Рішення № 7730011, 04.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.10р.Справа № 7/263-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "АКС", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІДІ", м. Дніпропетровськ

про стягнення грошових коштів в сумі 49 006, 63 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Климова Н.П., дов. № б/н від 22.12.2009р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "АКС" (м. Дніпропетровськ) звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІДІ" (м. Дніпропетровськ) заборгованості у розмірі 49 006, 63 грн., яка складається з суми перерахованої позивачем на користь відповідача попередньої оплати –22 011, 60 грн., суми від інфляції, розрахованої з застосуванням індексів інфляції за листопад 2007 року –жовтень 2009 року, - 9 980, 06 грн., пені за час прострочення відповідачем виконання зобов’язання по виконанню проектних робіт з 16.10.2007р. за 773 дні у сумі 17 014, 97 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 4 на виконання проектних робіт від 16.08.2007р. по виконанню проектних робіт в обумовлений договором строк. Сума від інфляції заявлена на підставі ст. 625 ЦК України. Вимоги щодо стягнення пені ґрунтуються на умовах договору.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив. Про дату, час, та місце проведення судових засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, в тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 14.12.2009р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 22.12.2009р. на 28.01.2010р.

В судовому засіданні 28.01.2010р. за погодженням представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "АКС" (м. Дніпропетровськ), як замовник, та Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІДІ" (м. Дніпропетровськ), як підрядник, уклали договір № 4 на виконання проектних робіт (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого (з урахуванням додаткової угоди до Договору, додаток № 2 до Договору) підрядник зобов'язався розробити за завданням замовника проект складських приміщень загальною площею 1451 кв.м та будівлі виставкового залу загальною площею 240 кв.м, в тому числі:

- плани, розрізи, вузли, деталі по архітектурно-будівельній частині;

- опалення, каналізацію, вентиляцію, електропостачання офісних приміщень, а замовник - прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.2. Договору строк остаточного виконання робіт встановлюється 16.10.2007р.

Строк дії Договору з 16.08.2007р. по 31.12.2007р. (п. 5.1. Договору).

Пунктом 1.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди до Договору, додаток № 2 до Договору) передбачено, що роботу, виконану підрядником, замовник оплачує у сумі 42 270, 00 грн., з урахуванням ПДВ.

На дату укладення Договору пункт 1.3. Договору містив положення про те, що оплата здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 50 % кожного етапу календарного плану, який є невід'ємною частиною Договору, з послідуючою оплатою кожного етапу після підписання акта виконаних робіт.

Додатком № 1 до Договору є календарний план проектних робіт, який передбачає п’ять етапів виконання робіт, термін виконання кожного етапу робіт, вартість робіт по першому та другому етапах виконання робіт –20 000, 00 грн. без ПДВ, вартість робіт по третьому та четвертому етапах виконання робіт –12 000, 00 грн. без ПДВ, вартість робіт по п’ятому етапу виконання робіт –3 225, 00 грн. без ПДВ, а всього з урахуванням ПДВ –42 270, 00 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 931 від 16.08.2007р., № 936 від 27.08.2007р. та № 969 від 27.09.2007р. позивач перерахував відповідачу за проектні роботи 22 011, 60 грн. Ця ж обставина підтверджується виписками по банківському рахунку позивача за наведені дати.

Позивач посилається на ті обставини, що він надав відповідачу всі необхідні вихідні дані для виконання замовленого проекту та завдання на проектування. Відповідач наведені доводи позивача не спростував.

Матеріали справи містять акт № 1 приймання-передачі виконаних проектних робіт першого етапу від вересня 2007 року, складений та підписаний лише відповідачем, на суму 24 000, 00 грн. Позивачем зазначений акт не підписний, як стверджує позивач, з підстав не надання відповідачем позивачу проектної продукції першого етапу робіт.

Між тим, складання відповідачем акту свідчить про отримання від позивача необхідних даних та завдання на проектування відповідно до п.2.2.1 Договору.

23.09.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою (лист від 23.09.2009р., вих. № 23/09-01) про повернення попередньої оплати у сумі 22 011, 60 грн., яка мотивована невиконанням відповідачем зобов’язань за Договором, а саме: ненаданням проектної документації.

Неповернення відповідачем позивачу коштів у сумі 22 011, 60 грн. і є причиною спору.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Як зазначалося вище, календарний план проектних робіт встановлює строк виконання кожного етапу робіт, загалом відповідно до календарного плану проектних робіт роботи мали бути виконані протягом восьми тижнів. Строк остаточного виконання відповідачем проектних робіт за Договором –16.10.2007р.

Доказів виконання робіт за Договором –розробки проекту складських приміщень загальною площею 1451 кв.м та будівлі виставкового залу загальною площею 240 кв.м та передачі розроблених проектів позивачу відповідач не надав, доводи позивача щодо невиконання зобов’язань за Договором по розробці проектів не спростував. Отже, відповідач порушив зобов’язання.

Правові наслідки порушення зобов’язання передбачає ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Договір підряду на проведення проектних робіт є різновидом договору підряду, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст. 887 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

23.09.2009р., вих. 23/09-01, позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму здійсненої попередньої оплати у розмірі 22 011, 60 грн., пославшись на те, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за Договором, а саме: не надав проектної документації. Наведене звернення позивача є нічим іншими як відмовою від договору підряду та вимогою відшкодувати збитки, що полягають у сумі здійсненої на користь відповідача попередньої оплати.

За наведених вище встановлених обставин справи, норм законодавства, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків (суми здійсненої позивачем попередньої оплати) у розмірі 22 011, 60 грн.

Позивач також заявив до стягнення пеню за час прострочення відповідачем виконання зобов’язання по виконанню проектних робіт з 16.10.2007р. за 773 дні у сумі 17 014, 97 грн.

В період до відмови позивача від прийняття виконання простроченого зобов’язання по виконанню проектних робіт існувало прострочене зобов’язання відповідача щодо виконання проектних робіт.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 3.3. Договору в редакції додаткової угоди (додаток № 2 до Договору) передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник (відповідач) сплачує неустойку у розмірі 0,1% вартості невиконаних, але оплачених робіт за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Між тим, при розрахунку пені позивач не застосував положення ч. 6 ст. 232 ГК України та не припинив нарахування неустойки через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто 17.04.2008р.

Розмір неустойки з урахуванням обмеження нарахування неустойки шістьма місяцями від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, становить:

з 17.10.2007р. по 17.04.2008р. –22 011, 60 грн. х 0, 1% х 184 = 4 050, 13 грн.

З урахуванням наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за час прострочення виконання зобов’язання з 17.10.2007р. по 17.04.2008р. у сумі 4 050, 13 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Задовольняючи в частині позовні вимоги щодо стягнення неустойки суд також керується ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, розрахованих з застосуванням індексів інфляції за листопад 2007 року –жовтень 2009 року, - 9 980, 06 грн.

Вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат ґрунтується на ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим, відповідно до умов Договору у відповідача перед позивачем існувало не грошове зобов'язання, а зобов'язання виконати проектні роботи.

Відповідно, до 23.09.2009р. (дата відмови від прийняття простроченого зобов’язання) не існувало прострочення виконання грошового зобов’язання.

З 23.09.2009р. позивач має право на відшкодування збитків, які не є простроченим грошовим зобов’язанням в розумінні ст. 625 ЦК України.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Справа розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявним в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІДІ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, буд. 19, офіс 8, ідентифікаційний код 34885390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "АКС" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Праці, 10, ідентифікаційний код 21937231) збитки у розмірі 22 011 (двадцять дві тисячі одинадцять) грн. 60 коп., неустойку у розмірі 4 050 (чотири тисячі п'ятдесят) грн. 13 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 260 (двісті шістдесят) грн. 62 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 125 (сто двадцять п'ять) грн. 50 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

СуддяЛ. А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 02.02.2010р.