Рішення № 77278959, 22.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3131/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі – позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом /з урахуванням уточнених позовних вимог/ до Головного управління Національної поліції в Полтавській області /надалі – відповідач, ГУНП в Полтавській області/ про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №825 від 18 травня 2018 року про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у частині звільнення зі служби в Національній поліції України за порушення службової дисципліни старшого сержанта поліції ОСОБА_1;

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №253 о/с від 29 травня 2018 року у частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого сержанта поліції ОСОБА_1;

- поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України з 30 травня 2018 року;

- стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на безпідставність висновків відповідача про порушення ним службової дисципліни та відсутність правових підстав для винесення на підставі таких висновків відносно нього наказів №825 від 18 травня 2018 року про порушення службової дисципліни та притягнення його до дисциплінарної відповідальності та №253 о/с від 29 травня 2018 року про звільнення його зі служби в Національній поліції України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Зазначає, що в результаті проведеної службової перевірки його не було притягнуто до відповідальності ні за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, ні до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Наполягає на тому, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби в Національній поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. І при цьому вказує, що на момент застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції у нього були відсутні діючі стягнення /а.с.6-13/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. начальника Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_4 щодо можливих неправомірних дій його підлеглих, встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилося у недотриманні ним вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського. Відтак, при прийнятті рішень про накладення на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення його зі служби в поліції ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що встановлений чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

З 03 березня 2017 року до 29 травня 2018 року ОСОБА_1 проходив службу у Національній поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області зі званням старшого сержанта поліції /а.с. 23, 168-170/.

19 квітня 2018 року до ГУНП в Полтавській області (вх. ВДЗ ГУНП від 19 квітня 2018 року №3664) надійшов рапорт т.в.о. начальника Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_4 від 18 квітня 2018 року щодо можливих неправомірних дій його підлеглих: поліцейського СРПП №4 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та інспектора СРПП №2 старшого сержанта поліції ОСОБА_5, пов’язаних із зупиненням ними під час патрулювання транспортного засобу під керуванням громадянина ОСОБА_6 та отриманням від вказаної особи неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000,00 грн за не притягнення останнього до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху /а.с. 86-87/.

Наказом ГУНП в Полтавській області №405 від 19 квітня 2018 року за вказаним рапортом призначено службове розслідування та доручено провести розслідування комісії ГУНП у складі голови комісії - заступника начальника ГУНП майора поліції ОСОБА_7, членів комісії - начальника УКЗ ГУНП полковника поліції ОСОБА_8, заступника начальника УКЗ ГУНП - начальника ВІОС підполковника поліції ОСОБА_9, старшого інспектора з особливих доручень ВІОС УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_10, інспектора ВОДГР УПД ГУНП капітана поліції ОСОБА_11, оперуповноваженого Полтавського управління ДВБ Національної поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 /а.с. 82-83/.

На підставі зазначеного наказу комісія ГУНП розглянула матеріали службового розслідування за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. начальника Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_4, щодо можливих неправомірних дій його підлеглих ОСОБА_5 та ОСОБА_1В /а.с.58-145/.

Так, за висновками комісії підтвердити чи спростувати в межах службового розслідування відомості щодо вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 неправомірних дій та отримання ними неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів не виявляється можливим у зв’язку із наявністю суттєвих протиріч у твердженнях зацікавлених осіб. Реєстрація та фіксація 18 квітня 2018 року відомостей про вимагання неправомірної вигоди з боку зазначених працівників від громадянина ОСОБА_6 належним чином керівництвом не забезпечена.

Разом з тим, сержанти поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_1 своїми діями створили у громадян переконання, що в діяльності поліції укорінені корупційні засади (поширення інформації про подію в мережі Інтернет, велика кількість переглядів та коментарів громадян негативного забарвлення щодо діяльності поліції). Подібні випадки негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю при тому, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Таким чином, комісія дійшла висновків: службове розслідування за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. начальника Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_4, поданні Полтавського управління ДВБ НПУ щодо можливих неправомірних дій його підлеглих: старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_5 закінчити (пункт 1 висновку); за порушення службової дисципліни, що виявилося в недотриманні пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (пункт 3 висновку) /а.с.59-81/.

На підставі зазначених висновків службового розслідування 18 травня 2018 року ГУНП в Полтавській області видано наказ №825, пунктом 2 якого наказано за порушення службової дисципліни, що виявилося в недотриманні пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції /а.с. 54-57/.

На виконання зазначеного наказу 29 травня 2018 року за підписом начальника ГУНП в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_13 видано наказ №253 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 29 травня 2018 року /а.с. 53/.

Не погодившись з прийнятими відносно нього наказами ГУНП в Полтавській області №825 від 18 травня 2018 року та №253 о/с від 29 травня 2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" .

За приписами пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Частинами першою, другою статті 19 вказаного Закону визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону /частина перша/.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом /частина друга/.

Відповідно до частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України №3460-IV від 22 лютого 2006 року (надалі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09 листопада 2016 року затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (надалі - Правила).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Стаття 64 Закону України "Про Національну поліцію" містить Присягу поліцейського наступного змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

З приписів наведених норм слідує, що суть самої Присяги зумовлює можливість кваліфікації як її порушення не будь-якого дисциплінарного проступку, а лише діяння такого характеру, вчинення якого є несумісним з вірністю народу України, дотриманням засад Конституції України та забезпеченням основоположних прав і свобод людини.

Суд вважає, що корупційне діяння може бути кваліфіковано саме як порушення Присяги поліцейського у разі наявності доказів вчинення корупційного правопорушення та встановлення у законному порядку вини особи у скоєнні такого правопорушення.

Разом з тим, відповідно до висновку службового розслідування така подія як отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів до ЖЄО Диканського ВП не реєструвалася; реєстрація та фіксація 18 квітня 2018 року відомостей про вимагання неправомірної вигоди з боку зазначеної особи від громадянина ОСОБА_6 належним чином керівництвом не забезпечена.

Отже, матеріали службового розслідування не містять доказів отримання позивачем неправомірної вигоди.

Вина позивача у вчиненні корупційного правопорушення у встановленому законом порядку не доведена та доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної або кримінальної відповідальності відповідачем в ході судового розгляду справи не надано.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту, де, зокрема, указано, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо .Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Оскільки у спірних правовідносинах до позивача було застосовано крайній захід дисциплінарного впливу, то суд вважає, що задля дотримання запровадженого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з частиною другою статті 2 КАС України, відповідач повинен був у тексті оскаржуваних наказів також обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, і ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, і заподіяну внаслідок проступку шкоду, і попередню поведінку особи, і ставлення особи до виконання службових обов'язків, і рівень кваліфікації особи.

Проте, відповідач згаданого обов'язку не виконав, у зв'язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на думку суду, не відповідають критеріям законності, визначених частиною другою статті 2 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що накази ГУНП в Полтавській області №825 від 18 травня 2018 року в частині порушення ОСОБА_1 службової дисципліни і притягнення його до відповідальності у вигляді звільнення зі служби та №253 о/с від 29 травня 2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України "Про Національну поліцію" прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було звільнено.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 у зв’язку із незаконним звільненням підлягає поновленню саме на тій посаді, з якої його звільнено, а саме: на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

У пункті 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Отже, день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.

Оскільки днем звільнення позивача є 29 травня 2018 року, то останнього слід поновити на посаді з наступного дня за днем звільнення, тобто з 30 травня 2018 року.

Згідно із частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За відсутності законодавчого визначення поняття "вимушений прогул" суд вважає, що під вимушеним прогулом необхідно розуміти проміжок часу, протягом якого працівник був позбавлений можливості виконувати роботу за посадою внаслідок припинення публічної служби за спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, тобто час з наступного (включно) за звільненням дня до дня постановлення судового рішення.

Компенсація втраченого заробітку за час вимушеного прогулу за своєю суттю має абстрактний характер, позаяк оплаті підлягає невиконана працівником робота.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 91 Закону України "Про Національну поліцію" для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем /частина третя/.

Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків /частина четверта/.

З цих міркувань та з урахуванням приписів частини третьої вказаної статті, суд вважає за необхідне взяти до розрахунку виключно робочі дні, котрі припадають на час вимушеного прогулу.

Відповідно до підпункту "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки /абзац перший/.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час /абзац третій/.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період /абзац 1 пункту 8 Порядку/.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові "Про практику застосування судоми законодавства про оплату праці" №13 від 24 грудня 1999 року, справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника.

З огляду на викладене, до розрахунку середньоденної заробітної плати проводиться шляхом діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Згідно із довідкою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області №1283/115/29/01/2018 від 10 жовтня 2018 року середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 травня 2018 року складало 3642,75 грн, а середньоденне грошове забезпечення - 119,67 грн. При цьому, відповідач провів розрахунок виходячи з кількості календарних днів роботи позивача /а.с. 157/.

Отже, правильним розміром середньоденного заробітку позивача за два місяці перед місяцем звільнення є 182,14 грн ((3642,75 грн х 2 / 40 (21 робочий день березня 2018 року + 19 робочих днів квітня 2018 року)).

Першим робочим днем часу вимушеного прогулу є наступний за звільненням день, тобто 30 травня 2018 року.

Справа вирішена по суті 22 жовтня 2018 року.

На період часу вимушеного прогулу позивача з 30 травня 2018 року по 22 жовтня 2018 року (включаючи перший та останній день цього проміжку) припадає всього 101 робочий день, а саме: 2 робочих дня травня 2018 року (30.05.2018-31.05.2018), 20 робочих днів червня 2018 року (01.06.2018, 04.06.2018-08.06.2018, 11.06.2018-15.06.2018, 18.06.2018-23.06.2018, 25.06.2018-27.06.2018), 22 робочих дні липня 2018 року (02.07.2018-06.07.2018, 09.07.2018-13.07.2018, 16.07.2018-20.07.2018, 23.07.2018-27.07.2018, 30.07.2018-31.07.2018), 22 робочих дні серпня 2018 року (01.08.2018-03.08.2018, 06.08.2018-10.08.2018, 13.08.2018-17.08.2018, 20.08.2018-23.08.2018, 27.08.2018-31.08.2018), 20 робочих днів вересня 2018 року (03.09.2018-07.09.2018, 10.09.2018-14.09.2018, 17.09.2018-21.09.2018, 24.09.2018-29.09.2018) та 15 робочих днів жовтня 2018 року (01.10.2018-05.10.2018, 08.10.2018-12.10.2018, 16.10.2018-19.10.2018, 22.10.2018).

З урахуванням викладеного, стягненню з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 підлягає грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30 травня 2018 року по 22 жовтня 2018 року у розмірі 18396,14 грн (182,14 грн (середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1В.) х 101 день (робочі дні за час вимушеного прогулу)) з відповідним відрахуванням обов’язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Шкільна, буд.9, с. Орданівка, Диканський район, Полтавська область, 38510, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд.83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" №825 від 18 травня 2018 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області "По особовому складу" №253 о/с від 29 травня 2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області з 30 травня 2018 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд.83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 40108630) на користь ОСОБА_1 (вул. Шкільна, буд. 9, с. Орданівка, Диканський район, Полтавська область, 38510, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30 травня 2018 року по 22 жовтня 2018 року у розмірі 18396,14 грн (вісімнадцять тисяч триста дев'яносто шість гривень чотирнадцять копійок) з відповідним відрахуванням обов’язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області та виплати середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за 1 місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повне рішення складено 22 жовтня 2018 року

Суддя ОСОБА_14