Рішення № 77291132, 10.10.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2018 р. Справа № 903/614/17

Суддя господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши матеріали по справі 903/614/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакко Холдинг”

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Темпо”

про стягнення 92770022,62 грн.

за участю представників-учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 02-36/2703 від 20.11.2017 року, ОСОБА_2, довіреність № 02-36/2890 від 11.12.2017 року;

від відповідача-1: н/з;

від відповідача-2: н/з.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть: Позивач – Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" ставить вимогу, з врахуванням заяви від 26.10.2018 року та пояснення від 03.10.2018 року, стягнути солідарно з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакко Холдинг” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Темпо” 92770022,62 грн., з них 63 450 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 16562543,69 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 7674577,46 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 5082901,47 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що 11.01.2013 року між ПАТ “Укрсоцбанк” (Банк) та ТзОВ “Пакко Холдинг” (Позичальник) було укладено кредитний договір № 06.1-20/002, за умовами якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит, а останній зобов’язався погашати кредит, сплачувати відсотки, комісії, інші платежі та виконувати інші зобов’язання з Додатком № 2 до кредитного договору сторони узгодили заяву на отримання частини кредиту.

Згідно п.1.1. кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит в сумі 100000000,00 грн. з можливістю отримувати в гривні та з терміном кредиту до 31.12.2020 року.

Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2 кредитного договору передбачено, що процентна ставка для часток в гривні є фіксованою і на дату укладення договору складає 6,5 % річних; процентна ставка за користування кредитом буде становити 18% річних починаючи з 31-го календарного дня з дати порушення Позичальником графіку погашення кредиту, передбаченого п.4.1 цього договору, та/або виникнення простроченої заборгованості по нарахованим процентам за цим договором та до дати погашення простроченої заборгованості за цим договором (п.п. 5.2.2.).

28.02.2013 року між сторонами укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, якою сторони узгодили графік погашення кредиту з кінцевим терміном до 31.12.2020 року (а.с.39-43 т.1).

Пунктом 4.1 даної угоди передбачено, що погашення часток (кредиту, якщо застосовується) і здійснюється Позичальником на внутрішньобанківський рахунок. Позичальник зобов’язаний погасити кожну частку на дату повернення частки, визначену у відповідній заяві на отримання частки, з урахуванням дотримання нижчезазначеного у цьому пункті графіку. Дата повернення частки (загальної суми частки або її частини як може бути) визначається відповідно до нижченаведеного графіку у випадку різночитань між датою повернення частки, зазначеною у відповідній заяві на отримання частки, та умовами погашення відповідно до графіку. Не відміняючи вищенаведеного порядку погашення кредиту, Позичальник також зобов’язаний забезпечити дотримання наступного графіку погашення кредиту (у нижчезазначені періоди (до вказаного терміну) в графіку сума всіх наданих та непогашених часток не повинна перевищувати відповідну зазначену у графіку максимальну непогашену суму кредиту ).

Зазначена додаткова угода на момент розгляду справи є чинною.

У випадку несплати Позичальником в належний термін будь-якої суми за цим договором, Позичальник сплачує Банку на його вимогу неустойку, що належить до сплати в останній робочий день кожного календарного тижня (якщо інше не погоджено з Банком) на рахунок визначений Банком, з простроченої суми за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка складається з :подвійної облікової ставки НБУ та 15% річних (п.6.2. договору).

06.07.2017 року на адресу відповідача-1 направлено вимогу № 02-29/67-9501 про дострокове погашення заборгованості, яка станом на 05.07.2017 року становила 68 882 211,63 грн. протягом 7 днів з дати отримання, вимога отримана Позичальником 11.07.2017 року, однак залишена без задоволення.

17.01.2013 року з метою забезпечення виконання Позичальником зобов’язань за кредитним договором, було укладено договір поруки № 06.1-20/098 між ПАТ “Укрсоцбанк”, ТзОВ “Пакко Холдинг” та ТзОВ “Темпо” (Поручитель).

Згідно договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов’язань Позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно, і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати Позичальником у відповідності до кредитного договору (п.1.1. договору поруки).

Відповідно до п. 1.3 договору поруки 19.07.2017 року на адресу відповідача-2 позивачем направлено вимогу про виконання порушеного зобов’язання, однак дана залишена без задоволення.

При правовому обґрунтуванні заявленої вимоги позивач посилається на норми ст. ст. 11,15,509 525, 526, 530, 553, 554, 610-612, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 03.08.2017 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.08.2017 року.

Відповідач - ТзОВ “Пакко Холдиног” (відповідач-1) в поясненні від 15.08.2017 року № 2715 вимогу позивача вважає безпідставною, передчасною та просить в позові відмовити.

При цьому вказує, що згідно ч.1,2 ст. 1054 ЦК України банк за кредитним договором зобов’язується надати кредитні кошти позичальникові у розмірі та на умовах,встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти; між сторонами по справі 11.01.2013 року було укладено кредитний договір з загальною сумою кредиту 100 000 000,00 грн. та терміном повернення до 31.12.2020 року; розділом 3 договору передбачено умови надання кредиту; абзацом 2 п. 4.1 р.4 визначено, що Позичальник зобов’язаний погасити кожну частку на дату повернення частки, визначену у відповідній заяві на отримання частки, з урахуванням дотримання графіку; форма і зміст заяви на отримання частки погоджена сторонами додатком № 2 до кредитного договору.

Зазначив, що згідно п.10.2 розділу 10 договору в будь - який час після настання випадку невиконання Банк має право, зокрема: і) вимагати виправити порушення протягом строку, визначеного Банком, направивши письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням цього строк; та/або iv) вимагати дострокового погашення кредиту і в такому випадку кредит повинен бути достроково погашений Позичальником зі сплатою всіх належних до сплати процентів та інших платежів, передбачених договором.

Відповідно до підпункту а) пункту 10.1 Кредитного договору випадком невиконання Позичальником умов Кредитного договору вважається невиконання платіжних зобов’язань, а саме Позичальник не сплачує своєчасно будь - яку суму, яку він повинен сплатити за фінансовим документом у визначених для сплати місті, валюті.

Вважає, що для встановлення факту настання випадку невиконання необхідні заяви на отримання часток, оскільки дані заяви не були надані позивачем, твердження позивача про настання випадку невиконання є передчасним.

Підпунктом iv) п.10.2 розділу 10 договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового погашення кредиту лише при настанні випадку невиконання і такий кредит має бути достроково погашений Позичальником. Однак згадана норма не містить строку, протягом якого кредит має бути погашено після пред’явлення відповідної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Отже, виходячи з аналізу даної норми відповідач-1 вважає, що в даному випадку варто застосувати ч.1 ст. 1049 ЦК України щодо повернення кредиту в 30-денний строк.

28.07.2017р. ТзОВ “Пакко Холдинг” надав ПАТ “Укрсоцбанк” лист - відповідь (вих. № 2620) на вимогу від 06.07.2017 року, яку отримано 11.07.2017 року, яким повідомив позивача про безпідставність його вимоги, зазначивши на необхідності документально підтвердити суму заборгованості, недоведеності настання випадку невиконання, невідповідності строку для сплати вимогам чинного законодавства.

Також зазначає, що позивачем неправомірно нарахована пеня, а саме з порушенням Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

При обґрунтуванні зазначеного в поясненні посилається на норми ст. 1049 ЦК України, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

В додатковому поясненні від 30.08.2017 року № 2784, зокрема, зазначає, що підставою повернення кредиту згідно п.3.2, п. 3.4 р.3, абз.2 п.4.1 р.4 для визначення дати і суми отриманих часток кредиту і дати їх повернення необхідні, крім графіку, відповідні заяви на отримання частки (часток), погоджених Банком, в яких сторони узгоджували та фіксували дату надання і дату повернення сум кредиту, однак такі заяви до позову Банком не були додані. Також вказує, що в зв’язку зі складністю розрахунків відповідачем-1 на вимогу суду не подано контррозрахунок із-за складності обчислення, а тому звернувся з клопотанням призначити судово-економічну експертизу та повідомив про подачу ТзОВ “ПАККО Холдинг” до господарського суду м.Києва позовної заяви до ПАТ “Укрсоцбанк” про визнання недійсним п.п.5.22 п.5.2 кредитного договору щодо встановлення процентної ставки 18% річних. Клопотання про призначення експертизи судом відхилено.

Позивачем 31.08.2017 року подано заперечення на пояснення відповідача-1, в якому зазначено, що надання останньому часток кредиту підтверджено належним чином завіреними меморіальними ордерами та виписками банку; строки повернення конкретних сум по кредиту передбачені п. 4.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 28.02.2013 року); з січня 2017 року відповідач-1 повністю припинив здійснювати оплату тіла кредиту та процентів за його користування, що підтверджується розрахунком заборгованості від 14.07.2017 року.

Щодо розміру нарахованої пені, згідно доданого до позовної заяви розрахунку, то даний проведено з врахуванням п. 6.2 кредитного договору, яким, зокрема, передбачена неустойка в разі неоплати Позичальником в належний термін будь-якої суми за цим договором, Позичальник сплачує Банку неустойку, що належить до сплати в останній робочий день кожного календарного тижня (якщо інше не погоджено з Банком) на рахунок визначений Банком, з простроченої суми за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка складається з (і) подвійної облікової ставки НБУ та (іі) 15% річних. Сплата неустойки не звільняє Позичальника від виконання зобов’язань Позичальника відповідно до умов цього договору. Цим сторони погодили, що строк позовної давності до вимог, що пов’язані з неустойкою, зазначеною в п.6.2 договору, а також строк нарахування становить 3 роки. Тобто за умовами договору збільшено розмір неустойки, що не суперечить положенню ч. 2 ст. 551 ЦК України та строк її нарахування.

Щодо пені нарахованої на відсотки в сумі 450937,50 грн. за період з 07.07.2015 року по 21.07.2015 року, вказує, що нарахування пені проведено в зв’язку з неоплатою даних відсотків, які погашено 21.07.2017 року, тобто, пеня нарахована по п. 6.2 кредитного договору.

Доводи відповідача-1 щодо не належним чином засвідчених документів (розрахунку, виписок, меморіальних ордерів), то дані оформлено з врахуванням вимог Законів України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, п.п.4.6-4.8 Постанови Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254 “Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банку України” та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджених Постановою Нацбанку України від 21.01.2004 року № 22; також зазначає, що працівник банку ОСОБА_3, якою підписано банківські виписки для суду, діяла згідно довіреності від 28.01.2016 року.

15.08.2017 року до господарського суду Волинської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Темпо” до ПАТ “Укрсоцбанк” про визнання недійсним кредитного договору № 06.1-20/002, укладеного між ТзОВ “Пакко Холдинг” та ПАТ “Укрсоцбанк” в частині п.6.2 даного договору.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2017 року повернуто ТзОВ “Торговий центр “Темпо” без розгляду зустрічну позовну заяву з матеріалами на 6-ти аркушах. Дана ухвала оскаржена ТзОВ “Торговий центр “Темпо” до Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду від 04.09.2017 року провадження у справі зупинено до закінчення розгляду Рівненським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТзОВ “Торговий центр “Темпо” на ухвалу господарського суду Волинської області від 16.08.2017 року по справі № 903/614/17.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року апеляційну скаргу ТзОВ “Торговий центр “Темпо” на ухвалу господарського суду Волинської області від 16.08.2017 року у справі № 903/614/17 залишено без задоволення.

06.10.2017 року справа № 903/614/17 повернулась до господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 09.10.2017 року провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 24.10.2017 року на 10 год. 30 хв.

09.10.2017 року до господарського суду надійшов лист Рівненського апеляційного господарського суду № 01-25/903/614/17/5441/17 від 06.10.2017 року про витребування матеріалів справи № 903/614/17 в зв’язку з подачею Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Темпо” касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року.

Ухвалою суду від 10.10.2017 року провадження у справі зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТзОВ “Торговий центр “Темпо” на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року по справі № 903/614/17.

09.07.2018 року на адресу суду повернулась справа № 903/614/17 з касаційної інстанції.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.08.2018 року.

30.07.2018 року ТзОВ «Торговий центр «Темпо» (відповідач-2), через відділ документального забезпечення та контролю, подало письмове пояснення № 77 від 24.07.2018 року, в якому вимоги позивача вважає безпідставними, вказуючи, що для Поручителя була доведена дата повернення кредитних коштів до 31.12.2020 року, а тому товариство поручалося за виконання грошових зобов’язань строк яких закінчується 31.12.2020 року, а оскільки дата повернення не настала звернення з позовом до Поручителя є передчасним; згідно п. 1.3 договору поруки Поручитель зобов’язався сплатити Банку належні для сплати суми в разі порушення Позичальником зобов’язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором протягом 5-ти робочих днів з дати пред’явлення Поручителю відповідної письмової вимоги. До вимоги від 19.07.2017 року про виконання зобов’язань Банк не долучив доказів невиконання Позичальником своїх грошових зобов’язань за кредитним договором від 11.01.2013 року № 06,1-20/002, про що товариство повідомило Банк у відповіді на вимогу (вих. №8 від 28.07.2017 року); посилаючись на ч. 4 ст. 559 ЦК України, вважає, що порука припинилася, оскільки минув шестимісячний строк для пред’явлення вимоги до Поручителя; вимогу про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 15 % річних, вважає неправомірною, посилаючись на ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Ухвалою суду від 02.08.2018 року за клопотанням відповідача-1 відкладено підготовче засідання на 15.08.2018 року.

Ухвалою суду від 15.08.2018 року відкладено підготовче засідання на 12.09.2018 року та зобов’язано відповідачів надати суду пояснення (заперечення) на письмове пояснення позивача № вих. 02.1-01/85-936 від 08.08.2018 року.

Ухвалою суду від 12.09.2018 року за клопотанням відповідача-1 продовжено підготовче провадження до 12.10.2018 року та відкладено підготовче засідання на 02.10.2018 року, зобов’язано позивача подати суду пояснення з врахуванням заперечень відповідачів.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2018 року.

Відповідачі, в судове засідання не з’явились, хоча вчасно та належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

09.10.2018 року відповідач-1, через відділ документального забезпечення та контролю, подав клопотання № 1435 від 09.10.2018 року про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю з’явитись в дане судове засідання, оскільки повноважний представник перебуває на лікарняному.

Представники позивача заперечили проти відкладення розгляду справи, вказуючи, що неодноразова подача відповідачем-1 клопотань про відкладення розгляду справи направлена на затягування вирішення спору, а тому наполягають на розгляді справи по суті в даному судовому засіданні.

Дане клопотання розглянуто судом та відхилено. При цьому враховано те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, крім того, представництво в суді необмежене певним колом осіб, і в разі неможливості прибути в судове засідання представника відповідача-1 – ОСОБА_4, товариство не було позбавлений можливості направити іншого представника для участі в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищенаведене та те, що сторони в судовому процесі повідомлені про розгляд справи належним чином, суд розглядає справу за наявними в ній доказами із-за відсутності представників відповідачів.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав наведених у позові, відповідях на відзиви відповідачів та додаткових поясненнях та просять його задоволити.

З матеріалів справи, пояснень представників позивача вбачається, що 11.01.2013 року між ПАТ “Укрсоцбанк” (Банк) та ТзОВ “Пакко Холдинг” (Позичальник) було укладено кредитний договір № 06.1-20/002, за умовами якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит, а останній зобов’язався погашати кредит, сплачувати відсотки, комісії, інші платежі та виконувати інші зобов’язання (а.с.17-34 т.1), додатком № 2 до кредитного договору сторони узгодили заяву на отримання часток кредиту.

Згідно п.1.1. кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит в сумі 100000000,00 грн. з можливістю отримувати в гривні та з терміном кредиту до 31.12.2020 року.

Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2 кредитного договору передбачено, що процентна ставка для часток в гривні є фіксованою і на дату укладення договору складає 6,5 % річних; процентна ставка за користування кредитом буде становити 18% річних починаючи з 31-го календарного дня з дати порушення Позичальником графіку погашення кредиту, передбаченого п.4.1 цього договору, та/або виникнення простроченої заборгованості по нарахованим процентам за цим договором та до дати погашення простроченої заборгованості за цим договором (п.п. 5.2.2.).

28.02.2013 року між сторонами укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, якою сторони узгодили графік погашення кредиту з кінцевим терміном до 31.12.2020 року (а.с.39-43 т.1).

Пунктом 4.1 даної угоди передбачено, що погашення часток (кредиту, якщо застосовується) і здійснюється Позичальником на внутрішньобанківський рахунок. Позичальник зобов’язаний погасити кожну частку на дату повернення частки, визначену у відповідній заяві на отримання частки, з урахуванням дотримання нижчезазначеного у цьому пункті графіку. Дата повернення частки (загальної суми частки або її частини як може бути) визначається відповідно до нижченаведеного графіку у випадку різночитань між датою повернення частки, зазначеною у відповідній заяві на отримання частки, та умовами погашення відповідно до графіку. Не відміняючи вищенаведеного порядку погашення кредиту, Позичальник також зобов’язаний забезпечити дотримання наступного графіку погашення кредиту (у нижчезазначені періоди (до вказаного терміну) в графіку сума всіх наданих та непогашених часток не повинна перевищувати відповідну зазначену у графіку максимальну непогашену суму кредиту ).

Зазначена додаткова угода на момент розгляду справи є чинною.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з січня 2017 року Позичальник (відповідач-1) припинив сплачувати кредит.

Згідно п.п. (а) п.10 кредитного договору випадком невиконання Позичальником у мов кредитного договору вважається невиконання платіжних зобов’язань, а саме Позичальник не сплачує своєчасно будь-яку суму, яку він повинен сплатити за фінансовим документом, у визначених для сплати місті, валюті.

Згідно з п.п. (iv) п.10.2 розділу 10 кредитного договору Банк має право у будь-який час після настання випадку невиконання вимагати дострокового погашення кредиту і в такому випадку кредит повинен бути достроково погашений Позичальником зі сплатою всіх належних до сплати процентів та інших платежів, передбачених договором.

06.07.2017 року на адресу Позичальника направлено вимогу № 02-29/67-9501 про дострокове погашення заборгованості, яка станом на 05.07.2017 року становила 68882211,63 грн. протягом 7 днів з дати отримання (а.с.83-86 т.1). Вказану вимогу Позичальник отримав 11.07.2017 року, проте заборгованість не погасив.

Пунктом 9.1 додаткової угоди № 1 від 28.02.2013 року передбачено, що в забезпечення зобов’язань Позичальника за договором Позичальник забезпечує надання Банку наступного: (а) Порука кожного Поручителя на загальну суму кредиту плюс проценти та комісії, що передбачені цим договором, у формі та за змістом, прийнятними для Банку; (b) Іпотека нерухомого майна та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Володимир-Волинський, вул. Устилузька, буд. 123, за формою та змістом задовільна для Банку.

У якості забезпечення виконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором, між Банком, Позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Темпо» (Поручитель) 17.01.2013 р. був укладений Договір поруки №06.1-20/098 (а.с. 49-52 т.1).

Пунктом п.1.1. Договору поруки встановлено, що Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов’язань Позичальника за Кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати Позичальником у відповідності з кредитним договором.

Згідно п. 1.3 договору поруки Поручитель, як солідарний боржник, зобов’язується сплатити Банку всі суми, належні до сплати Позичальником за Кредитним договором, в разі порушення Позичальником зобов’язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом п’яти робочих днів з дати пред’явлення Поручителю відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені Поручителем на рахунки Банку, вказані у вимозі. Відправлення та/або пред’явлення вимоги або іншої інформації від Банку до Поручителя вважається здійсненим належним чином, якщо зроблено відповідно до наступних реквізитів: для листів («заказним листом» або спецпоштою) або телеграм (поштова адреса): м.Житомир, вул. Київська,87, для факсових листів (номер факсу): (0412) 414013.

19.07.2017 року Банк на адресу Поручителя - ТзОВ «Торговий центр «Темпо» у відповідності до п.1.3 договору поруки направив вимогу про виконання порушеного Позичальником зобов’язання, яка товариством отримана, що підтверджено поясненням від 30.07.2018 року, однак дана не виконана (а.с.87-88 т.1).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст. 554 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За умовами ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Як визначено у ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Матеріалами справи доведено невиконання Позичальником умов кредитного договору від 11.01.2013 року в частині погашення кредиту згідно графіку визначено додатковою угодою № 1 від 28.02.2018 року, а тому відповідно до п.п. (iv) п.10.2 кредитного договору Банк вправі вимагати дострокового погашення кредиту зі сплатою всіх належних платежів, зокрема, процентів за користування кредитом, а умовами договору поруки (п.1.3) передбачена відповідальність Поручителя, як солідарного боржника.

Виходячи з зазначеного вимога позивача, з врахуванням заяви від 26.10.2018 року та пояснення від 03.10.2018 року, про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по кредиту в сумі 63450000,00 грн. та заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 16562543,69 грн. підставна та підлягає задоволенню.

При розгляді вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 7674577,46 грн. та пені по відсотках в сумі 5082901,47 грн. суд враховує наступне.

Пунктом 6.2 кредитного договору сторони передбачили, що у випадку несплати Позичальником в належний термін будь-якої суми за цим договором, Позичальник сплачує Банку на його вимогу неустойку, що належить до сплати в останній робочий день кожного календарного тижня (якщо інше не погоджено з Банком) на рахунок визначений Банком, з простроченої суми за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка складається з :подвійної облікової ставки НБУ та 15% річних. Сплата неустойки не звільняє Позичальника від виконання зобов’язань Позичальника відповідно до умов цього договору. Сторони погодили, що строк позовної давності до вимог, що пов’язані з неустойкою, зазначеною в цьому пункті, а також строк нарахування такої неустойки становить три роки.

Згідно розрахунку позивача пеня на заборгованість по кредиту нарахована за період з 02.11.2016 року по 19.07.2018 року, по відсотках з 07.07.2015 року по 21.07.2015 року на суму 450937,50 грн. та з 07.02.2017 року по 19.07.2018 року з врахуванням подвійної облікової ставки плюс 15 % річних.

Як слідує з роз’яснення даного в п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14, за приписом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Тому судом проведено перерахунок пені, згідно якого сума пені по кредиту становить 5070562,11 грн., по відсотках 3368121,10 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів.

Доводи відповідача-1 про неправомірність нарахування пені з 07.07.2015 року по 21.07.2015 року на суму 450937,50 грн. не беруться судом до уваги, оскільки на платіжному дорученні № 53 від 03.07.2015 року, яке надано відповідачем, наявний лише підпис директора ТзОВ «Пакко Холдинг» та печатка товариства, відмітки Банку відсутні, призначення платежу «для поповнення рахунку в іншому банку для подальших оплат», згідно пояснення позивача від 03.10.2018 року погашення процентів на суму 450937,50 грн. відбулось 21.07.2015 року згідно платіжного доручення № 6349 від 21.07.2015 року, а тому нарахування та стягнення пені проведено на підставі п. 6.2 кредитного договору.

Щодо тверджень відповідачів про передчасність заявлення позову, то як зазначалось вище умовами кредитного договору та додатковою угодою було визначено графік погашення кредиту, дострокове стягнення кредитних коштів у разі порушення зобов’язань за кредитним договором, а тому Банк правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості.

Доводи відповідача-2 про припинення зобов’язань за договором поруки на підставі ст. 559 ЦК України не беруться судом до уваги, оскільки додатковою угодою від 28.02.2013 року не збільшено обсяг відповідальності Поручителя.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідачів, сплачений позивачем судовий збір в силу ст.129 ГПК України, слід покласти порівну на відповідачів (240000,00 при подачі позову + 350464,15) пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 74, 86, 129, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакко Холдинг” (43005, Волинська область, м.Луцьк, вул. Клима Савури,21А, код ЄДРПОУ 34928470) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Темпо” (10001, Житомирська область, м.Житомир, вул. Київська,87, код ЄДРПОУ 34394406) в користь Акціонерного товариства (03150, м.Київ, вул. Ковпака,29, код ЄДРПОУ 00039019) 88451226,90 грн., з них 63450000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 16562543,69 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 5070562,11 грн. пені по тілу кредиту, 3368121,10 грн. пені по відсотках, а також 590470,15 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання законної сили рішенням суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

19.10.2018 року.

Суддя С. В. Костюк