Рішення № 77278845, 22.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/3115/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій в частині відмови призначити та виплачувати пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% та зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% починаючи з 10.10.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що після досягнення пенсійного віку він набув право на призначення пенсії за віком за Законом №1058-IV із застосуванням показника величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Проте, при призначенні пенсії відповідач застосував схему визначення розміру пенсії, яка використовується при перерахунку раніше призначених пенсій, визначивши розмір пенсії виходячи із величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що показник величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% застосовується до визначення розміру пенсії, що призначається особі вперше. Оскільки пенсія позивачеві вже була призначена, фактично відбулося переведення з одного виду пенсії на інший, відповідач вважає, що правомірно застосував до визначення розміру пенсії позивача величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

З урахуванням пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

20.02.2014 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що 10.10.2017 позивача було переведено з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до розділу ІV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до розділу ІІІ Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, визначаючи розмір пенсії за віком, фахівцями Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, посилаючись на частину третю статті 45 Закону №1058-IV та пункт 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", для обчислення коефіцієнту страхового стажу було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

15.03.2018 позивач звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою, у якій просив розрахувати призначену йому пенсію за віком із застосування величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%.

Листом від 21.03.2018 №12/Б-04 Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомило позивача про те, що з грудня 2017 року ОСОБА_1 отримує перераховану пенсію за віком, яка призначена з 10.10.2017, зазначено складові пенсії.

Не погоджуючись із застосованим органом Пенсійного фонду показником величини оцінки одного року страхового стажу, позивач звернувся до суду.

У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс):( 100 % х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Пунктом 4-3 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що під час переведення особи з одного виду пенсії на інший, розмір пенсії визначається виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Посилання позивача на необхідність застосування при визначенні розміру його пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% не ґрунтуються на вимогах закону з огляду на наступне.

Так, пунктом 4-4 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на який посилається позивач як на підставу для проведення розрахунку його пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Буквальний зміст пункту 4-4 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дає підстави стверджувати, що величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% застосовується лише при призначенні особі пенсії.

У даному випадку пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вже була призначена позивачеві 20.02.2014, а, відтак, положення пункту 4-4 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Доводи позивача з приводу того, що відповідно до його заяви від 10.10.2017 пенсія за віком призначалась йому вперше зазначених висновків суду не спростовують.

З матеріалів справи слідує, що заява позивача від 10.10.2017 була подана з метою переведення з одного виду пенсії на інший, а саме, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Таким чином, за заявою позивача від 10.10.2017 відповідачем не вирішувалось питання про призначення позивачеві пенсії, а лише було замінено її вид.

Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви слідує, що фактично спірні правовідносини виникли у зв'язку з помилковим ототожненням позивачем таких понять як призначення пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший.

Так, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії в межах одного закону (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії в межах одного закону є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не її призначенням, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії саме в межах одного закону.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 31.03.2015 (справа №21-612а14) та у постанові від 22.12.2015 (номер в ЄДРСР 43721149).

Беручи до уваги, що під час реалізації заяви позивача від 10.10.2017 йому не призначалась пенсія у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підстав для застосування до розрахунку пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% немає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені ОСОБА_1 вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39803, рнокпп НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика Набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40367050) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2