Рішення № 77276506, 10.10.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/24779/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Козак О.В.,

при секретарі – Слободянюк А.Ю.,

за участі: позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідачів – ОСОБА_3,

третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м.Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 Мері Йосипівна, ОСОБА_8, ОСОБА_9 комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права користування житлом, знесення самочинної прибудови та приведення житлового будинку у первісний стан,

встановив:

В грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади м.Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_8 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права користування житлом, знесення самочинної прибудови та приведення житлового будинку у первісний стан. В обґрунтування позову вказала, що ще до Великої Вітчизняної війни вона разом із батьками мешкала у квартирі АДРЕСА_1. Під час війни батько пішов на фронт, а вона з матір’ю змушені були евакуюватись бо м.Проскурів захопили фашисти. Після поранення та закінчення війни вони з батьком повернулися в м.Проскурів та на підставі ордеру №105, виданого Проскурівською міською радою 24.02.1945 року і постанови прокурора м.Проскурова від 17.03.1945 року були вселені в дану двокімнатну квартиру.

01.03.1950 року на підставі договору з домоуправлінням №1 Проскурівського міського домоуправління одну житлову кімнату було здано цьому домоуправлінню в оренду, що підтверджується договором оренди. В подальшому до цієї зданої в оренду житлової кімнати цим домоуправлінням самочинно було добудовано прибудову і в такий спосіб збільшено її розмір до 37,5 кв.м. та без будь-яких рішень про переведення цієї житлової кімнати в нежитлову, фактично на підставі звернення тодішнього народного депутата України ОСОБА_10 до його однопартійця - міського голови ОСОБА_11, 10.01.2008 року управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради Територіальній громаді м.Хмельницького в особі її міської ради було видано свідоцтво про право власності на це приміщення. Рішенням Хмельницького міськвиконкому №236 від 28.02.2008 року вже як службове приміщення міської комунальної власності було передано народному депутату України ОСОБА_10 під громадську приймальню, який ним під видом оренди якоюсь громадською організацією користується досі.

Цією самочинною прибудовою до будинку №75 по вул.Проскурівського підпілля в м.Хмельницькому, відповідач порушив її право, як власника квартири №2 в цьому будинку, користування земельною ділянкою, закріпленою за цим житловим будинком. Крім того, відповідно до Наказу управління культури, туризму і курортів Хмельницької обласної державної адміністрації №242 від 15.09.2010 року вказаний будинок становить національну, культурну та історичну цінність і знаходиться під охороною держави. Тому позивач просить позов задоволити та визнати недійсним видане Управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради 10.01.2008 року Територіальній громаді м.Хмельницький в особі Хмельницької міської ради свідоцтва про право власності на нерухоме майно – нежитлове приміщення площею 37,5 кв.м. по вул.Пр.підпілля, 75 в м.Хмельницькому; зобов’язати Територіальну громаду м.Хмельницького в особі Хмельницької міської ради та її Управління житлово-комунального господарства знести самочинну прибудову до цього будинку та привести його у стан, що був до зведення цієї самочинної прибудови; визнати за нею права користування житловою кімнатою у вказаному житловому будинку, яку ще в 1950 році було передано в оренду.

Ухвалою суду від 20.02.2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_9 комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів виконавчого комітету Хмельницької міської ради та Хмельницької міської ради ОСОБА_12 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Суду пояснив, що позивач є власником 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_2. Скориставшись своїм правом на приватизацію в 1997 році вона була забезпечена житлом по нормам чинного законодавства, та не потребує поліпшення житлових умов. Позивачем не доведено, що вона є власником спірного приміщення, а тому позов безпідставний і задоволенню не підлягає. Також заперечив, що до спірного приміщення було здійснено добудову.

Представник Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської радив судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи провести без його участі.

Представник третьої особи Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації ОСОБА_13, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, та представники ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечили проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_9 комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності в судовому заперечила проти задоволення позовних вимог, суду пояснила, що спірне приміщення було переведено в нежитлове приміщення і передано їм на баланс рішенням виконавчого комітету.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно ордеру №105 від 24.02.1945 року, Проскурівська міська ОСОБА_9 Депутатів трудящих надала право тов.ОСОБА_14, співробітнику Облбудтреста зайняти квартиру з 1 кімнати і кухні будинку №73 по вул.Котовського. Ордер анулюється, якщо квартира не буде зайнята на протязі 7 дні.

Згідно постанови прокурора м.Проскурова від 17.03.1945 року, постановлено вселити ОСОБА_15 в одну кімнату і кухню в квартирі по вул.Котовського, 73, ущільнивши ОСОБА_16. Після виїзду ОСОБА_16 до чоловіка і решта житлової площі вважати за ОСОБА_15.

Згідно договору від 01.03.1950 року, квартиронаймач ОСОБА_15 здав одну кімнату під домоуправління №1 на 3 роки, після закінчення вищевказаного строку, договір може бути продовженим за згодою ОСОБА_15.

Згідно листа від 12.03.1963р. №372 виконком Хмельницької міської ОСОБА_9 депутатів трудящих, повідомив ОСОБА_15, що розглянувши його звернення, надати йому другу кімнату виконком в даний час можливості не має.

Листом від 02.02.1968р. № 79 виконком Хмельницької міської ОСОБА_9 депутатів трудящих, повідомив ОСОБА_15, що його прохання про покращення житлових умов буде розглянуте при заселенні житлових будинків в районі загальної забудови. Своїх будинків в центрі міста міськвиконком не будує.

З матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок 75 по вул. Проскурівського підпілля вбачається, що нумерацію будинку по вул. Котовського, 73, було змінено на вул.Котовського, 75, а в подальшому на вул.Проскурівського підпілля, 75, вказані обставини сторонами в судовому засіданні визнані та не оспорювались.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є донькою ОСОБА_15, 16.09.1997 року звернулась з заявою до відділу приватизації Хмельницького міськвиконкому про оформлення передачі у приватну власність квартири, яку вона займає. Згідно довідки ЖЕК №2 від 16.09.1997 року у квартирі АДРЕСА_3, яка складається з 2-х кімнат, загальною площею 36,5 м.кв., житловою площею 26,8 м.кв., мешкає і має право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - ОСОБА_1.

Розпорядженням відділу приватизації міськвиконкому Хмельницької міської ради №18284 від 20.10.1997 року прохання наймача ОСОБА_1, квартира №2, загальною площею 36,5 кв.м., в якій вона мешкає, знаходиться за адресою: вул.Котовського, 75 задоволено і вказана квартира передана їй у приватну власність. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4, яка приватизована, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.01.2008 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства, власником нежитлового приміщення площею 37,5 кв.м. Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля (Котовського), 75, на підставі рішення виконавчого комітету від 20.02.1992 року № 55 - є Територіальна громада м.Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, форма власності – комунальна.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №236 від 28.02.2008 року «Про надання службового приміщення міської комунальної власності народному депутату України ОСОБА_10», надано народному депутату України ОСОБА_10 службове приміщення міської комунальної власності по вул.Пр.підпілля, 75, площею 37,5 кв.м. на строк виконання депутатських повноважень під громадську приймальню.

Вказані обставини підтверджуються: ордером Проскурівської ОСОБА_9 Депутатів трудящих №105 від 24.02.1945 року; постановою прокурора м.Проскурова від 17.03.1945 року; договором від 01.03.1950р.; свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія ЯЩ № 580113; заявою ОСОБА_1 від 16.09.1997р.; розпорядженням відділу приватизації міськвиконкому Хмельницької міської ради №18284 від 20.10.1997 року; свідоцтвом про право власності на квартиру від 20.10.1997р.; технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_5; повідомленням Хмельницького БТІ № 705189 від 11.07.2017р.; листами виконкому Хмельницької міської ОСОБА_9 депутатів трудящих від 12.03.1963р. №372, від 02.02.1968р. № 79; свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.01.2008 року; рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №236 від 28.02.2008 року; матеріалами інвентаризаційної справи на житловий будинок 75 по вул. Проскурівського підпілля. Також з матеріалів вказаної інвентаризаційної справи вбачається, що власником вказаного будинку в 1946р. було житлове управління.

Статтею 9 ЖК Української РСР передбачені житлові права громадян, а саме визначено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належнеїм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Згідно ст.13 ЖК Української РСР відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду здійснюється ОСОБА_9 Міністрів СРСР, ОСОБА_9 Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами місцевих ОСОБА_9 народних депутатів, міністерствами, державними комітетами і відомствами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до ст.15 ЖК Української РСР виконавчі комітети районних, міських, районних у містах ОСОБА_9 народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті, серед іншого: здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні ОСОБА_9; здійснюють управління житловим фондом місцевих ОСОБА_9 (частина перша статті 18); приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ОСОБА_9 (стаття 51), затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду (стаття 52).

Відповідно до ст.58 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_9 народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Згідно ч.ч.1,4 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно ч.1 ст.8 ЖК Української РСР переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 7 ЖК Української РСР визначено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ОСОБА_9 народних депутатів.

Згідно рішення виконавчого комітету від 20.02.1992 року №55, виконком Хмельницької міської ради вирішив: надати повноваження на прийняття для розпорядження і управління комунальною власністю міста відділам і управлінням міськвиконкому. Подальше розпорядження і користування комунальною власністю міста відділам і управлінням проводити з погодженням міськвиконкому; передачу державного майна до комунальної власності міста завершити до 20.03.1992 року за формою акту згідно додатку №№2,3 і здійснити подальшу державну реєстрацію новостворених підприємств згідно Закону України «Про підприємство».

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано суду ордер Проскурівської ОСОБА_9 Депутатів трудящих №105 від 24.02.1945 року, згідно якого ОСОБА_15 надано право зайняти квартиру з 1 кімнати і кухні в будинку № 73 по вул.. Котовського. З наданої суду постанови прокурора м.Проскурова від 17.03.1945 року, вбачається, що було постановлено вселити ОСОБА_15 в одну кімнату і кухню в квартирі по вул.Котовського, 73, ущільнивши ОСОБА_16. Після виїзду ОСОБА_16 до чоловіка і решта житлової площі вважати за ОСОБА_15.

Однак, докази наданні позивачкою не містять відомостей щодо розміру житлової та загальної площі квартири, що надавалась її батькові - ОСОБА_15, а також будь-яких даних про те, що спірне приміщення площею 37, 5 кв. м. було надано йому та перебувало у його користуванні. Не містить вказаних відомостей і договір від 01.03.1950р.

На даний час ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 2-х кімнатна квартира по вул.Проскурівського підпілля (колишня вул.Котовського), 75, яка складається з 2-х кімнат, площею 26,8 кв.м., кухні площею 5 кв.м., ванної кімнати, площею 2,8 кв.м., коридору -1,9 кв.м.. Вказана квартира була передана безоплатно у приватну власність позивачки в порядку приватизації державного житлового фонду та згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Статтями 47, 48 ЖК Української РСР передбачено, що норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач забезпечена житлом в межах норм визначених чинним законодавством України і нею не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги про наявність права користування спірним приміщенням площею 37,5 кв.м..

Не надано суду також і належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачами у вказаному приміщенні було здійснено самочинну прибудову, із зазначенням її площі, та що вказаними діями відповідачів порушено будь-які права позивачки.

У зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права користування житлом, знесення самочинної прибудови та приведення житлового будинку у первісний стан, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2,12,13,18,76,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.7,8,9,13,15, 47,48,58 ЖК Української РСР, ст.ст.15,16,376 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади м.Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 Мері Йосипівна, ОСОБА_8, ОСОБА_9 комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права користування житлом, знесення самочинної прибудови та приведення житлового будинку у первісний стан, відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, жителька 29000, АДРЕСА_6).

Відповідачі: Територіальна громада м.Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (29000, м.Хмельницький, вул.Гагаріна,3); виконавчий комітет Хмельницької міської ради (29000, м.Хмельницький, вул.Гагаріна, 3); Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради (29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівська,1).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації (29000, м.Хмельницький, вул.Грушевського, 87); ОСОБА_5 (29000, АДРЕСА_7), ОСОБА_6 (29000, АДРЕСА_8), ОСОБА_7 (29000, АДРЕСА_8), ОСОБА_4 (29000, АДРЕСА_8), ОСОБА_8 Мері Йосипівна (ФРН, м.Белефельд, вул.Остекамп, 8), ОСОБА_8 (ФРН, м.Білефельд, вул.Гестеркампф,4), ОСОБА_9 комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (29000, м.Хмельницький, вул.Кам’янецька,2).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складання повного тексту рішення – 19.10.2018 року.

Суддя: