Рішення № 77299094, 17.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2639/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк А.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко А.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21032)

до: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, Вінницька область, 21050)

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що п. 6 рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261 йому відмовлено в поновленні терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 44 кв. м, наданої для будівництва і обслуговування гаража рішенням Вінницької міської ради від 26.12.2003 року № 556.

Позивач вказав, що обґрунтування оскаржуваного рішенні носить загальний характер, існували на час надання ділянки в оренду ще в 2003 році та суперечить висновкам інших уповноважених органів.

Вважаючи рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261 протиправним, таким, що прийнято без достатніх підстав, з метою його скасування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

21.09.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі (а.с. 54-58). Як підставу для заперечень вказав, що земельна ділянка щодо якої прийнято оскаржуване рішення є власністю територіальної громади міста Вінниці, а тому повноваження щодо розпорядження нею належать до відання міської ради.

Крім того, вказав, що відмова у продовженні договору оренди земельної ділянки була зумовлена наявними містобудівними обмеженнями, які були у загальному вигляді викладенні у рішенні Вінницької міської ради. Водночас, надання дозволу на будівництво у зв’язку з невідповідністю намірів містобудівної документації (змішана багатоповерхова житлова та громадська забудова у межах червоних ліній) органами міської ради не провадиться, оскільки дотримання вимог містобудівного законодавства, принципів законності, підзвітності та відповідальності перед територіальною громадою є пріоритетом органів місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 41).

27.08.2018 року від позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви позивачем усунуто (а.с. 44-49).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 64-65).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Крім того, вказав, що п. 6 рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261 є необґрунтованим та прийнято без врахування всіх обставин, які мають суттєве значення. Таким чином, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував. Разом з тим, зазначив, що рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261 є обґрунтованим та прийнято в межах наданих повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Відтак, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням Замостянської районної ради міста Вінниці від 14.07.1993 року № 279 на спірній земельній ділянці встановлено гараж батька позивача - ОСОБА_3

Позивач, після смерті батька, як спадкоємець, продовжував володіти і користуватись гаражем, а в 2002 році звернувся до Вінницької міської ради із заявою про отримання земельної ділянки у власність в порядку ст. 40, 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до висновку Вінницького міського управління земельних ресурсів від 05.06.2003 року №2/10-327, управління вважає за можливе відвести ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0044 га в оренду для індивідуального гаражного будівництва (а.с. 8).

Згідно з висновком управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради від 08.05.2003 року №01-618, управління погодило відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі земельної ділянки в короткострокову оренду строком до 5 років ОСОБА_1 для обслуговування гаража (а.с. 9)

Висновком органів санепіднагляду від 12.05.2003 року №3290 та висновком Вінницької регіональної екологічної інспекції від 08.05.2003 року №20/416 також погоджено надання ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду (а.с. 10-11).

Рішення Вінницької міської ради № 556 від 26.12.2003 року в приватизації спірної земельної ділянки Вінницька міська рада відмовила. Водночас, вказаним рішенням земельну ділянку надано позивачу в оренду строком до 5 років для будівництва та обслуговування індивідуального гаража (а.с. 13).

На виконання рішення Вінницької міської ради № 556 від 26.12.2003 року, між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 03.03.2004 року (а.с. 14-16).

Відповідно до Акту прийому - передачі земельна ділянка передана позивачу земельну ділянку для будівництва і обслуговування цегляного гаража (а.с. 17).

Рішенням Вінницької міської ради № 2020 від 04.07.2008 року передано позивачу земельну ділянку на вул. Рєпіна, 18, м. Вінниця, площею 44 кв.м. надано позивачу в короткострокову оренду строком на 4 роки 10 місяців для будівництва та обслуговування індивідуального гаража (а.с. 20).

На виконання рішення Вінницької міської ради № 2020 від 04.07.2008 року, між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 03.11.2008 року (а.с. 21-26).

Рішенням Вінницької міської ради № 1340 від 21.06.2013 року термін дії договору оренди між позивачем та відповідачем поновлено строком на 4 роки 10 місяців для будівництва та обслуговування індивідуального гаража (а.с. 27).

Відповідно до Угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.01.2008 року поновлено термін дії договору оренди земельної ділянки на 4 роки 10 місяців, що розташована на вул. Рєпіна, 18, м. Вінниця, площею 0,0044 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража. Угода набуває чинності з дня її державної реєстрації та діє до 21.04.2018 року (а.с. 28-30).

Рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261, позивачу відмовлено в поновленні терміну дії договору оренди земельної ділянки №04090020004 від 23.01.2008 року, площею 44 кв. м, наданої для будівництва і обслуговування гаража на вул. Рєпіна, 18, м. Вінниця, у зв'язку із невідповідністю намірів вимогам містобудівної документації (змішана багатоповерхова житлова та громадська забудова, ділянка розміщена частково у межах "червоних ліній") (а.с.36).

Вважаючи рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261 в частині відмови ОСОБА_1 в поновленні терміну дії договору оренди земельної ділянки б/н від 03.11.2008 року, що зареєстрований за № 04090020004 від 23.01.2009 року, з метою його скасування та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як встановлено із матеріалів адміністративної справи, земельна ділянка, щодо якої було прийняте рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261, що є предметом оскарження в даній справі, є земельною ділянкою комунальної форми власності. Разом з тим, вказана земельна ділянка надавалась в оренду ОСОБА_1 в 2003, 2008 та 2013 році.

Проте, рішенням Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261, позивачу відмовлено в поновленні терміну дії договору оренди земельної ділянки №04090020004 від 23.01.2008 року, площею 44 кв. м, наданої для будівництва і обслуговування гаража на вул. Рєпіна, 18, м. Вінниця, у зв'язку із невідповідністю намірів вимогам містобудівної документації.

Надаючи оцінку рішенню Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261, як підставі для відмови в поновленні терміну дії договору оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Як видно із оскаржуваного рішення Вінницької міської ради, таке прийнято на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 року в справі №127/18579/17 та рішення Вінницької міської ради від 01.02.2013 року №1140.

Судом досліджено рішення Вінницької міської ради від 01.02.2013 року №1140, яким затверджено внесення змін до генерального плану м. Вінниці з актуалізацією за результатами його моніторингу та розробки проекту землеустрою зміни межі м. Вінниця.

Суд звертає увагу, що рішення Вінницької міської ради №1140 прийнято 01.02.2013 року. Разом з цим, рішення Вінницької міської ради № 1340, яким термін дії договору оренди між позивачем та відповідачем поновлено строком на 4 роки 10 місяців для будівництва та обслуговування індивідуального гаража, прийнято 21.06.2013 року.

Відтак, обставини, які, як стверджує відповідач, стали підставою для відмови в поновленні строку договору оренди, вже існували на момент прийняття рішення Вінницької міської ради № 1340 від 21.06.2013 року.

Таким чином, такі підстави, а саме: невідповідність намірів вимогам містобудівної документації (змішана багатоповерхова житлова та громадська забудова, ділянка розміщена частково у межах "червоних ліній"), що існували на момент прийняття Вінницькою міською радою рішення № 1340 від 21.06.2013 року, яким поновлено строк договору оренди земельної ділянки, не може бути підставою для прийняття рішення № 1261 від 27.06.2018 року про відмову в поновленні строку договору оренди земельної ділянки.

Крім того, суд зауважує, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 року в справі №127/18579/17 не стосується позивача та жодним чином не впливає на його права та обов'язки.

З огляду на викладене, суд зауважує, що рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261 в частині, що стосується позивача прийнято необгрунтовано, без належної правової підстави, а тому є таким що підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що виходячи із дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування у цих спірних правовідносинах, жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції. Однак, відповідно до ст. 245 КАС України адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало б його виконання та унеможливлювало б необхідність наступних звернень до суду.

Враховуючи, що повноваження щодо прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду (продовження строку дії договору оренди) належить Вінницькі міській раді, а тому вказані обставини унеможливлюють суд зобов'язати відповідача прийняти відповідне рішення.

Водночас, з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту порушеного права, ніж той, про який просить позивач, а саме: зобов'язати Вінницьку міську раду повторно розглянути питання щодо поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки б/н від 03.11.2008 року, що зареєстрований за № 04090020004 від 23.01.2009 року та прийняти відповідне рішення, що не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, підлягають задоволенню частково.

Питання про розподіл судових витрат в адміністративній справі вирішено судом відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 року № 1261 в частині відмови ОСОБА_1 в поновленні терміну дії договору оренди земельної ділянки б/н від 03.11.2008 року, що зареєстрований за № 04090020004, від 23.01.2009 року.

Зобов'язати Вінницьку міську раду повторно розглянути питання щодо поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки б/н від 03.11.2008 року, що зареєстрований за № 04090020004, від 23.01.2009 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2, 21032) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 25512617, адреса: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, Вінницька область, 21100), сплачений судовий збір в розмірі 710,80 гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 21032)

Відповідач: Вінницька міська рада (код ЄДРПОУ 25512617, адреса: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, Вінницька область, 21050)

Повний текст рішення виготовлено: 23.10.2018

Суддя Чернюк Алла Юріївна