Рішення № 77272812, 12.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Справа № 0440/6022/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 16 травня 2018 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до ст.26 Закону України Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 травня 2018 року на підставі заяви про призначення пенсії від 16 травня 2018 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є неправомірними і такими, що порушують її гарантовані Конституцією соціальні права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову - протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

На виконання вимог ухвали суду 10.09.2018 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив,що згідно з наданими документами на пенсію за віком позивач має право після досягнення 58 років 6 місяців, тобто з 21.05.2018 р., однак позивачем було надано заяву про призначення пенсії за віком 16.05.2018 р., тобто до винекнення права на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З 01.11.2006 р. позивачу призначалась пенсія за вислугу років, однак з 13.11.2006 р. її виплата була припинена, у зв’язку з тим, що 13.11.2006 р. позивача було прийнято сестрою медичною кабінету профоглядів Комунального закладу Центральна міська лікарня м.Тернівка Дніпропетровської області.

16 травня 2018 року позивач звернулась до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №18 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення ій пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 19.06.2018 р. №12/03.22-19 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що згідно з наданими документами на пенсію за віком позивач має право після досягнення 58 років 6 місяців, тобто з 21.05.2018 р., а тому їй необхідно надати заяву для переходу на пенсію за віком після 21.05.2018 р.

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком , на підставі заяви від 16.05.2018 р. протиправними, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Абзацом 8 частини 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначаються: пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася 20.11.1959р., а отже має право на пенсію за віком після досягнення 58 років 6 місяців, тобто з 21.05.2018 р.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої територіально.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. № 22-1 (далі – Порядок), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

З матеріалів справи вбачається, що із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 16.05.2018р., тобто за п’ять днів до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. 1.7 Порядку, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-якій час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії, поданої позивачем 16 травня 2018 року.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосуванні практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, необхідно зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Беручи до уваги ст.13 Конвенції, яка вказує про те, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Сhahal v. Тhе United Kingdom, (22414/93) [1996] ЕСНR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Аналогічний правовий висновок був викладений у постанові Верховного суду України від 16.09.2015р. у справі №21-1465а15, у якій ВСУ зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до ст.26 Закону України Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 травня 2018 року на підставі заяви про призначення пенсії від 16 травня 2018 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем – ОСОБА_1 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1098806396.1 від 01.08.2018 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 704,80 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (51500, АДРЕСА_1, індефікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 16 травня 2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до ст.26 Закону України Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 травня 2018 року на підставі заяви про призначення пенсії від 16 травня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 12.09.2018р. Помічник судді З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3