Рішення № 77300429, 12.09.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1175/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення від 22.12.2017 р. № НОМЕР_1 (в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 33239,08 грн. і застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16619,54 грн., всього – 49858,62 грн.); № НОМЕР_2 (в частині донарахування військового збору у сумі 2850,81 грн. і застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 712,20 грн., всього – 3563,01 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000851303 від 22.12.2017 р. (в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 59908,17 грн.);

- рішення № 00002011303 від 22.12.2017 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11499,38 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перевіркою правильності витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, встановлено їх завищення на загальну суму 231 253,34 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 158 751,13 грн. та за 2016 рік на суму 72 502,41 грн.. Позивач погоджується з тим, що ним безпідставно завищено витрати на суму 41 224,38 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 16 214,78 грн. та за 2016 рік на суму 25 009, 60 грн. в зв'язку з включенням до складу витрат сплату орендної плати за земельну ділянку, яка відсутня в переліку витрат передбачених ст.177.4 Податкового кодексу України. Але, висновок відповідача про безпідставне включення до декларацій про майновий стан і доходи за 2015, 2016рр оплати послуг за електропостачання позивач вважає незаконним. Також, позивач зазначив, що при наявності переліку витрат та належним чином оформлених первинних документів, відповідач повинен був чітко вказати в чому полягає порушення п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України та які інші документи відсутні у переліку витрат або недоліки існуючих.

Згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву представник відповідача просив суд в задоволені позову відмови з огляду на те, що перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, встановлено їх завищення на загальну суму 231253,54 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 158751,13 грн., за 2016 рік в сумі 72502,41грн. (розділ "Інші витрати включаючи вартість викопаних робіт, наданих послуг"). Завищення витрат за 2015 рік виникло за рахунок включення позивачем до складу витрат, відображених в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, орендної плати за земельну ділянку у сумі 16214,78 грн., оплати послуг по електропостачанню, використаного в 2014р., непідтверджених придбаних витрат (електроенергія, газ) на протязі 2015 р., які використанні платником у виді діяльності "Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання" на суму 101753,51 грн.. Завищення витрат за 2016 рік виникло за рахунок включення позивачем до складу витрат, відображених в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, сплати орендної плати за земельну ділянку у сумі 25009,60 грн., оплати послуг по електропостачанню використаного в 2015 році. Отже, перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. було встановлено його заниження на загальну суму 231253,54 грн., а саме: за 2015 рік – 158751,13 грн., за 2016 рік – 72502,41 грн. (а.с.172-173).

Позивачем відповіді на вищевказаний відзив до суду не надано.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований 27.08.1992 як фізична особа-підприємець, перебуває на податковому обліку в Світловодському відділенні Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (а.с.152-162).

Відповідач є суб’єктом владних повноважень, який в даних спірних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р..

За результатами перевірки було складено акт № 501/11-28-13-03/НОМЕР_3 від 06.12.2017 р., згідно висновків якої встановлено, серед іншого, порушення позивачем:

- п.177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 40173,08 грн., в тому числі за 2015 рік – на 27122,65 грн., за 2016 рік – на 13050,43 грн.;

- пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов'язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 3468,80 грн., в тому числі за 2015 рік – на суму 2381,27 грн., за 2016 рік – на суму 1087,54 грн.;

- частини 2 пункту 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в частині заниження податкового зобов'язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності на суму 71037,17 грн., в тому числі за 2015 рік – на 55 086,64 грн., за 2016 рік – на 15950,53 грн. (а.с.14-57).

На підставі вищевказаних висновків 22.12.2017 р. відповідачем винесено:

1) податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким за порушення п.п.177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 60259,62 грн., в тому числі: 40173,08 грн. – основного платежу, 20086,54 грн. – штрафних (фінансових) санкцій (а.с.9);

- № НОМЕР_2, яким за порушення підпункту 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов'язання з військового збору в загальній сумі 4336,01 грн., в т.ч.: 3468,81 грн. – основного платежу, 867,20 грн. – штрафних (фінансових) санкцій (а.с.10);

2) вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000851303 на загальну суму 71037,17 грн. (а.с.11);

3) рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_4, яким донараховано штраф в сумі 12612,38 грн. (а.с.12).

Доказів оскарження рішень в адміністративному порядку суду не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Як вбачається з акту № 501/11-28-13-03/НОМЕР_3 від 06.12.2017, стор.15-17 (а.с.28), перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, встановлено завищення на загальну суму 231253,54 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 158751,13 грн. та за 2016 рік в сумі 72502,41 грн. (розділ "Інші витрати включаючи вартість викопаних робіт, наданих послуг").

Завищення витрат за 2015 рік виникло за рахунок включення до складу цих витрат, відображених в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, орендної плати за земельну ділянку у сумі 16214,78 грн., оплати послуг по електропостачанню використаного в 2014 році та оплаченого платіжним дорученням № 222 від 25.09.2014 р. по рахунку № 440\п від 27.08.14 р. ВАТ "Кіровоградобленерго" в сумі 39546,59 грн., оплати послуг з газопостачання ВАТ "Кіровоградгаз" згідно платіжного доручення №256 від 24.10.2017 р. по рахунку №1603\т в сумі 1233,25 грн., непідтверджених придбаних витрат (електроенергія, газ) на протязі 2015 р., які використанні платником у виді діяльності "Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання" на суму 101753,51 грн., чим порушено вимоги п.177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Завищення витрат за 2016 рік виникло за рахунок включення до складу цих витрат, відображених в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, сплати орендної плати за земельну ділянку у сумі 25009,60 грн., оплати послуг по електропостачанню використаного в 2015 р. та оплаченого платіжним дорученням №168 від 21.10.2015 р. по рахунку №440\п від 28.09.2015 р. ВАТ "Кіровоградобленерго" в сумі 45833,33 грн., оплати послуг з газопостачання ВАТ "Кіровоградгаз" згідно платіжного доручення №142 від 30.09.2015 р. по рахунку №38 від 28.09.2015 р. в сумі 1659,48 грн., чим порушено вимоги п.177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Отже, за наслідками перевірки сума на яку збільшено дохід позивача склала 231253,54 грн. (за даними платника – 41246,31 грн.), всього – 272499,85 грн. (сума чистого оподаткованого доходу), в тому числі: за 2015 рік – 180817,67 грн. (збільшено на 158751,13 грн.); за 2016 рік – 91682,18 грн. (збільшено на 72502,41 грн.).

Таким чином, перевіркою проведено остаточний розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2015, 2016 рр., що підлягає сплаті до бюджету, і визначено до сплати позивачу податок на загальну суму 40173,08 грн., в тому числі: за 2015 рік – 27122,65 грн. (180817,67 грн. х 15%); за 2016 рік – 13050,43 грн. (91682,18 грн. х 18% - 3452,36 грн.).

Вбачається, що нарахування ПДФО, зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкцій з єдиного внеску, а також збільшення грошового зобов'язання з військового збору мають похідний характер саме від суми на яку збільшено дохід (прибуток), отриманий від діяльності позивача, оскільки їх розмір визначався виходячи саме з цієї суми.

Так, позивач погодився із висновками перевірки щодо завищення витрат внаслідок включення до складу цих витрат, відображених в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 та 2016 рік, орендної плати за земельну ділянку, а саме:

за 2015 рік – у сумі 16214,78 грн.;

за 2016 рік – у сумі 25009,60 грн..

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України, в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин (далі – ПК України).

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.177.2 ст.177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пункт 177.3 ст.177 ПК України передбачає, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Виходячи із висновків акту перевірки та доводів відповідача, у вказаних періодах позивач завищив витрати, що призвело до заниження чистого доходу.

Оцінюючи такі доводи, слід вказати, що п.177.4 ст.177 ПК України визначає, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.177.10 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Як зазначено на сторінці 13 акту перевірки (а.с.26), ФОП ОСОБА_1 в контролюючому органі зареєстровано Книгу обліку доходів і витрат за №2317 від 17.10.2013 року. Перевіркою питання ведення Книги обліку доходів і витрат та перевіркою правильності визначення загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., порушень не встановлено.

Встановлено, що основним видом діяльності позивача у перевіряємий період були виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних, кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (КВЕД 10.71), наданий в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20), надання в оренду вантажних автомобілів (КВЕД 77.12) (а.с.152-154).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а під первинним документом розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як пояснив представник, зазначену діяльність позивач здійснює на власній виробничій базі, яка йому належить на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.97 № 91/409 (а.с.59-62), власними транспортними засобами із достатньою кількістю трудових та матеріальних ресурсів, що необхідні для здійснення даних видів підприємницької діяльності.

Відповідачем вищевказане не заперечується.

Позивачем включено до складу витрат, відображених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2015, 2016 р. (а.с.63-68, 69-74, 88-90, 91-93) оплату послуг по електропостачанню в загальній сумі 88272,65 грн., в тому числі: за 2015 рік – 40779,84 грн., за 2016 рік – 47492,81 грн..

До витрат 2015 р. було включено витрати 2014 року: частково оплати ВАТ "Кіровоградобленерго" на суму 39546,59 грн. по рахунку №440/П від 27.08.2014 р., оплаченого платіжним дорученням № 222 від 25.09.2014 р., за електроенергію, яка являється попередньою оплатою за жовтень 2014 р. (Акт прийняття - передавання товарної продукції від 27.10.2014), частково на суму 1233, 25 грн. за газопостачання відповідно рахунку № 1603/Т від 27.10.2014 р., оплаченого платіжним дорученням № 256 від 29.10.2014 р. (попередня оплата за листопад 2014 року) при тому, що відповідно п.1.21 Акту перевірки на сторінці 11, зазначено, що дебіторська заборгованість на 01.01.2015 р. склала 70446,26 грн.. (а.с.75-77, 78-79).

До витрат 2016 р. було включено витрати 2015 року: частково оплати ВАТ "Кіровоградобленерго" на суму 45833,33 грн. по рахунку №440/П від 28.09.2015 р., оплаченого платіжним дорученням № 168 від 21.10.2015 р., за електроенергію, яка являється попередньою оплатою за листопад 2015 р. (Акт прийняття - передавання товарної продукції від 27.11.2015), частково на суму 1659,48 грн. за газопостачання відповідно рахунку № 38 від 28.09.2015 р., оплаченого платіжним дорученням № 142 від 30.09.2015 (попередня оплата за жовтень 2015 р.) при тому, що відповідно оборотно-сальдової відомості станом на 01.10.2015 дебіторська заборгованість склала суму 83552,06 грн., станом на 01.12.2015 – 110249,69 грн., та на 01.01.2016 – 83389,51 грн. (а.с.80-82, 83-84, 85-87).

За правилами п.177.2 ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця

Так, до складу доходів підприємця, зокрема включається: виручка, що надійшла підприємцю на рахунок у вигляді безготівкових коштів; готівкова виручка, отримана безпосередньо підприємцем чи його працівниками; виручка в натуральній (негрошовій) формі; суми штрафів і пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Датою формування загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.

При цьому, всі витрати підприємця повинні бути підтверджені первинними документами (чеками, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт (наданих послуг) тощо), повинні бути пов'язані з господарською діяльністю підприємця та бути пов'язаними з отриманням доходів.

Отже, при отриманні доходу від покупців, які на початок року мали дебіторську заборгованість, до витрат поточного року включались витрати попереднього року, які пов'язані з отриманням доходу звітного року за реалізовані та не оплачені товари (роботи, послуги) в наступних податкових періодах.

Враховуючи вищевказане суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до витрат, відображених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2015 р. та 2016 р., оплати послуг за електро-газо-постачання у загальній сумі 88272,65 грн..

Крім того, перевіркою встановлено, що завищення витрат за 2015 р. виникло за рахунок включення позивачем до складу витрат, відображених в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015, непідтверджених придбаних витрат (електроенергія, газ) на протязі 2015 р., які використанні платником у виді діяльності"Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання" на суму 101753,51 грн..

Як зазначено на сторінці 13 акту перевірки (а.с.26), ФОП ОСОБА_1 в контролюючому органі зареєстровано Книгу обліку доходів і витрат за №2317 від 17.10.2013 року. Перевіркою питання ведення Книги обліку доходів і витрат та перевіркою правильності визначення загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, порушень не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.13 №395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.13 №607/23139, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі – Порядок).

Пунктом 1.4 Порядку передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно п.1.5 Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби

Згідно п.1.7 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті (розділ ІІ Порядку).

Акт перевірки позивача, а також поданий представником відповідача відзив не містить посилання на будь-які відомості первинних чи розрахункових документів позивача, які б обґрунтовували висновки про протиправність віднесення до витрат 2015 року непідтверджених придбаних витрат (електроенергія, газ) на суму 101753,51 грн.. При цьому, позивачем до матеріалів справи додано перелік витрат за 2015-2016 роки, копії первинних документів на придбання електричної енергії та природного газу у 2015 році (а.с.88-151).

Отже, доводи щодо завищення витрат за 2015-2016 рр. на загальну суму 190026,16 грн. (39546,59 грн. + 1233,25 грн. + 45833,33 грн. + 1659,48 грн. + 101753,51 грн.) і порушення позивачем вимог п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Враховуючи визнання позивачем порушення щодо завищення витрат на суму 41224,38грн. (за 2015 рік на суму 16214,78 грн., за 2016 рік на суму 25009, 60 грн.), в зв'язку з включенням до їх складу сплату орендної плати за земельну ділянку, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення від 22.12.2017 р. № НОМЕР_1, в частині донарахування ПДФО у сумі 33239,08 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16619,54 грн. (10401,00 грн. неоспорювана позивачем сума ПДФО та штрафних санкцій); від 22.12.2017 р. № НОМЕР_2, в частині донарахування військового збору у сумі 2850,81 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 712,20 грн. (773,00 грн. неоспорювана позивачем сума військового збору та штрафних санкцій); вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000851303 від 22.12.2017 р., в частині донарахування до сплати єдиного у сумі 59908,17 грн. (5 502,12 грн. сума ЄСВ за 2015 рік, яка не оспорюється); рішення № НОМЕР_4 від 22.12.2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11499,38 грн. (1113 грн. штрафні санкції за 2015, 2016 рік, які не оспорюються).

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За правилами ч. 2 ст. 2 Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України судові витрати в розмірі 1738,17 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.8).

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов – задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 22.12.2017 року № НОМЕР_1, в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 33 239,08 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16 619,54 грн..

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 22.12.2017 року № НОМЕР_2, в частині донарахування військового збору у сумі 2850,81 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 712,20 грн..

4.Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 22.12.2017 №Ф-0000851303, в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 59908,17 грн..

5.Визнати протиправною та скасувати рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 22.12.2017 року № 00002011303 про застосування штрафних санкцій в розмірі 11499,38 грн..

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 39393501) судовий збір у сумі 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн. 17 коп..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2