Рішення № 7730152, 02.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.10 р.                     Справа № 37/280                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

позовною заявою Акціонерного банку „Експрес-Банк” в особі Донецької філії, м. Донецьк, ідентифікаційний код 25918377

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м. Костянтинівка, ідентифікаційний код 30207119

про: звернення стягнення на заставлене майно за договором застави №04-08/39-05 від 28.10.2005р. задля задоволення вимог, що випливають із договору про відкриття кредитної лінії №04-01/18-05 від 05.10.2005р.

із залученням Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:

·          Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово – промисловий дім „Кристал”, м. Вишгород, ідентифікаційний код 33317320 (Третя особа 1);

·          Фізичної особи - Ширмана Леоніда Юхимовича, ідентифікаційний номер 2383702837 (Третя особа 2);

·          Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, ідентифікаційний код 13511245.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Ставратій О.А. (за довіреністю № юр-285 від 14.10.09 р.);

від Відповідача – Олекса Л.А. (за довіреністю б/н від 19.01.2010р.);

від Третьої особи 1 – не з’явився;

від Третьої особи 2 – не з’явились;

від Третьої особи 3 – Тищенко Ю.С. (за довіреністю №88 від 22.09.2009р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України за клопотанням учасників справи судовий розгляд відбувається з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судову засідання відкладалося з 05.11.2009р. на 24.11.2009р., з 24.11.2009р. на 07.12.2009р., з 07.12.2009 р. на 21.12.2009р., з 21.01.2009 р. на 12.01.2010 р., з 12.01.2010р. на 20.01.2010р. Ухвалою суду від 21.12.2009р. процесуальний строк розгляду справи продовжено на 1 (один) місяць – до 21.01.2010р., а ухвалою від 20.10.2010р. строк розгляду продовжено до 21.02.2010р. з відкладанням засідання на 02.02.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Акціонерний банк „Експрес-Банк” в особі Донецької філії, м. Донецьк (далі – Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м. Макіївка (далі – Відповідач) про звернення стягнення на заставлене майно за договором застави №04-08/39-05 від 28.10.2005р., а саме: склоформуючу секційну машину IS-10, інвентарний № 1; свердлувальний станок, інвентарний № 1367; ванну піч № 2, інвентарний № 1441; склоформуючі автомати R-7 ROIRANT у кількості 3 шт., інвентарні № 9171, № 9172, № 9173; систему опалення, інвентарний № 2219; панель управління ПР-11-3071-21, інвентарний № 2931; паровий котел, інвентарний № 3406; піч отжига ПКГ-324, інвентарний № 8806; систему опалення, інвентарний № 8822; насос К-25-32, інвентарний № 8833; насос бітумний, інвентарний № 8863; екскаватор УН-053, інвентарний № 8879; навантажувачі 40814 у кількості 2 шт., інвентарні № 8951, № 9002; трактор ДТ-75Д, інвентарний № 8952; бульдозер ДТ-75, інвентарний № 8952; відцентровий насос НД-10, інвентарний № 8955; вакуум-насоси у кількості 2 штук, інвентарні № 8959, № 8969; вентилятор ВУ 4-70, інвентарний № 8963; електронавантажувачі ЭП-103К у кількості 2 шт., інвентарні № 8966, № 8967; автонавантажувач 40814 інвентарний № 8987; компресор 100М3, інвентарний № 9003; лінія пакування ванної печі № 3, інвентарний № 9014; холодильники на компресор у кількості 5 штук, інвентарні № 9015, № 9016, № 9017, № 9018, № 9042; лінію пакування ванної печі № 1, інвентарний № 9056;лінію пакування ванної печі № 2, інвентарний № 9057; лінію пакування, інвентарний № 9058; склоформуючі машини Р-7 у кількості 2 шт., інвентарні № 9060, № 9061; установки Гном-4 для зміцнення пляшок у кількості 5 шт., інвентарні № 9123, № 9125, № 9133, № 9143, № 9152; установку Експрес-6, інвентарний № 9124; насос Х-80-65-160, інвентарний № 9129; вакуумні насоси у кількості 2 шт., інвентарні № 9131, № 9136; щит управління до установки зміцнення пляшок, інвентарний № 9132; щокова дробарка СМД-116, інвентарний № 9134; компресор 100М3, інвентарний № 9135; компресор 4-В-РК 15/200, інвентарний № 9140; терези - дозатори ДВСТ-40, інвентарний № 9141; установки для зміцнення пляшок на холодному кінці у кількості 4 шт., інвентарні № 9144, № 9145, № 9146, № 9147; установки для зміцнення пляшки на гарячому кінці у кількості 2 шт., інвентарні № 9149, № 9151; установки УСТУП у кількості 2 шт., інвентарні № 9153, № 9157; тельфер 2 тн., інвентарний № 9154; бетонозмішувачі СБ-138-Б у кількості 2 шт., інвентарні № 9155, № 9156; електротельфер 3,2 тн. Н-18, інвентарний № 9158; сушильний барабан СМ 1013, інвентарний № 9159; насос відцентровий, інвентарний № 9169; принтер PHPVASEJET 5000, інвентарний № 10996; комп’ютер ПТК Intel, інвентарний № 11000; сканер для ультразвукової діагностики 0069, інвентарний № 12318; лінію євро пакування, інвентарний № 89891; котел утилізатор, інвентарний № 89901. - для задоволення за рахунок означеного майна в повному обсягу вимог Акціонерного банку „Експрес-Банк”, що випливають з договору про відкриття кредитної лінії №04-01/18-05 від 05.10.2005р., включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, пені і відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання позичальником – Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий дім „Кристал” - грошових зобов’язань за кредитним договором №04-01/18-05 від 05.10.2005р. внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для застосування неустойки і звернення стягнення на за договором застави № 04-08/39-05 від 28.10.2005р. майно Відповідача, який забезпечував кредитні зобов’язання позичальника як майновий поручитель.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір про відкриття кредитної лінії № 04-01/18-05 від 05.10.2005р. з додатковими угодами №№ 1-8; договір застави рухомого майна від 28.10.2005р. № 04-09/39-05 з додатковою угодою № 1 від 20.04.2006р. та додатком 1; інвентарні картки обліку основних засобів відповідача, які передані в заставу Банку; витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 03.11.2005р. №5361746, від 26.04.2006р. № 7319984; довідку філії Банку про заборгованість ТОВ “ТПД “Кристал” (станом на 19.10.2009р.) по договору про відкриття кредитної лінії № 04-01/18-05 від 05.10.2005 р.; рішення Солом’янського райсуду м. Києва у справі № 2-2089/2007 від 29.10.2007р.; ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27.05.2008р. у справі № 22-2030/08; виконавчі листи видані 11.06.2008р. Солом’янським райсудом м. Києва у справі № 2-2089/2007; листи та постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 20.06.2008р. про відкриття виконавчих проваджень (ВП № 7937414, ВП № 7937534); постанову Господарського суду Донецької області від 23.04.2009р. у справі № 27/81Б про визнання ТОВ “Торговельна компанія “Кристал” банкрутом; ухвалу господарського суду Донецької області від 01.10.2009р. у справі № 27/81Б про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі про банкрутство; правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 572, 583, 589, 590 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 19, 20 Закону України “Про заставу”, ст. ст. 23, 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.ст. 2, 12, 21, 27, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання вимог ухвали суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.99-196 т.1, а.с.а.с. 5-13, 20, 21, 55-68, 97-100, 110-113 т.2), у тому числі письмові пояснення:

-          від 04.11.2009р. №02-09/81 щодо стану виконавчого провадження про стягнення з поручителя Ширмана Л.Ю. та позичальника ТОВ „Торгово-промисловий дім „Кристал”;

-          від 18.11.2009р. №02-09/82 відносно розміру грошових вимог Банку до Позичальника станом на 20.10.2009р.;

-          від 21.12.2009р. №02-09/90 відносно інших судових справ за участю Відповідача та відсутністю серед спірного майна активів останнього, за рахунок яких ним здійснювалося зарахування зустрічних однорідних вимог із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, що досліджувалося в межах справи №37/203;

-          від 06.01.2010р. №02-09/02 із запереченнями по суті позицій Третьої особи 1 та Відповідача.

Заявами про уточнення позовних вимог від 06.01.2010р. №02-09/01 (а.с.а.с.107-109 т.2) та від 27.01.2010р. №02-09/09 (а.с.а.с.133-134), що завчасно надсилалися іншим учасникам справи, Позивач двічі зменшував перелік майна, на яке він бажає звернути стягнення задля задоволення своїх грошових вимог, остаточно визначаючи перелік спірного майна у наступному вигляді: склоформуюча секційна машина IS-10, інвентарний № 9178; свердлувальний станок, інвентарний № 1367; склоформуючі автомати R-7 ROIRANT у кількості 3 шт., інвентарні № 9171, № 9172, № 9173; панель управління ПР-11-3071-21, інвентарний № 2931; паровий котел, інвентарний № 3406; екскаватор УН-053, інвентарний № 8879; навантажувачі 40814 у кількості 2 шт., інвентарні № 8951, № 9002; трактор ДТ-75Д, інвентарний № 8952; бульдозер ДТ-75, інвентарний № 8952; відцентровий насос НД-10, інвентарний № 8955; вакуум-насоси у кількості 2 штук, інвентарні № 8959, № 8969; вентилятор ВУ 4-70, інвентарний № 8963; електронавантажувачі ЭП-103К у кількості 2 шт., інвентарні № 8966, № 8967; автонавантажувач 40814 інвентарний № 8987; компресор 100М3, інвентарний № 9003; лінія пакування ванної печі № 3, інвентарний № 9014; лінія пакування ванної печі № 1, інвентарний № 9056; лінія пакування ванної печі № 2, інвентарний № 9057; лінія пакування, інвентарний № 9058; склоформуючі машини Р-7 у кількості 2 шт., інвентарні № 9060, № 9061; установки Гном-4 для зміцнення пляшок у кількості 2 шт., інвентарні № 9133, № 9152; установка Експрес-6, інвентарний № 9124; насос Х-80-65-160, інвентарний № 9129; вакуумні насоси у кількості 2 шт., інвентарні № 9131, № 9136; компресор 100М3, інвентарний № 9135; компресор 4-В-РК 15/200, інвентарний № 9140; установки УСТУП у кількості 2 шт., інвентарні № 9153, № 9157; тельфер 2 тн., інвентарний № 9154; бетонозмішувачі СБ-138-Б у кількості 2 шт., інвентарні № 9155, № 9156; електротельфер 3,2 тн. Н-18, інвентарний № 9158; сушильний барабан СМ 1013, інвентарний № 9159; насос відцентровий, інвентарний № 9169; принтер PHPVASEJET 5000, інвентарний № 10996; комп’ютер ПТК Intel, інвентарний № 11000; сканер для ультразвукової діагностики 0069, інвентарний № 12318; лінія євро пакування, інвентарний № 89891; котел утилізатор, інвентарний № 89901

Відповідач звертався до суду із клопотанням 366/8 від 21.12.2009р. про зупинення провадження у справі із наданням відповідних додатків (а.с.а.с. 29-42 т.2), зважаючи на розгляд в межах іншої справи №12/503в питання про приналежність майна, на яке Позивач намагається звернути стягнення.

Додатковими поясненнями та запереченнями №17/01 від 20.01.2010р. з додатками (а.с.а.с.123-127 т.2) Відповідач підтримав свою. Позицію щодо необхідності зупинення провадження у справі, визначивши перелік майна, відносно якого точиться спір про його приналежність Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал” в межах справи №12/503в.

Відповідачем також була надана частина витребуваних судом документів (а.с.а.с.81-92, 141,142 т.2) та заявлене клопотання про призначення судової експертизи (а.с.а.с.138, 139 т.2) задля з’ясування наступних питань: яке майно може бути відокремлено, відмежоване, зняте без втрати виробничого функціонування та призначення скловарних печей та скло формувального обладнання, а яке може бути відокремлено; без якого майна скловарні печі та скло формувальне обладнання не може функціонувати за призначенням.

Ухвалою від 24.11.2009р., суд, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово – промисловий дім „Кристал” (далі – Третя особа 1) та фізичну особу Ширмана Леоніда Юхимовича (далі – Третя особа 2).

Третя особа 1 надала відзив на позов №116 від 21.12.2009р. (а.с.а.с. 43, 44 т.2), в якому проти вимог Позивача заперечила, вказуючи на перевищення розміру грошових вимог Банку вартості заставного майна та наявність виконавчого провадження про стягнення на користь Банку грошових коштів з Позичальника та Поручителя.

На обґрунтування своєї позиції Третьої особою 1 надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 45-54, 70-79 т.2).

Третьої особи 2 надала відзив від 19.01.2010р. (а.с.а.с.121,122 т.2), в якому проти позову заперечила, вказуючи на завчасність звернення стягнення на заставне майно зважаючи на наявність виконавчого провадження зі стягнення грошових коштів з Позичальника та поручителя та наголошуючи на необхідність спірного майна для подальшої роботи підприємства.

Ухвалою суду від 20.01.2010р. до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (далі – Третя особа 3).

Третя особа 3 у судовому засіданні 02.02.2010р. надала письмові пояснення (а.с.143 т.2), в яких зазначила про правомірність виключення Позивачем майна, яке є предметом спору у справі №12/503в з переліку майна, щодо якого заявлені розглядувані вимоги згідно уточнень до позовної заяви від 27.01.2010р. 02-09/09, та відсутність у Регіонального відділення Фонду державного майна України відомостей щодо приналежності остаточно визначеного спірного заставного майна до орендованого Відповідачем цілісного майнового комплексу

Представники учасників справи у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово, при цьому у судовому засідання 02.02.2010р. представники Позивача та Третьої особи 3 заперечували проти призначення запропонованої Відповідачем судової експертизи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представників належним повідомлених учасників справи та ненаданнями ними окремих документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.2005р. між Позивачем (Кредитодавець) та Третьою особою 1 (Позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №04-01/18-05 (а.с.а.с.12-15 т.1), за яким Позивач зобов’язався відкрити Позичальнику не відновлювану кредитну лінію в сумі 8000000грн., строком на 3 роки з 05.10.2005р. по 04.10.2008р. зі сплатою 20% річних та надати в її межах кредит Позичальнику на придбання обладнання, а Позичальник зобов’язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за його користування, сплатити інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строки та виконати інші свої зобов’язання, передбачені договором, в повному обсязі.

Умовами розділу 4 договору сторонами передбачений порядок нарахування та сплати процентів, зокрема:

-          проценти за користування кредитом нараховується Кредитодавцем щомісячно 28 числа звітного місяця, за період з 28 числа попереднього місяця по 27 число звітного місяця включно, а також по факту повного погашення кредиту, методом факт/факт на фактично отриману Позичальником суму кредиту та за фактичне число календарних днів користування кредитом, за ставкою, зазначеною в п.1.1 договору, виходячи з 365/366 календарних днів у році. При цьому, для нарахування процентів за кредитом, день надання кредиту Позичальникові та день його повернення Кредитодавцеві – вважається одним днем (п.4.1);

-          нараховані проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок Кредитодавця №20686092677. Якщо цей день припадає на неробочий, то строк сплати переноситься на наступний робочий день. Проценти за останній період користування кредитом сплачуються Кредитодавцю в день остаточного погашення кредиту (п.4.2);

-          проценти за користування простроченою сумою кредиту нараховуються в порядку, передбаченому в п.4.1 договору, за ставкою визначеною в п.1.1 договору, на прострочену суму кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом, включаючи день виникнення простроченої заборгованості та день погашення такої заборгованості (п.4.3).

Сторонами укладалися додаткові угоди (а.с.а.с. 16-23 т.1), якими були внесені зміни та доповнення умов договору про відкриття кредитної лінії №04-01/18-05, а саме:

·          Додатковою угодою №1 від 06.03.2006р. п.4.2 доповнено абзацом: „Нараховані проценти за користування кредитом за період з 28.01.2006р. по 27.02.2006р. сплачується Позичальником не пізніше 20.03.2006р. шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок Кредитодавця №20686092677”;

·          Додатковою угодою №2 від 21.03.2006р. п.4.2 Договору викладено у новій редакції: „Нараховані проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому відбувалося нарахування, шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок Кредитодавця №20686092677. Проценти за останній період користування кредитом сплачується Кредитодавцю в день остаточного погашення кредиту”;

·          Додатковою угодою №3 від 03.04.2006р. п.4.2 Договору доповнено абзацом: „Нараховані проценти за користування кредитом за період з 28.02.2006р. по 27.03.2006р. сплачуються Позичальником не пізніше 27.04.2006р. шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок Кредитодавця №20686092677”;

·          Додатковою угодою №4 від 03.05.2006р. п.4.2 Договору доповнено абзацом: „Нараховані проценти за користування кредитом за період з 28.03.2006р. по 27.04.2006р. сплачуються Позичальником не пізніше 30.05.2006р. шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок Кредитодавця №20686092677”;

·          Додатковою угодою №5 від 31.05.2006р. п.4.2 Договору доповнено абзацом: Нараховані проценти у сумі 557534,25грн. за користування кредитом за наступні періоди: з 28.04.2006р. по 27.05.2006р. у розмірі 131506,85грн., з 28.05.2006р. по 27.06.2006р. у розмірі 135890,41грн., з 28.06.2006р. по 27.07.2006р. у розмірі 131506,85грн. сплачуються Позичальником шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок Кредитодавця №20686092677 відповідно до наступного графіку до 29 серпня 131506,85грн., до 29 вересня – 135890,41грн., до 30жовтня – 131506,85грн.;

·          Додатковою угодою №6 від 30.06.2006р. п.3.1 Договору викладено в наступній редакції: „Забезпеченням виконання зобов’язання Позичальника за Договором є застава майнових прав Позичальника, застава рухомого майна Позичальника, застава рухомого майна поручителя, порука платоспроможної юридичної особи, порука платоспроможної фізичної особи, а також інші види забезпечення виконання зобов’язань згідно з правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання Позичальником зобов’язань за договором незалежно від того, зазначені такі право чини в Договорі, чи ні”;

·          Додатковою угодою №7 від 28.08.2006р. п.4.2 Договору доповнено абзацом: „Нараховані проценти у сумі 557534,25грн. за користування кредитом за наступні періоди: з 28.07.2006р. по 27.08.2006р. у розмірі 135890,41грн., з 28.08.2006р. по 27.09.2006р. у розмірі 135890,41грн., з 28.09.2006р. по 27.10.2006р. у розмірі 131506,85грн. сплачуються Позичальником шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок Кредитодавця відповідно до наступного графіку: до 29 листопада 2006р. – 135890,41грн., до 28.12.2006р. -135890,41грн., до 29.01.2007р. – 131506,85грн.”

·          Додатковою угодою №8 від 17.10.2007р. п. 4.1. договору викладено в наступній редакції: „Проценти за користування кредитом нараховується Кредитодавцем щомісячно в останній робочий день, за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день звітного місяця включно, а також по факту повного погашення кредиту, методом факт/факт на фактично отриману Позичальником суму кредиту та за фактичне число календарних днів користування кредитом, за ставкою, зазначеною в п.1.1 договору, виходячи з 365/366 календарних днів у році. При цьому, для нарахування процентів за кредитом, день надання кредиту Позичальникові та день його повернення Кредитодавцеві – вважається одним днем”.

Положеннями п.2.6. договору сторони дійшли згоди щодо черговості погашення грошових вимог Кредитодавця у разі недостатності направлених грошових коштів Позичальника: в першу чергу погашається заборгованість по сплаті неустойки, в другу чергу - погашається заборгованість по процентам за користування кредитом, в третю чергу - заборгованість по кредиту.

Розділ 6 кредитного договору встановлює наступну відповідальність Позичальника:

- за прострочення Позичальником визначеного Договором строку сплати процентів за користування кредитом в розмірі, визначеному в п.1.1. Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого не виконанням зобов’язання за кожний день прострочення (п.6.2);

- за прострочення Позичальником визначеного договором строку повернення кредиту в розмірі, визначеному в п.1.1 Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого не виконанням зобов’язання за кожний день прострочення (п.6.3).

В порядку п.3.1 кредитного договору задля забезпечення зобов’язань Позичальника 28.10.2005р. між Позивачем (Застоводержатель) та Відповідачем (Заставодавець - майновий поручитель) був укладений договір застави рухомого майна №04-09/39-05 (а.с.а.с.24,25 т.1), за яким Заставодавець в забезпечення виконання Позичальником (Боржником) зобов’язань з повернення отриманого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, а також сплатити неустойку та відшкодувати збитки у випадках, передбачених кредитним договором, передав в заставу Позивачу належне йому на праві власності рухоме майно – предмет застави, яке зазначене в описі майна (додаток №1 до цього Договору – а.с.ас.26,27 т.1) і є його невід’ємною частиною.

Як вбачається із змісту п.2.1. вказаного договору застави, заставою забезпечується виконання зобов’язань Третьої особи 1 за кредитним договором по:

- поверненню Заставодержателю суми кредиту в розмірі 8000000грн., що наданий на 36 місяців строком з 05.10.2005р. по 04.10.2008р. з кінцевим терміном повернення не пізніше 04.10.2008р.;

- сплати процентів за користування кредитом за ставкою 20% річних щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним протягом строку дії кредитного договору. Проценти за останній період користування кредитом сплачуються Заставодержателю в день остаточного погашення кредиту, не пізніше 04.10.2008р.;

- сплати неустойки;

- відшкодування збитків у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням Боржником умов кредитного договору.

Відповідно до умов п.п. 3.3.6, 4.1, 4.3, 4.4. Договору застави Заставодержатель має право задовольнити за рахунок Предмета застави всі свої вимоги, що витікають з кредитного договору та договору в обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, проценти, неустойку, відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов’язань, витрати на утримання предмета застави, а також витрати, пов’язані із зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацією, яке (звернення стягнення) здійснюється на підставі рішення суду.

Додатковою угодою №1 від 20.04.2006р. (а.с. 28 т.1) сторонами внесені зміни до істотних умов договору застави, серед яких – викладення опису рухомого майна у новій редакції (а.с.29 т.1).

Предмет застави становлять основні фонди Відповідача, що обліковуються ним згідно відповідних інвентарних карток (а.с.а.с.30-64 т.1), та згідно п. 1.6. договору застави знаходиться за адресою: : 85114, Донецька область, м. Костянтинівна, вул. Шмідта, 3.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.а.с.158-165 т.1) відомості щодо право застави Позивача відносно майна, визначеного у договорі застави рухомого майна №04-09/39-05, зареєстровані у встановленому порядку; при цьому іншим обтяжувачем цього майна вказано Костянтинівську ОДПІ за податковою заставою, зареєстрованою 23.11.2004р.

15.04.2007р. Акціонерний банк „Експрес-Банк” звернувся до Солом’янського районного суду м. Києва з позовом до Ширмана Леоніда Юхимовича, ТОВ „Торгово-промисловий дім „Кристал”, 3-ї особи ТОВ „Торгівельна компанія „Кристал” про стягнення суми заборгованості по кредиту з позичальника та його поручителя.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 29.10.2007р. (а.с.а.с.74, 75 т.1) позовні вимоги були задоволені - Стягнуто в солідарному порядку з Ширмана Леоніда Юхимовича, ТОВ „Торгово-промисловий дім „Кристал” на користь Позивача 10497806,43грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.05.2008р. рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 29.10.2007р. залишено без змін (а.с.а.с.76-78 т.1), зважаючи на що були видані відповідні виконавчі листи (а.с.а.с.79-82 т.1).

Означеними судовими актами серед іншого були встановлені обставини: виконання Банком своїх зобов’язань перед Позичальником за договором про відкриття кредитної лінії №04-01/18-05 від 05.10.2005р. та невиконання останнім своїх грошових зобов’язань з повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та штрафних санкцій і ухилення Відповідача та Третьої особи 2 від погашення відповідних вимог Банку як поручителів.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було направлені постанови про відкриття виконавчого провадження №7937534 від 20.06.2008р. до виконання та для відома (а.с.а.с.83-86 т.1). з пояснень Позивача від 04.11.2009р. №02-09/81 (а.с.а.с.99-102 т.1) та наданих матеріалів виконавчого провадження (а.с.а.с.168-196 т.1) вбачається, що стягнуті за рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 29.10.2007р. з Третіх осіб 1, 2 грошові кошти Позивачем не отримані.

Згідно змісту постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2009р. у справі №27/81Б (а.с.а.с.87-89 т.1) та ухвали Господарського суду Донецької області від 01.10.2009р. у справі №27/81Б стосовно Відповідача з 15.05.2006р. здійснювалося провадження у справі про банкрутство, яке було припинено у стадії ліквідації внаслідок затвердження 01.10.2009р. мировою угоди.

Як вбачається з виписок по рахунках (а.с.а.с.103-121 т.1) до теперішнього часу Позичальник наданий кредит в сумі 8000000грн. не повернув, а також не сплатив проценти за користування кредитними коштами. Із означених виписок та довідки банку (а.с.а.с.72, 73 т.1), складеної станом на 19.09.2009р., Третя особа не сплатила кредит в сумі 8000000грн. та нараховані проценти за користування кредитними коштами в сумі 5573938,62грн.

У зв’язку із неналежним виконанням зобов’язань щодо повернення кредиту станом на у Відповідача утворилась заборгованість за основною сумою кредиту, заборгованість по процентах та була нарахована неустойка, і виникли підстави для звернення стягнення на предмет застави, ініціацію процедури з якого (звернення) у судовому порядку зареєстровано 30.10.2009р. у Державному реєстрі обтяжень рухового майна (а.с.157 т.1).

Як вбачається з довідки банку (а.с.97 т.2), складеної станом на 16.12.2009р., грошові зобов’язання Третя особа 1 за кредитним договором становлять: 8000000грн. – сума неповернутого кредиту, 5841335,88грн. - нараховані проценти за користування кредитними коштами; 872170,67грн. - пеня за порушення терміну повернення кредиту за період з 21.10.2008р. по 04.04.2009р.; 213258,81грн. – пеня за порушення термінів сплати процентів, які були нараховані за період з 31.03.2008р. по 29.11.2009р.

Детальний розрахунок означених непогашених грошових вимог Позичальника приведений Позивачем на а.с.а.с.98-100 т.2.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволення наявних грошових вимог за договором про відкриття кредитної лінії №04-01/18-05 від 05.10.2005р., з яких – заборгованість по кредиту та відсотків за користування ним і нарахована пеня, за рахунок заставного майна Відповідача, остаточний перелік якого викладений у заяві про уточнення позовних вимог від 27.01.2010р. №02-09/09 (а.с.а.с.133,134 т.2).

Згідно витягу (а.с.157 т.1) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна міститься запис про реєстрацію 30.10.2009р. звернення стягнення у зв’язку із поданням розглядуваної позовної заяви.

Відповідач свою позицію по суті заявлених вимог до відома суду не довів, наполягаючи лише на зупиненні провадження у справі зважаючи на часткове співпадіння первісно визначеного майна, на яке звертає стягнення Позивач, із майно, питання про приналежність якого Відповідачу досі вирішується в межах справи №12/503в, та у зв’язку із необхідністю призначення судової експертизи.

Треті особи 1 і 2 проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві №116 від 21.12.2009р. (а.с.а.с. 43, 44 т.2) та від 19.01.2010р. (а.с.а.с.121,122 т.2) відповідно.

Третя особа 3 свою позицію по суті спору виклала у поясненнях (а.с.143 т.2).

Суд розглядає справу в контексті вимог, визначених заявою про уточнення позовних вимог від 27.01.2010р. №02-09/09, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення по справі позивач управнений змінювати предмет позову, визначаючи, у розглядуваному випадку, перелік майна, за рахунок якого Заставодержатель бажає задовольнити свої вимоги, що узгоджується із матеріальним правом, закріпленим ч. 5 ст. 590 Цивільного кодексу України за заставодержателем.

При цьому, виключення Позивачем з переліку спірного майна певних позиції жодною мірою не вливає на збереження права застави щодо таких позицій.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги остаточні вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у застосуванні наслідків прострочення грошових зобов’язань за кредитним договором у вигляді звернення стягнення на предмет застави задля погашення означених зобовязань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про заставу” та „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, а також умовами укладених договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України відповідно до кредитного договору на позичальника покладається обов’язок повернути отриманий від фінансової установи кредит та сплатити за нього проценти. Вказані законодавчі приписи відображені в договору про відкриття кредитної лінії лінії №04-01/18-05 від 05.10.2005р.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Третьою особою 1 вказаний кредитний договір №04-01/18-05 від 05.10.2005р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань та зобов’язань з надання відповідних звітів, визначених його умовами.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, у тому числі – заставою, право якої є приватним забезпечувальним обтяженням відповідного майна у розумінні ст.ст. 3, 4 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Відповідно до ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 1 Закону України „Про заставу” підставою виникнення застави є зокрема договір. При цьому, ст. 583 Цивільного кодексу України та ст. 11 Закону України „Про заставу” допускає виникнення правовідносин застави за договором, що укладається не тільки між кредитором та боржником забезпечуваного зобов’язання, але і між кредитор та майновим поручителем боржника.

Як вбачається із змісту п. 3.1 кредитного договору №04-01/18-05 від 05.10.2005р. та договору застави рухомого майна №04-09/39-05 від 28.10.2005р. грошові зобов’язання Третьої особи 1 як Позичальника перед Позивачем як Кредитодавцем забезпечені, серед іншого, заставою майна Відповідача, яка у світлі наведених норм та ст. 12 Закону України „Про заставу” є належною підставою для виникнення відповідного забезпечення.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, можливість застосування якої до кредитних правовідносин між Позивачем та Третьої особою 1 зумовлено ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу, визначає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. При цьому, ч. 3 ст. 1049 Кодексу встановлює, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, яка позичалась, на банківський рахунок позикодавця.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Третя особа 1 не мала правових підстав ухилятися від сплати процентів за користування кредитом та від повернення самого кредиту відповідно до умов договору №04-01/18-05 від 05.10.2005р.

За загальним правилом ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Суд зауважує, що факт незадоволення грошових вимог Позивача за кредитним договором №04-01/18-05 від 05.10.2005р. на момент прийняття Рішення Солом’янським районним судом м. Києва від 29.10.2007р. по справі №2-2089/2007, встановлений означеним рішенням та є преюдиціальним для розглядуваної справи у розумінні ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. В свою чергу, наявні матеріали справи вказують на те, що означене судове рішення залишається невиконаним і на сьогодні – всупереч ст.ст. 4-3, 33 вказаного Кодексу ані Відповідачем, ані Третіми особами 1, 2 не надано жодних доказів припинення грошових зобов’язань перед Позивачем за кредитним договором №04-01/18-05 від 05.10.2005р. у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.

Означені обставини у своєї сукупності дають підстави для висновку про триваюче порушення прав Позивача як кредитора за договором №04-01/18-05 від 05.10.2005р. та кваліфікацію Третьої особи 1 як боржника, що прострочив виконання грошового зобов’язання у розумінні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Перевіривши відповідність наданого Позивачем розрахунку (а.с.98 т.2) умовам кредитного договору та встановленим обставинам справи, суд визначає розмір прострочених грошових вимог Позичальника станом на 16.12.2009р. у сумі 13841335,88грн., з яких 8000000грн. – сума неповернутого кредиту, та 5841335,88грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Поряд із цим, ст. 611 цього Кодексу окрім сплати заборгованості встановлює серед наслідків порушення зобов’язання необхідність сплати неустойки, що узгоджується із ст. 550 Кодексу.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Кредитодавця та Позичальника про застосування пені у разі прострочення повернення кредиту та прострочення термінів сплати процентів за користування кредитом сформульована безпосередньо у п.п. 6.2, 6.3. договору №04-01/18-05 від 05.10.2005р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Відтак, Позивач окрім заборгованості мав всі підстави нараховувати і пеню на проценти та тіло кредиту в межах граничної ставки, визначеної ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, та граничного строку нарахування згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

В контексті означених висновків, суд, перевіривши представлений Позивачем розрахунок (а.с.а.с.99, 100) за допомогою відповідної програми пошуково-інформаційної бази „Законодавство”, встановив, що:

- пеня на суму неповернутого кредиту не перевищує відповідного розміру, який може бути нарахований за визначений період з 21.10.2008р. по 04.04.2009р., а отже Позивач цілком правомірно зазначив її у розмірі 872170,67грн.;

- пеня за прострочення сплати процентів дещо перевищує належний до розрахунку розмір і має становити 213183,76грн.

Зважаючи на вказані висновки суд відхиляє заперечення Третіх осіб 1 і 2 відносно невизначеності суми зобов’язання, на погашення якого Позивач просить звернути стягнення на заставне майно та неможливості або передчасності звернення стягнення через здійснення виконавчого провадження за рішенням Солом’янським районним судом м. Києва від 29.10.2007р. по справі №2-2089/2007. Дійсно, встановлений факт порушення грошових зобов’язань та їх непогашення у жодний спосіб станом на поточний моменту за змістом ст. 572 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 1 Закону України „Про заставу” зумовлює існування у Заставодержателя право одержати задоволення по невиконаному зобов’язанню за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Виходячи із змісту п.2.1. договору застави №04-09/39-05 від 28.10.2005р. та 3.1. кредитного договору №04-01/18-05 від 05.10.2005р. основним (забезпеченим) у розумінні ст. 3 Закону України „Про заставу” зобов’язанням є грошові зобов’язання Третьої особи 1 перед Позивачем, у тому числі – з повернення кредиту та сплати процентів і неустойки, що цілком відповідає приписам ст. 19 Закону „Про заставу” та ст. 22 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

За змістом наявних в матеріалі справи документів підстав, передбачених ст. 28 Закону України „Про заставу” для припинення застави, судом не вбачається.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про заставу” передбачено, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом або договором. Факт порушення основного зобов’язання, а відтак – наявність зазначеної умови для задоволення вимог Позивача як заставодержателя – встановлений судом вище.

Як вбачається із змісту ч. 6 ст. 20 Закону України „Про заставу”, ч. 1 ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет застави відбувається на підставі рішення суду, що узгоджується із п. 4.1. договору застави, а, відтак, обґрунтовує прийнятність обраного Позивачем способу судового захисту.

З огляду на встановлені судом обставини порушення основного зобов’язання, запропонований Позивачем спосіб звернення стягнення на предмет застави відповідає діючому законодавству України, суд задовольняє вимоги про звернення стягнення на предмет застави у повному обсягу щодо переліку майна, визначеного в заяві про уточнення позовних вимог від 27.01.2010р. №02-09/09.

Суд, з огляду на наявність у Державному реєстрі обтяжень рухового майна (а.с.а.с.158-165 т.1) відомостей про обтяження майна податковою заставою Костянтинівської ОДПІ, зареєстрованою 23.11.2004р., в контексті приписів ст.ст.12, 14, 23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” вважає за необхідне зазначити, що за рахунок заставного майна підлягають задоволенню грошові вимоги саме Позивача.

Дійсно, встановлене судом перебування Відповідача у процедурі банкрутства в межах справи №27/81Б у проміжок часу з 15.05.2006р. по 01.10.2009р. за змістом абз. 24 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка визначає сутність на наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зумовлює припинення податкової застави. Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в п. 5.7. Рекомендації „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004р. N 04-5/1193. За висновком суду імперативність визначених законодавцем наслідків введення мораторію має враховуватися незалежно від відображення відповідного запису у Державному реєстрі обтяжень рухового майна.

Суд відмовляє у задоволенні клопотань Відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки:

- остаточний перелік майна, на яке Позивач просить звернути стягнення, не є предметом спору про приналежність в межах справи №12/503в;

- з’ясування за допомогою експертного дослідження можливості подальшої експлуатації за призначенням того чи іншого майна у зв’язку зверненням стягнення на предмет застави є зайвим, оскільки у розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України не породжує жодного доказу в контексті об’єкту судового дослідження. Дійсно, особиста господарська діяльність Відповідача із використання предмету застави у виробництві і можливості продовження такого використання (функціонування решти майна) за змістом діючого законодавства і у світлі не спростованої презумпції чинності договору застави (ст. 204 Цивільного кодексу України) жодною мірою не впливає на права Позивача як Застоводержателя ініціювати звернення стягнення на заставне майно, ніяких доказів приналежності його іншій, аніж Відповідач, особі до матеріалів справи не надано.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати підлягають компенсації за рахунок Відповідача. При цьому, сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення, що підлягає компенсації Відповідачем згідно діючої на момент подання позову редакції Постанови КМУ від 21 грудня 2005 р. N 1258 становить 236грн., а решта зайво сплачених згідно платіжного доручення №11670 від 16.02.2009р. 89грн. підлягають поверненню Позивачу з бюджету як надмірно перераховані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного банку „Експрес-Банк” в особі Донецької філії, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25918377) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м. Костянтинівка (ідентифікаційний код 30207119) про задовольнити у повному обсягу.

2. Звернути стягнення на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м. Костянтинівка (ідентифікаційний код 30207119) та передано в заставу Акціонерному банку „Експрес-Банк” в особі Донецької філії, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25918377), яке перебуває за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівна, вул. Шмідта, 3, а саме:

- склоформуюча секційна машина IS-10, інвентарний № 9178;

- свердлувальний станок, інвентарний № 1367;

- склоформуючі автомати R-7 ROIRANT у кількості 3 шт., інвентарні № 9171, № 9172, № 9173;

- панель управління ПР-11-3071-21, інвентарний № 2931;

- паровий котел, інвентарний № 3406;

- екскаватор УН-053, інвентарний № 8879;

- навантажувачі 40814 у кількості 2 шт., інвентарні № 8951, № 9002;

- трактор ДТ-75Д, інвентарний № 8952;

- бульдозер ДТ-75, інвентарний № 8952;

- відцентровий насос НД-10, інвентарний № 8955;

- вакуум-насоси у кількості 2 штук, інвентарні № 8959, № 8969;

- вентилятор ВУ 4-70, інвентарний № 8963;

- електронавантажувачі ЭП-103К у кількості 2 шт., інвентарні № 8966, № 8967;

- автонавантажувач 40814 інвентарний № 8987;

- компресор 100М3, інвентарний № 9003;

- лінія пакування ванної печі № 3, інвентарний № 9014;

- лінія пакування ванної печі № 1, інвентарний № 9056;

- лінія пакування ванної печі № 2, інвентарний № 9057;

- лінія пакування, інвентарний № 9058;

- склоформуючі машини Р-7 у кількості 2 шт., інвентарні № 9060, № 9061;

- установки Гном-4 для зміцнення пляшок у кількості 2 шт., інвентарні № 9133, № 9152;

- установка Експрес-6, інвентарний № 9124;

- насос Х-80-65-160, інвентарний № 9129;

- вакуумні насоси у кількості 2 шт., інвентарні № 9131, № 9136;

- компресор 100М3, інвентарний № 9135;

- компресор 4-В-РК 15/200, інвентарний № 9140;

- установки УСТУП у кількості 2 шт., інвентарні № 9153, № 9157;

- тельфер 2 тн., інвентарний № 9154;

- бетонозмішувачі СБ-138-Б у кількості 2 шт., інвентарні № 9155, № 9156;

- електротельфер 3,2 тн. Н-18, інвентарний № 9158;

- сушильний барабан СМ 1013, інвентарний № 9159;

- насос відцентровий, інвентарний № 9169;

- принтер PHPVASEJET 5000, інвентарний № 10996;

- комп’ютер ПТК Intel, інвентарний № 11000;

- сканер для ультразвукової діагностики 0069, інвентарний № 12318;

- лінія євро пакування, інвентарний № 89891;

- котел утилізатор, інвентарний № 89901

для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово – промисловий дім „Кристал”, м. Вишгород (ідентифікаційний код 33317320) перед Акціонерним банком „Експрес-Банк” в особі Донецької філії, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25918377) за договором про відкриття кредитної лінії №04-01/18-05 від 05.10.2005р. в розмірі заборгованості по кредиту в сумі 8000000грн., заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам в сумі 5841335,88грн., пені за неповернення кредиту у розмірі 872170,67грн. та пені

за прострочення сплати процентів у розмірі 213183,76грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м. Костянтинівка (ідентифікаційний код 30207119) на користь Акціонерного банку „Експрес-Банк” в особі Донецької філії, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25918377) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 25500грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Акціонерного банку „Експрес-Банк” в особі Донецької філії, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25918377) надмірно сплачені згідно платіжного доручення №11670 від 16.02.2009р. 89грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати відповідну довідку.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутніх учасників справи у судовому засіданні 02.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 02.02.2010р.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя