Рішення № 77289757, 12.10.2018, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/494/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Горщара А.Г.

за участю секретаря судового засідання Салюк Т.М.

представника позивача ОСОБА_1 та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Полонне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі по тексту Банк) звернулось до суду з позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по процентам за користування кредитними коштами згідно договору № 11269585000 у розмірі 19274,88 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення процентів за період з 03.04.2017 року по 03.04.2018 року в сумі 125 849,40 грн., три проценти річних в розмірі 30660,50 грн., та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач неналежно виконувала взяті на себе обов'язки за кредитним договором від 14.12.2007 року № 11269585000, а тому рішенням Полонського районного суду від 21.06.2011 року з ОСОБА_2В.о було стягнуто заборгованість за кредит та відсотки за користування кредитом в сумі 199305,99 грн., неустойку 500 грн., а також пеню в сумі 1283.28 грн. Проте це рішення суду в повному обсязі не виконано, залишок боргу становить 164044,02 грн., тому посилаючись на ст.625 ЦК України Банк вважає, що відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми 164044,02 грн., що становить 30660.50 грн. за 2274 дні прострочення з 11.01.2012 по 03.04.2018 року. Крім цього позивач вказує, що сума боргу по кредиту, яка була стягнута за рішенням суду своєчасно та у повному обсязі не сплачена і станом на 03.04.2018 року залишок по кредиту складає 20701.93 доларів США, а тому посилаючись на положення п.1.3.1, 1.3.3. кредитного договору за час користування кредитними коштами з 04.01.2012 року по 02.04.2018 року для ОСОБА_2 нараховані проценти в розмірі 19274,88 доларів США, які не були предметом розгляду попереднім судом, та підлягають стягненню. Також, відповідно до умов п.4.1 кредитного договору на суму боргу по процентах підлягає нарахування пеня у розмірі 125849,40 грн. за період з 03.04.2017 року по 03.04.2018 року.

В судовому засіданні представник Банку заявлені позовні вимоги підтримав, які просив задовольнити в повному обсязі, із підстав викладених у позові.

Відповідач позов визнала частково, пояснила, що у позивача відсутнє право на стягнення з неї процентів, пені, інфляційних втрат, а є лише право стягнути з неї три проценти річних за несплату боргу, який залишився у зв’язку з невиконанням вищезгаданого рішення суду. При цьому три проценти річних, на її думку мають бути нараховані за період з 25.04.2015 року по 25.04.2018 року (три роки від дати постановлення ухвали про відкриття провадження у справі) що становить 14763 грн. за 1095 днів, а в стягненні решти суми слід відмовити у зв’язку з пропуском Банком трьохрічного строку позовної давності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 14.12.2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11269585000, зі змінами викладеними в додатковій угоді № 1 від 14.12.2007 року, та додаткових угодах № 2 і № 3 від 03.02.2009 року за умовами яких позичальнику надано кредит у розмірі 24 000 доларів США зі сплатою відповідних процентів за користування кредитом та кінцевим терміном повернення кредитних коштів в грудні 2027 року.

19.02.2011 року Банк звертався до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором з відповідача шляхом дострокового погашення кредитного боргу.

21.06.2011 року рішенням Полонського районного суду даний позов задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_2 заборгованість з кредиту та відсотки в сумі 199305,99 грн., неустойку 500 грн. та пеню в сумі 1283.28 грн.

Сторонами визнається, що відповідачем не в повному обсязі сплачено стягнуті судом суми коштів, та що в гривневому еквіваленті погашено 35261,91 грн., а залишок боргу складає – 164044,02 коп.

У зв'язку з існуванням частини непогашеної заборгованості за кредитним договором Банк звернувся до суду з указаним позовом.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до пунктів 3.1.2, 6.1.2., 6.2 кредитного договору, у випадку порушення Позичальником умов договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання.

Банк використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку, тим самим на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги Банку.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а тому положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, в даному випадку Банк має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 04 липня 2018 року (Справа № 310/11534/13-ц).

Разом з тим відповідач зобов’язана сплатити Банку три проценти річних від простроченої суми.

Однак, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 подала заяву про застосування позовної давності, а відтак згідно до положень статті 257, частин 3,4 статті 267 ЦК України стягнення трьох процентів річних від суми 164044,02 грн. слід здійснити в межах трьохрічного строку позовної давності, тобто за період з 13.04.2015 року (три роки від дня подачі позову) по 03.04.2018 року, що становить 1085 днів, та складає суму 14 625,89 грн.

Відповідно ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2,2%), який складає суму – 218,05 грн.

керуючись ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, ч.1 ст.268, ст.ст.352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» три процента річних від простроченої суми кредитної заборгованості за період з 13.04.2015 року по 03.04.2018 року в розмірі 14625 грн. 80 коп. та 218 грн. 05 коп. судового збору, а всього 14843 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок три) грн. 85 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, яке буде складено 22.10.2018 року.

Позивач – публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження:м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, поштовий індекс 04070.

Відповідач – ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, поштовий індекс 30500.

Головуючий: