестача в ВТЗ МБ, командир ВТЗ МБ прапорщик ОСОБА_3, А-80 евро 4-Е5 -823 кг, ДП «З» К5, клас 2 - 647 кг на загальну суму - 32 749,51 грн.

Пунктом 1.20 наказу командувача військ оперативного командування «Північ» (військова частина А4583) №341 від 30.05.2018, позивача притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 6235,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, ст. 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст.11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту). Згідно ст.ст.26, 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Загальні підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіяні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно правовими актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР (далі - Положення №243/95).

Відповідно до п.2 та п.3 Положення №243/95 відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Відповідно до ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу); за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Згідно з ст. 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир взводу (групи, башти) зобов'язаний, зокрема, підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності; стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України службове розслідування не призначається: у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг; якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Таким чином, у даному випадку підстави для призначення службового розслідування відсутні.

Аудитом було виявлено, що донесення про використання ПММ та первинні документи, які б підтверджували дійсне списання ПММ, не відповідають фактичним даним донесення, яке було відпрацьовано ОСОБА_3, що призвело до безпідставного списання пального, а тому пункт 1.20 наказу командувача військ оперативного командування «Північ» (військова частина А4583) №341 від 30.05.2018, яким позивача притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 6235,00 грн. є правомірним.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Заяць