Рішення № 7729983, 04.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.10р.Справа № 25/6-10 За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", м. Дніпропетровськ

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про визнання договору оренди продовженим

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: Тезікова Л.В., дов. № 1057 від 07.11.2009р.

Від відповідача: Томчук О.В. - дов. № 37 від 21.05.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1315-ОД від 01.11.2004р., укладеного між сторонами, продовженим на той же термін на який він був укладений, а саме на 4 роки 8 місяців, на тих же самих умовах.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що строк дії спірного договору неодноразово було продовжено сторонами шляхом укладення відповідних додаткових угод, а після закінчення встановленого сторонами строку дії договору він продовжив свою дію на той самий термін в силу ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст.. 764 ЦК України, оскільки жодна з сторін не зверталася у встановлені строки з заявами щодо припинення дії договору. Однак відповідач заперечує продовження дії договору та видав наказ про визнання договору таким, що припинив свою дію.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнав з тих підстав, що спірний договір припинив свою дію 01.08.2009р., а позивач в порядку ст.. 73 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” не звертався до відповідача з заявою про продовження орендних відносин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:          

01.11.2004 року між регіональним відділення ФДМУ по Дніпропетровській області (далі - Орендодавець) та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Позивач (далі - Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1315-ОД (далі - Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно –нежитлове приміщення (майданчик), площею 172,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 35, що знаходиться на балансі Дніпропетровського національного університету.

Як вбачається з договору, орендоване майно є державною власністю і знаходиться на балансі Дніпропетровського національного університету. Орендоване майно було передано позивачеві за актом прийому-передачі від 01.11.2004р., що підписаний сторонами та є додатком до договору оренди.

Згідно з п. 10.1 вказаного договору встановлено, що цей договір діє з 01 листопада 2004 року по 01 жовтня 2005 року включно. Вказаним пунктом договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу пожежної інспекції та узгодження Балансоутримувача, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.

В подальшому сторонами були укладені додаткові угоди до договору від 10.08.2006р., від 21.04.2008р., від 31.12.2008р., якими зокрема п. 10.1. було змінено та визначено строк дії договору відповідно до 01.09.2006р., 01.08.2008р. та 01.07.2009р., тобто згідно з п. 10.1. Договору оренди, з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами до нього, строк договору становить 4 роки 8 місяців.

У відповідності до положень п. 7.3 Договору оренди на Орендодавця було покладено обов'язок письмово повідомити орендаря не пізніше, ніж за 30 (тридцять) діб про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання даного Договору.

Але, як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.07.2009 року по 01.08.2009р. будь-яких повідомлень від відповідача про намір припинити дію Договору оренди на адресу позивача не надходило.

04.12.09р. Орендар направив на адресу Орендодавця лист № 5278 щодо підписання додаткової угоди до договору оренди про продовження терміну його дії на 4 роки 8 місяців, у відповідності до ч. 2. ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у зв’язку з відсутність протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди заяв сторін про його припинення, копія листа долучена до матеріалів справи.

10.12.09 року Орендодавець направив на адресу Орендаря лист № 11-21-102.32, яким відмовився від укладення додаткової угоди до Договору оренди, повідомив про прийняття наказу про визнання договору таким, що припинив свою дію і вважає, що у відповідності до ст.73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», в зв’язку з тим, що Позивачем за місяць до спливу строку договору не було подане звернення про продовження строку дії Договору оренди, строк договору закінчився.

З урахуванням вищенаведеного, позивач, не маючи зі свого боку будь-яких намірів щодо припинення орендних відносин, враховуючи відсутність повідомлення Орендодавця про намір останнього щодо припинення терміну дії договору продовжує використовувати орендоване майно в своїй діяльності. При цьому позивачем виконуються усі умови договору оренди державного майна в частині своєчасної оплати орендної плати та здійснення страхування орендованого майна.

Так, як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору оренди позивачем укладено з ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик»Договір № 005028/0211/0000033 страхування майна від 05.05.2009р., з Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»Договір № 030455 страхування цивільної відповідальності власників або користувачів майна від 15.05.2009р., орендна плата сплачується й після закінчення терміну договору, за серпень-жовтень 2009 року Орендарем було сплачено 8089,67грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень, що долучені до матеріалів справи.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 ЦК України, а також ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч.4 ст. 291 ГК України, згідно якої правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом зазначених правових норм, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Але, протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди (з 01.07.2009 року по 01.08.2009 року) орендодавцем на адресу позивача не було висловлено будь-яких заперечень стосовно подальшого використання державного майна, більш того, увесь цей час з 01.09.2008 року відповідач приймав від позивача орендну плату за використання державного майна, що свідчить про продовження виконання сторонами договору оренди його умов.

Лише у грудні 2009р. відповідач повідомив позивача про припинення дії договору оренди з 01.07.2009р.

Таким чином, відповідачем не визнається пролонгація дії договору оренди № 12/1315-ОД від 01.11.2004р. на наступний термін, яким є 4 роки 8 місяців, згідно з п. 10.1 договору в останній редакції.

Відповідно до ст.. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Суд, також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2, 3 ст. 16 ЦК України).

Пролонгація терміну дії договору оренди на наступний термін, за умов відсутності заперечень сторін, встановлена ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 ЦК України, які є спеціальними законами, що регулюють спірні правовідносини.

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення ж відповідача проти позову щодо невиконання позивачем вимог ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та не направлення на адресу Орендодавця за місяць до закінчення терміну договору оренди повідомлення про намір скористатися правом на продовження терміну дії договору на новий строк, безпідставними з огляду на приписи чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно ст.2 Бюджетного Кодексу України закон про державний бюджет –закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Тобто, Закон про бюджет встановлює порядок формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення виконання завдань органами державної влади.

Згідно ст.ст. 1,2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» саме цей закон регулює відносини з приводу ефективного використання шляхом надання в оренду державного та комунального майна.

          Так, статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено порядок визначення терміну дії договорів оренди державного майна, підстави його продовження.

Норми статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»є спеціальними по відношенню до норм статті 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», тому за загальним правилом, у разі суперечливості норм чинного законодавства застосовується норма спеціального нормативно-правового акта.

Більш того, зміна порядку продовження строку оренди законом, який, відповідно до чинного законодавства, зокрема Конституції України та Бюджетного Кодексу, не містить завдання регулювати відносини оренди державного та комунального майна, є ще й таким, що не відповідає Конституції України. Відповідно до Конституції України закон про Державний бюджет є основним фінансовим документом держави, але він не повинен регулювати правовідносини у інших сферах суспільного життя, для цього приймаються інші відповідні закони, закон про Державний бюджет не має вищої юридичної сили стосовно інших законів

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Визнати Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1315-ОД від 01.11.2004р., укладений між позивачем та відповідачем, продовженим на той же термін на який він був укладений, а саме на 4 роки 8 місяців, на тих же самих умовах.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 13467337, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (ідентифікаційний код 19358201, 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 35) судові витрати за розгляд справи у сумі 321,00грн., видати наказ.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано