Рішення № 7730239, 02.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.10 р.                     Справа № 16/390                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Орадон” м.Донецьк

про стягнення 855,01 грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2009р. порушено провадження по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Орадон” м.Донецьк про стягнення суми заборгованості в розмірі 855,01 грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 17.12.2009р. – 11год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ № 21/08/07 від 21.08.2007р., ковер-нот № 958 від 21.05.2008р., повідомлення № 1500 від 03.10.2008р., заяву № 293/11/2008 (вих. № 1913) від 26.11.2008р., договір добровільного страхування наземного транспорту № 30/8609 від 04.04.2008р., заяву про страховий випадок та виплату страхового відшкодування від 02.10.2008р., страховий акт № 939 від 09.10.2008р., платіжне доручення № 2913 від 15.10.2008р., неналежне виконання відповідачем умов договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії), з приводу чого позивач звернувся до суду з позовом.

Під час розгляду справи позивачем надано розрахунок розміру позовних вимог, який долучений до матеріалів справи.

Відповідач до жодного судового засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями за № 12702244 від 07.12.2009р., № 12824145 від 26.12.2009р. та № 13054037 від 25.01.2010р.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача, господарський суд встановив:

21.08.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” та Відкритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Орадон” був укладений договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ № 21/08/07 (далі за текстом – договір ретроцесії), який підписаний сторонами без зауважень.

Предметом договору ретроцесії, згідно пункту 1.1., є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним Страховиком на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотом (конкретним договором перестрахування) умовах ризику виконання усіх чи частини своїх обов’язків перед Страхувальником в іншого Страховика.

Пунктом 2.1. договору ретроцесії встановлено, що пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у вигляді конкретного договору перестрахування (Ковер-Ноту), підписаного Перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється Перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв’язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування.

Згідно пункту 3.3.1. договору ретроцесії, перестраховик прийняв на себе зобов’язання перерахувати Перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і конкретного договору перестрахування, у строк, передбачений цим договором, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування.

В пункті 4.5. договору ретроцесії сторони встановили, що розмір страхового відшкодування, що підлягає оплаті Перестраховиком, визначається наступними способами:

- за конкретними договорами пропорційного перестрахування – пропорційно його частці загальній страховій сумі,

- за конкретними договорами непропорційного перестрахування – відповідно до прийнятого на себе обсягу відповідальності згідно конкретного договору непропорційного перестрахування.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.04.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” та Ніколаєнко Олександром Анатолійовичем був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту за № 30/8609, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Toyota Corolla, державний номер АА 2141 НС.

21.05.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” та Відкритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Орадон” був укладений Ковер-нот по факультативному пропорційному перестрахуванню № 958, згідно умов якого Відповідач зобов’язався відшкодувати частину страхового відшкодування по страховим випадкам з автомобілем Toyota Corolla, державний номер АА 2141 НС.

Відповідно до заяви від 02.10.2008р. про страховий випадок та виплату страхового відшкодування, 27.09.2008р. за участю застрахованого транспортного засобу стався страховий випадок.

Вищезазначену подію Закритим акціонерним товариством „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” було визнано страховим випадком та складено страховий акт за № 939 від 09.10.2008р., на підставі якого було прийнято рішення про виплату Ніколаєнко О.А. страхового відшкодування в розмірі 5290,92грн.

Факт оплати суми страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням за № 2913 від 15.10.2008р.

Згідно пункту 8.1. договору ретроцесії, при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику (або за дорученням Перестрахувальника Страхувальнику (Вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 15 банківських днів (у випадку касового збитку – 7 робочих днів) після одержання від Перестрахувальника визначеного комплекту документів, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування.

На виконання умов договору ретроцесії, позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення (вих. № 1500 від 03.10.2008р.) про страховий випадок із зазначенням орієнтовного розміру збитків. Дане повідомлення отримано відповідачем 03.10.08р., про що свідчить відмітка на повідомленні.

Відповідно до умов Ковер-ноту, обсяг відповідальності Відповідача становить 16,16% від страхової суми.

26.11.2008р. позивачем на адресу відповідача було направлено заяву за № 293/11/2008 про розрахунок частки Перестраховика у виплаті страхового відшкодування та наданий повний пакет документів, згідно приписів договору ретроцесії, з вимогою перерахувати суму в розмірі 855,01грн.

Пунктом 3.3.3. договору ретроцесії закріплений обов’язок Перестраховика письмово повідомити Перестрахувальника про відмову в оплаті своєї частини страхового відшкодування за конкретним договором перестрахування або про зменшення її частини в строк, передбачений цим договором.

Однак, Відповідачем були порушені умови договору ретроцесії: не здійснено виплати частини страхового відшкодування та не повідомлено про відмову у виплаті.

До правовідносин перестрахування, які склались між позивачем та відповідачем, застосовуються правові норми, що регулюють відносини страхування.

Згідно зі ст.ст. 1, 12 Закону України "Про страхування" страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Перестрахування – страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повідомляти перестраховика про всі зміни свого договору з страхувальником. Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

За приписом ст.987 ЦК України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, зважаючи на той факт, що до матеріалів справи не надано належних доказів оплати частини страхового відшкодування, та враховуючи, що в матеріалах справи наявні документи на підтвердження невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо виплати частини страхового відшкодування, вимоги позивача про стягнення суми заборгованості в розмірі 855,01 грн. є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки спір виник саме з вини останнього.

На підставі ст.ст. 525, 629, 987 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12 Закону України „Про страхування”, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Орадон” м.Донецьк про стягнення суми заборгованості в розмірі 855,01 грн. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Орадон” м.Донецьк (вул.50-річчя СРСР, 149, м.Донецьк, 83000; ЄДРПОУ 02306513; п/р 2650501516906 в філії ВАТ „Укрексімбанк” в м.Донецьку, МФО 334817) на користь Закритого акціонерного товариства „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” м.Київ (вул.П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, м.Київ, 04070; ЄДРПОУ 31093336; п/р 2650200002001 в ВАТ „ЕРДЕ Банк”, МФО 380667) суму заборгованості в розмірі 855,01 грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 02.02.2010р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники: Сторонам 2, У справу 1, Вик. Єрохіна В.В.