Ухвала суду № 77295195, 18.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/26168/18

Провадження №1-кс/127/13651/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Коровай А.А., прокурора Муляр О.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката Котенка Д.В., розглянувши клопотання слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Журавля В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прага, Республіки Чехія, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 06.12.2017 вироком Вінницького міського суду за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу 1700 грн., звільнений від відбування покарання згідно ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»; на даний час Вінницьким міським судом розглядається кримінальне провадження № 12018020010000318 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Журавель В.В. звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Муляр О.М.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1, попередньо вчинивши 24.01.2018 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України (обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні цього злочину 20.02.2018 передано до Вінницького міського суду), маючи не зняту і непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за вироком Вінницького міського суду від 06.12.2017, у денну пору доби 29 червня 2018 року, перебуваючи на прилеглій території будинку АДРЕСА_2, де тимчасово проживав в кімнаті гуртожитку з ОСОБА_4, під час спілкування із спільним знайомим ОСОБА_5, який проживав у цьому ж гуртожитку, дізнався про те, що останньому потрібен телефон. Тоді, в ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння коштами останнього в рахунок придбання йому мобільного телефону, який ОСОБА_1 нібито мав викупити з ломбарду.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, шляхом обману під приводом викупу мобільного телефону з ломбарду повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1400 грн.

Цього ж дня, точного часу розслідуванням не встановлено, в кімнаті загального користування гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_5, будучи введеним в оману ОСОБА_1, довіряючи йому та будучи впевненим у добропорядності намірів останнього, передав йому власні грошові кошти в сумі 1400 грн. Після чого, ОСОБА_1, отримавши грошові кошти від ОСОБА_5, залишив територію гуртожитку.

Приблизно через тиждень, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу на заволодіння коштами ОСОБА_5, приїхав до гуртожитку, де проживав останній, за адресою: АДРЕСА_2, та повідомив останньому про необхідність додати ще 1000 грн. нібито для викупу того ж телефону у зв'язку з його подорожчанням. З метою переконання у дійсності своїх намірів ОСОБА_1 залишив ОСОБА_5 свій мобільний телефон «Iphone-5S». В цей час ОСОБА_5, вважаючи, що телефон дійсно міг подорожчати та довіряючи словам ОСОБА_1, передав йому 1000 грн. Отримавши вказані кошти ОСОБА_1, залишив гуртожиток.

Після чого, приблизно через тиждень, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу на заволодіння коштами ОСОБА_5, приїхав до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, де проживав ОСОБА_5, і на прилеглій території повідомив ОСОБА_5 про необхідність повернення його телефону «Iphone-5S», з метою нібито здати його до ломбарду, а отримані грошові кошти повернути ОСОБА_5, оскільки викупити телефон для останнього із ломбарду неможливо. Після цього ОСОБА_5 виніс із кімнати гуртожитку ОСОБА_1 телефон, який йому залишав останній, для його здачі в ломбард і повернення грошових коштів. Отримавши вказаний телефон, ОСОБА_1 разом із ним залишив територію гуртожитку та не повернув ОСОБА_5 кошти в розмірі 2400 грн., таким чином заволодівши ними, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема: заявою про вчинення злочину, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_4, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом пред'явлення для впізнання по фотознімках із потерпілим ОСОБА_5 від 04.09.2018, протоколом пред'явлення для впізнання по фотознімках із свідком ОСОБА_6 від 18.09.2018, протоколом пред'явлення для впізнання по фотознімках із свідком ОСОБА_7 від 18.09.2018 та іншими документами матеріалів кримінального провадження.

Слідчий вказав, що ОСОБА_1 06.12.2017 вироком Вінницького міського суду за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу 1700 грн., звільнений від відбування покарання згідно ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»; на даний час Вінницьким міським судом розглядається кримінальне провадження № 12018020010000318 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та знов підозрюється у вчинені кримінального правопорушення невеликої тяжкості.

Тобто, в ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недостатнім, а тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам.

Так, саме переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду є однією із підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будучи обвинуваченим у справі № 12018020010000318 ОСОБА_1 19.04.2018 було оголошено в розшук, 20.08.2018 ухвалою Вінницького міського суду відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1, з 22:00 до 07:00. Водночас, за місцем проживання ОСОБА_1 не проживає. Перебуваючи на волі ОСОБА_1 знов підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_1 жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 тавиконання з ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.

Слідчий просив ОСОБА_1 визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 36820 грн.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав.

Захисник підозрюваного адвокат Котенко Д.В. заперечив проти даного клопотання, суду пояснив, що підозрюваний ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання, має на утриманні двоє малолітніх дітей, хоча неофіційно, однак він працює.

На думку захисника ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором, слідчим жодним чином не доведені, тому просив врахувати вказані обставини та відмовити у даному клопотанні та застосувати до ОСОБА_1 більш м»який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі заперечення захисника, просив обрати до нього більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, його захисника, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1- 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_1 та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, зокрема, що він має на утриманні двох малолітніх дітей, зі слів неофіційно працює на будівництві, неодноразовопритягувався до кримінальної відповідальності.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 хоча обгрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення невеликої тяжкості , однак 06.12.2017 вироком Вінницького міського суду за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу 1700 грн., звільнений від відбування покарання згідно ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»; на даний час Вінницьким міським судом розглядається кримінальне провадження № 12018020010000318 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, де ОСОБА_1 19.04.2018 було оголошено в розшук, 20.08.2018 ухвалою Вінницького міського суду відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1, з 22:00 до 07:00, однак за місцем проживання ОСОБА_1 не проживає, тобто не зважаючи на те, що має двох малолітніх дітей останній має слабкі соціальні зв"язки, які не стали перепоною для вчинення нового кримінального правопорушення.

У зв"язку із вищевикладеним, на думку суду, наявні ризики вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Не підлягає задоволенню вимога слідчого при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави, що складає 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв"язку з наступним.

Так, під заставою як видом запобіжного заходу розуміється внесення на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому законом, підозрюваним, обвинуваченим коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Розмір застави встановлюється слідчим суддею, судом, у розмірах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Тобто, застава не є способом для майбутнього, в разі обвинувального вироку, обернення цих коштів на користь потерпілих, а є інструментом для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.

Тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу ОСОБА_1, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених названим Кодексом, тому останньому необхідно визначити заставу в розмірі 5000 ( п"ять тисяч ) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів до 24:00 години 16 грудня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави, в сумі 5000 ( п"ять тисяч ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; Банк Державне казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1,виконувати обов'язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

В іншій частині вимог відмовити.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_1 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: