ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
У Х В А Л А
03.02.10 р. Справа № 38/175а
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.
розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області
до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк
третя особа 1: Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії м. Київ в особі відокремленого підрозділу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Донбаському регіоні м. Горлівка, Донецької області
третя особа 2: Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Донбаському регіоні” м. Горлівка
про визнання акту екологічної, аварійної та технологічної броні енергопостачання споживача від 21.07.2004 року недійсним
за участю представників:
від позивача: Копитова Є.Р.- за дов. №62-10 “Д” від 30.12.2009р.
від відповідача: не з’явився
від третьої особи: не з’явився
від третьої особи: не з’явився
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк, за участю третьої особи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії м. Київ в особі відокремленого підрозділу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Донбаському регіоні м. Горлівка, Донецької області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Донбаському регіоні” м. Горлівка про визнання акту екологічної, аварійної та технологічної борні енергопостачання споживача від 21.07.2004 року недійсним.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір на постачання електроенергії №5 від 10.12.2008р.; акт екологічної, аварійної та технологічної борні енергопостачання споживача від 21.07.2004р.; на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закон України “Про електроенергетику”, Правила користування електричною енергією, Інструкцію про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004р. №26, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.
08.07.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 02.07.2009р. № 14/4-20/3016, відповідно до якого КП “Компанія “Вода Донбасу” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 00191678) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83001, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул.Артема,85, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
08.07.2009р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №03/01/2167, в якому просить суд припинити провадження по справі, у зв’язку з тим, що спір не підлягає розгляду у господарських судах, посилаючись на наступне.
Діючим законодавством про електроенергетику не передбачено оспорювання акту аварійної та технологічної броні електропостачання споживача в суді: згідно зі ст.24 ЗУ “Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р. та п.3.8 Інструкції спірні питання, що виникають між споживачем та постачальником електричної енергії під час визначення та встановлення величин екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача розглядаються територіальним підрозділом Держенергонагляду та рішення Держенергонагляду є остаточним.
Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Третя особа, Державна інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Донбаському регіоні м. Горлівка, Донецької області надала відзив на позовну заяву №01-12/642 від 07.07.2009р., в якому повідомила, що вказана державна інспекція не є юридичною особою та вважає, що позивачем невірно визначено третю особу за даною справою та нею має бути Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі В/П “Держенергоогляд у Донбаському регіоні”.
Крім того, третя особа повідомила, що з 2009р. діє новий Перелік споживачів та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання в Донецькій області, до якого внесено КП “Компанія “Вода Донбасу”. Враховуючи затвердження нового переліку та реєстрацію нового підприємства - споживача (КП “Компанія “Вода Донбасу”, позивач разом із споживачем повинні були переглянути акт екологічної броні, у зв’язку з чим акт від 21.07.2004р. слід вважати таким, що припинив свою дію.
Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
Крім того, третя особа надала суду заяву №01-12/645 від 07.07.2009р., в якій просить суд розглянути справу без її участі.
Ухвалою господарського суду від 08.07.2009р. суд залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Донбаському регіоні” (84634, Донецька область, м. Горлівка, вул. Крупської ,1).
12.08.2009р. сторони у судовому засіданні звернулись з клопотанням, в якому просять суд продовжити строк вирішення спору на три місяці, яке судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 12.08.2009р. строк вирішення спору було продовжено на 3 місяці до 22.11.2009р., у порядку вимог ст.69 ГПК України.
12.10.2009р. третя особа надіслала до господарського суду заяву №01-12/1133 від 08.10.2009р., в якій просить суд розглянути справу без її участі.
Заява судом розглянута та злучена до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 23.11.2009р. строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць до 22.12.2009р., у порядку вимог ст.69 ГПК України.
Сторони у судовому засіданні 15.12.2009р. звернулися до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору на 2 місяця, яке судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 15.12.2009р. строк вирішення спору було продовжено на 2 місяці до 22.02.2010р., у порядку вимог ст.69 ГПК України.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Позивач у судове засідання 03.02.2010р. з’явився, підтримав свої вимоги та просить суд їх задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі повинно бути припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України з огляду на наступне.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Права і законні інтереси суб'єктів господарювання також захищаються відповідно до вимог ст. 21 Цивільного кодексу України, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Вказана стаття встановлює, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначені спори, які підвідомчі господарським судам.
Згідно приписів вказаної статті, господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є: договори та інші правочини.
Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно п.1.2 Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004, № 26 (далі Інструкція), акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача - документ установленої форми, складений відповідно до вимог цієї Інструкції, у якому зазначені загальні відомості про споживача, перелік струмоприймачів, віднесених до екологічної, аварійної та технологічної броні, визначені їх навантаження, добове електроспоживання та враховано час, необхідний для завершення технологічного процесу (циклу виробництва).
З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку, що акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача не є за своєю природою правочином в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України, а представляє собою технічний документ установленої форми в якому фіксуються величини електричної потужності та мінімальний рівень споживання електроенергії споживачем і який складається з метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через припинення електропостачання.
Акт екологічної, аварійної та технологічної борні енергопостачання споживача самостійно не породжує, не змінює та не припиняє будь-які цивільні правовідносини, не характеризує предмет договору, не визначає порядок, способи та послідовність виконання договору.
Пунктом 3.8 Інструкції передбачено, що спірні питання, що виникають між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) під час визначення та встановлення величин екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, оформлюються протоколом розбіжностей та в десятиденний термін подаються для розгляду до територіального підрозділу Держенергонагляду. Рішення Держенергонагляду є остаточним.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Даний висновок суду узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеній у Постанові від 18.01.2010р. по справі №20/146а.
Відповідно до п.3 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року “Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Позивачем при звернені до господарського суду Донецької області з позовом було сплачене державне мито в розмірі 85,00грн., яке відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.11, 15, 16, 21, 202 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, Інструкцією про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004, № 26, ст.ст. 12, 44, 47, п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У Х В А Л И В :
Провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк про визнання акту екологічної, аварійної та технологічної борні енергопостачання споживача від 21.07.2004 року недійсним – припинити.
Видати довідки Відкритому акціонерному товариству „Донецькобленерго” м.Горлівка про повернення державного мита в розмірі 85,00 грн. та про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. та оригінали платіжних доручень про сплату державного мита № 1231 від 11.06.2009р. та про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу № 1224 від 11.06.2009р.
Суддя
Надруковано 6 прим.:
1- позивачу,
1- відповідачу,
1- у справу,
3 - третім особам
вик.Зікєєва Л.П.
.
Судове рішення № 7730237, Господарський суд Донецької області було прийнято 03.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 38/175а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: