Рішення № 7730249, 01.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.02.10 р.                     Справа № 34/167                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове представництво „Альянс”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька автомобільна група”, м. Донецьк

про стягнення: 16410,47грн.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове представництво „Альянс”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька автомобільна група”, м. Донецьк про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми у розмірі 15033,66грн, пеню у розмірі 1376,80грн., 164,11грн. – сплати державного мита, 325грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати поставленого товару, однак у встановлений строк виконав їх частково у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість , яка на теперішній час залишається не сплаченою.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Позивачем заявою від 22.12.2009р. (вхід. №02-41/61212) зменшив розмір позовних вимог, у зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми боргу та просить суд стягнути заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми у розмірі 9033,66грн, пеню у розмірі 1376,80грн., 164,11грн. – сплати державного мита, 325грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Заява прийнята судом до розгляду.

Позивач заявою від 20.01.2010р. (вхід. №02-41/2192) зменшив розмір позовних вимог, у зв’язку із сплатою відповідачем суми боргу та просить суд стягнути заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми у розмірі 480,50грн, пеню у розмірі 1175,80грн., 164,11грн. – сплати державного мита, 325грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Заява прийнята судом до розгляду. Позивачем надано докази направлення заяви відповідачу (т.2. а.с. 50-51)

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи господарський суд, встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецька автомобільна фірма” (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „ТПП „Альянс” (Продавець) 20 липня 2009р. укладено договір №0855/40 купівлі-продажу пального та його відпустки за електронною картою. За умови п. 1.1 укладеного договору продавець зобов’язується передати певну кількість пального у власність покупця по електронним картам „Великий Альянс” згідно заявки Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна та вартість пального зазначається у рахунках, що надаються Продавцем Покупцю, а також відображається у видаткових документах на товар та/або у термінальних чеках.

Відповідно до п. 4.1. сплата вартості пального здійснюється щодекадно, згідно наданих рахунків фактур.

Відповідно до п.4.2. сплата вартості пального здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця або шляхом внесення готівкових коштів до каси Продавця на підставі наданого Продавцем рахунку на оплату. Рахунок на оплату нафтопродуктів сплачується протягом двох календарних днів з моменту надання рахунку Покупцеві.

Згідно з п. 9.1 договору в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несвоєчасної сплати або несплати, від несвоєчасно сплаченої або несплаченої суми, що зазначена у відповідних рахунках, за кожний день такої несвоєчасної сплати або несплати.

Договір підписаний обома сторонами та скраплений печатками підприємств.

Позивачем як доказ виконання зобов’язань надано рахунок-фактуру №ал-0000478 від 31.07.2009р. на суму 46007,60грн., видаткову накладну № ал-0042858 від 31.07.2009р. на суму 46007,60грн., рахунок-фактуру №ал-0000564 від 31.08.2009р. на суму 26525,54грн., видаткову накладну № ал-0049290 від 31.08.2009р. на суму 25525,54грн.

Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 72533,14грн. підтверджується підписом представника відповідача та печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька автомобільна група” на зазначених видаткових накладних.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №34 від 21 вересня 2009року про сплату заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних та пені у розмірі 22446,14грн. Доказом отримання претензії є відмітка про отримання її нарочним Химським С.С. 21.09.2009р.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково було сплачено вартість поставленого пального, що підтверджується виписками з банку наданими позивачем, а саме від 07.08.2009р. на суму 7000,00грн, від 11.08.2009р. на суму 4500,00грн. від 14.08.2009р. на суму 13500,00грн., від 28.08.2009р. на суму 10000,00грн., від 01.09.2009р. на суму 16007,60грн., від 22.09.2009р. на суму 6000,00грн., від 18.11.2009р. на суму 1000,00грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором №0855/40 від 20 липня 2009року, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 14525,54грн.

Однак в процесі розгляду справи відповідачем було погашено основний борг, що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем від 30.11.2009р. на суму 1000,00грн., від 02.12.2009р. на суму 1000,00грн, від 04.12.2009р. на суму 1000,00грн, від 10.12.2009р. на суму 2000,00грн, від 17.12.2009р. на суму 1000,00грн. від 25.12.2009р. на суму 1600,00грн., від 29.12.2009р. на суму 6925,54грн. Призначенням платежу у зазначених виписках банку є плата за ПММ відповідно до рахунків-фактур №478 від 31.07.2009р., №564 від 31.08.2009р.

У зв’язку із погашенням відповідачем суми основного боргу, позивачем було надано заяву відповідно до ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, у якій позивач просить суд стягнути індекс інфляції від простроченої суми у розмірі 311,93грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 168,57грн.та пеню у розмірі 1175,80грн., 164,11грн. – сплати державного мита, 325грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції від простроченої суми боргу в розмірі 311,93грн. та 3% річних за прострочку виконання грошових зобов’язань в сумі 168,57грн., всього на загальну суму 480,50грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення пені згідно п.9.1 договору у розмірі 1175,80грн.

Враховуючи, що відповідачем була сплачена заборгованість 30.11.2009р. у сумі 1000грн. та 02.12.2009р. у сумі 1000грн., тобто до порушення провадження по справі, судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Крім того позивачем при поданні позову було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу платіжним дорученням № 5263 у сумі 325грн., відтак позивачу підлягає поверненню надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 89,00 грн.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33,36, 43, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове представництво „Альянс”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька автомобільна група”, м. Донецьк про стягнення індексу інфляції від простроченої суми у розмірі 311,93грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 168,57грн., пеню згідно п.9.1 договору у розмірі 1175,80грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька автомобільна група” (83044, м. Донецьк, вул. Велика Магістральна, б. 21-А, кв. 50, р/р26005222798001 в ВАТ АКБ „Капітал”, МФО 334828, ЄДРПОУ 35270426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове представництво „Альянс” (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 84, ЄДРПОУ 20345072, р/р 26007060144987 в Донецькому РУ ПриватБанк м. Донецька, МФО 335496, ІНН 203450705624, свідоцтво №100122497) індекс інфляції від простроченої суми у розмірі 311,93грн. , 3% річних від простроченої суми у розмірі 168,57грн., пеню згідно п.9.1 договору у розмірі 1175,80грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька автомобільна група” (83044, м. Донецьк, вул. Велика Магістральна, б. 21-А, кв. 50, р/р26005222798001 в ВАТ АКБ „Капітал”, МФО 334828, ЄДРПОУ 35270426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове представництво „Альянс” (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 84, ЄДРПОУ 20345072, р/р 26007060144987 в Донецькому РУ Приватбанк м. Донецька, МФО 335496, ІНН 203450705624, свідоцтво №100122497) державне мито в розмірі 141,82грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове представництво „Альянс” довідку на повернення надмірно сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 89,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя