Рішення № 77299252, 16.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року м. Київ № 810/5149/18 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промкомплект” до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Промкомплект” (08600, м. Васильків, вул. Володимирська, 57 А) з позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (08600, м. Васильків, вул. Покровська, 5), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.09.2018 №56251466 про стягнення виконавчого збору у розмірі 661681,72 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.09.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП №57121007.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 23.04.2018 державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 28.03.2018 у справі №911/3535/17 про стягнення з ТОВ “Промкомплект” на користь ПрАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» 6 616 817,20 грн. Постановою Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 06.09.2018 виконавчий документ – наказ Господарського суду Київської області від 28.03.2018 у справі №911/3535/17 – був повернутий стягувачу на підставі його заяви. Натомість, 03.09.2018 відповідачем була прийнята постанова по стягнення з ТОВ “Промкомплект” виконавчого збору в розмірі 661681,72 грн. та відкрито виконавче провадження №57121007 з виконання цієї постанови. Позивач вважає, що вказані постанови від 03.09.2018 були прийняті відповідачем протиправно, оскільки державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 не було вчинено жодних дій та заходів, спрямованих на примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 28.03.2018 у справі №911/3535/17, у той час як обов’язковими передумовами для стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання. Таким чином, позивач стверджує, що підстави для стягнення з ТОВ “Промкомплект” виконавчого збору відсутні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року було відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 16 жовтня 2018 року о 14 год. 00 хв.

16 жовтня 2018 року до Київського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Промкомплект” надійшла заява про забезпечення позову, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду від 16.10.2018.

16.10.2018 до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином поштовим зв’язком, а також шляхом направлення судового повідомлення електронною поштою, що підтверджується звітом про доставку (а. с. 34).

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною дев’ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведених процесуальних норм, справа підлягає розгляду у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промкомплект” (ідентифікаційний код: 31367359, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд.57-А, офіс 12) 21.03.2001 зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.20-21).

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2018 державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №56251466 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 28.03.2018 у справі №911/3535/17 про стягнення з ТОВ “Промкомплект” на користь ПрАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» 6 616 817,20 грн. (а.с. 11-12).

10.08.2018 стягувач – Приватне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин» - звернувся до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про повернення виконавчого документа (а.с. 13-14), за результатом розгляду якої відповідачем була прийнята постанова від 06.09.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу (а. с. 15-16).

Судом встановлено, що 03.09.2018 державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 була прийнята постанова про стягнення з ТОВ “Промкомплект” виконавчого збору у розмірі 616 681,72 грн., що дорівнює 10% від суми боргу за виконавчим документом – наказом Господарського суду Київської області від 28.03.2018 у справі №911/3535/17. Постанова про стягнення виконавчого збору була прийнята в рамках виконавчого провадження №56251466 (а. с. 19).

У той самий день, 03.09.2018, державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №57121007 з примусового виконання виконавчого документа – постанови Васильківського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області від 03.09.2018 №56251466 про стягнення з ТОВ “Промкомплект” виконавчого збору у розмірі 616 681,72 грн. (а. с. 17-18).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вищевказаних постанов від 03.09.2018 про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження №57121007, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст.14 Закону №1404 визначено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.15 Закону №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.18 Закону №1404).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (ч.4 ст.37 Закону №1404).

Згідно з ч.1 ст.40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 40 Закону №1404 передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.42 Закону №1404 кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Частиною 4 ст.42 Закону №1404 передбачено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

При вирішенні правомірності винесення відповідачем оскаржуваних постанов, судом враховано таке.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з вимогами розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.п. 1 - 4, 6, 7 і 9 ч. 1 ст. 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 ч. 1 ст. 39 Закону.

Тобто, виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження згідно ст.39 Закону в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Так, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум або вартості переданого майна.

Умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми чи майна.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі № 910/1587/13 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 72403101).

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 не вчинялось жодних дій чи заходів примусового стягнення у виконавчому провадженні №56251466.

Так, згідно з пунктом 21 Розділу ІІІ Інструкції у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Тобто, відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувача, виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору, тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактично стягнута на користь стягувача.

При стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII, без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 № 14 роз'яснено, що відповідно до статей 45, 46 Закону № 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Натомість, у постанові від 06.09.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 не вказані жодні результати виконання, не вказані дії, які вчинялися під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 28.03.2018 у справі №911/3535/17 із зазначенням заходів примусового виконання відповідно до статті 10 Закону №1404.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведених процесуальних норм відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин вжиття ним будь-яких заходів примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 28.03.2018 у справі №911/3535/17, що є необхідною передумовою для стягнення виконавчого збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 616 681,72 грн., оскільки виконавчий документ був повернутий стягувачу без здійснення державним виконавцем жодних виконавчих дій по фактичному виконанню виконавчого документа.

За таких обставин, враховуючи відсутність необхідних передумов для стягнення з ТОВ “Промкомплект” виконавчого збору у розмірі 616 681,72 грн., суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем 03.09.2018 постанови №56251466 про стягнення виконавчого збору у розмірі 661681,72 грн. та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57121007.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3524,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.09.2018 № 828, оригінал якого знаходиться в матеріалах адміністративної справи (т.1, а.с.29).

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3524,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб’єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.09.2018 №56251466 про стягнення виконавчого збору у розмірі 661681,72 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.09.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП №57121007.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промкомплект” (ідентифікаційний код: 31367359, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд.57-А, офіс 12) судовий збір у сумі 3524,00 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код: 34842289, 08600, м. Васильків, вул. Покровська, 5).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення суду 16.10.2018 р.

Суддя Панченко Н.Д.