Рішення № 77273577, 22.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року справа № 810/4324/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

20 серпня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 27 липня 2018 р. № 827417;

- зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з дати звернення – 20 липня 2018 р.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначення пенсії на підставі Закону № 889-VIII, оскільки з 6 липня 2018 р. позивач перебуває на облік уу відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому його загальний страховий стаж при цьому складає 36 років 2 місяці та 16 днів. Зазначила, що станом на дату звернення до відповідача стаж державної служби з урахуванням періодів роботи на посадах в органах місцевого самоврядування становив понад 10 років.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що для призначення пенсії за віком згідно Закону № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до вимог ст.. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ (далі – Закон № 3723-ХІІ), який втратив чинність у зв’язку з прийняттям названого Закону, є факт зайняття на дату набрання чинності Законом № 889-VIII особою посади державної служби та стаж на посадах державної служби не менше 10 років. Зазначив, що позивачу не вистачає небхідного стажу роботи на посадах державної служби. Крім того, зазначив, що вимоги п. 3 ст. 3 Закону № 889-VIII не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування (а.с. 27-28).

Представник позивача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

За таких обставин на підставі вимог ч. 9 ст. 205 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З 6 липня 2018 р. позивачу призначено пенсію за віком інваліда відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та він перебуває на обліку у відповідача.

27 липня 2018 р. позивачем було подано заяву про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

У цей же день відповідачем було винесено рішення № 827417, яким відмовлено у переведенні його на пенсію відповідно до Закону «Про державну службу» у зв'язку із тим, що загальний стаж позивача складає 36 років 2 місяці 16 днів, проте, стаж роботи на посадах державного службовця відсутній (далі – рішення № 827417) (а.с. 20).

У звязку з тим, що позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Правову оцінку судом надано з урахуванням наступного.

Відповідно до вимог ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».

З 1 травня 2016 р. набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII, яким передбачено новий порядок та умови призначення пенсії державним службовцям.

Згідно із вимогами п. 10 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до вимог п. 12 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

На виконання Закону № 3723-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 3 травня 1994 р. N 283 «Про Порядок обчислення стажу державної служби». Відповідно до п. 2 Порядку, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до Постанови КМУ від 12 серпня 1993 р. №637 із змінами і доповненнями основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно трудової книжки позивача серії БТ-1 № 1468547 позивач працював у Білоцерківському міськвиконкомі у період:

- з 13 лютого 1995 р. спеціалістом І категорії секретаріату Ради;

- з 15 травня 1998 р. – завідуючою організаційним відділом міської Ради (з 1 січня 2004 р. вказана посада перейменована на посаду начальника організаційного відділу) (а.с. 10-13).

З 4 липня 2001 р. набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

6 листопада 2001 р. позивачем прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування (а.с. 14).

Тобто, стаж на посадах державної служби складав 6 років 4 місяці 19 днів, а станом на 5 листопада 2001 р. – 6 років 8 місяців 21 день.

Як вже зазначалося, з 1 січня 2004 р. посада завідуючою організаційним відділом міської Ради, яку позивач обіймала з 15 травня 1998 р., перейменована на посаду начальника організаційного відділу, яка віднесена до посади посадових осіб місцевого самоврядування. Загальний стаж позивача на вказаній посаді складає 17 років 1 день (з 4 липня 2001 р. по 5 липня 2018 р. – дату призначення пенсії за віком).

Наведене свідчить, що стаж позивача на посадах в органах місцевого самоврядування склав 23 роки 4 місяці 20 днів (станом на 5 липня 2018 р.).

При цьому, станом на 1 травня 2016 р. він складав понад 20 років.

Отже, на дату звернення позивача із заявою про переведення його з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» стаж його роботи на посадах державної служби становив більше 20 років.

Відповідно до вимог п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-УІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію державного службовця.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 р. у справі № 351/1792/17.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення йому пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», з часу звернення з такою заявою до відповідача, а саме 20 липня 2018 р.

При вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на обставини, викладені у відзиві, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 1409 грн 60 коп., вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27 липня 2018 р. № 827417;

Зобов’язати Білоцерківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця з дати звернення – 20 липня 2018 р.

Стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.