Постанова № 77271356, 10.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1024/18

Номер справи місцевого суду: 519/317/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді – Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання – Бєляєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» - ОСОБА_2 на ухвалу судді Южного міського суду Одеської області Барановської З.І. від 26.07.2017 року про зупинення передачі майна на реалізацію по цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на рішення заступника начальника відділу ДВС Южненського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_4 про оцінку майна,

встановила:

25.04.2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на рішення заступника начальника відділу ДВС Южненского міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_4 про оцінку належного їй нежитлового приміщення - салону краси за адресою Одеська обл. м. Южне, вул. Ново- Білярська, 20/2, по зведеному виконавчому провадженню В-3/602 ВП 489533500 згідно звіту, складеного 28.12.2016 року суб’єктом оціночної діяльності ТОВ «Інвестиційно-Консалтингове бюро «Тріада» за №477/20-88 від 17.02.2017 року та зобов’язання призначити проведення оцінки нерухомого майна у відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

25.07.2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про зупинення передачі майна - нежитлового приміщення на реалізацію по зведеному виконавчому провадженню В-3/602 ВП 489533500, яка мотивована тим, що ухвалою суду від 17.07.2017 року, зупинено стягнення зведеного виконавчого провадження В-3/602 ВП 489533500, однак ДП СЕТАМ розмістило оголошення про примусовий продаж нежитлового приміщення 27.07.2017 року. ОСОБА_3 вважала, що здійснення продажу вказаного майна через систему СЕТАМ призведе до суттєвого порушення законних прав громадян, виходячи з того, що передані на торги нежитлові приміщення фактично суміщені з житловою квартирою № 4 за адресою Одеська обл. м. Южне, вул. Ново-Білярська, 20, яка фактично використовувалася ОСОБА_3 та її сім’єю для проживання, при цьому є єдиним житлом. Крім того квартира № 4 за адресою Одеська обл. м. Южне, вул. Ново-Білярська, 20., яка раніше частково була перероблена у салон краси з присвоєнням адреси Одеська обл. м. Южне, вул. Ново-Білярська, 20/2 знаходиться у іпотеці ПАТ «Марфінбанк» та на вказане майно, яке є єдиним місцем проживання розповсюджується дія мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

ОСОБА_3 вважала, що враховуючи доводи скарги, які вказують на вочевидь неправильний висновок з оцінки майна, а також інші правові недоліки, які є підставою для визнання недійсними публічних торгів, не зупинення передачі майна на реалізацію судом може призвести до відчуження майна боржника за ціною визначеною з порушенням вимог закону тобто за незаконним висновком, що матиме тяжкі наслідки.

Ухвалою судді Южного міського суду Одеської області від 26.07.2017 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково та зупинено передачу майна - нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Ново-Білярська, 20/2, що належить на праві власності ОСОБА_3, на реалізацію по зведеному виконавчому провадженню В-3/602 ВП 489533500 – до завершення розгляду скарги ОСОБА_3

Не погоджуючись із ухвалою суду, апеляційну скаргу подав представник стягувача ПАТ «Марфін Банк» ОСОБА_2, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права ставиться питання про скасування ухвали та постановлення нової про відмову у задоволені заяви ОСОБА_3

Апеляційну скаргу представник ПАТ «Марфін Банк» обґрунтовує тим, що задовольняючи заяву, міський суд порушив норму обов’язковості судового рішення, яке було ухвалене на користь ПАТ «Марфін Банк» у зв’язку з невиконанням ОСОБА_3 та іншими відповідачами умов кредитного договору. Крім того суд не пересвідчився та не дослідив матеріали, які б могли підтвердити або спростувати посилання ОСОБА_3 на те, що реалізація майна може призвести до суттєвого порушення законних прав громадян та суд в оскаржуваній не аргументував свого висновку з приводу задоволення клопотання скаржника. ПАТ «Марфін Банк» Також представник ПАТ «Марфін Банк» зазначає, що квартира АДРЕСА_1 рішенням Южненської міської ради виконавчого комітету вилучена зі складу житлового фонду у м. Южне та переведено її до складу об’єктів громадського призначення.

ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи представник ОСОБА_3 був повідомлений належним чином (а.с.101).

Представник відділу ДВС Южненського міського управління юстиції Одеської області в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на неї та заявлених вимог, вислухавши сторони, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Частково задовольняючи заяву ОСОБА_3 та зупиняючи передачу майна на реалізацію, суд першої інстанції, посилаючись на ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України (тут і далі у редакції, яка діяла на час постановлення ухвали) та ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», виходив із того, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Пунктом 2 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 передбачено, що однією з трьох підстав для зупинення електронних торгів є рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна. З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку, що дана заява підлягає частковому задоволенню, оскільки неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак із вказаними висновками не можна погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У ст. ст. 151, 152 ЦПК України містяться положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Разом із тим ст. 14 ЦПК України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.

Згідно зі змістом чинного ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Разом із тим, згідно з роз’ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03.06.2016 року № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Так, Законом України «Про виконавче провадження» у ст. 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця у порядку ст. ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити «забезпечення скарги» шляхом зупинення реалізації майна, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Отже, у суду не було повноважень задовольняти клопотання ОСОБА_3 та зупиняти реалізацію майна, до завершення розгляду скарги ОСОБА_3

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов’язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст. 2, 8 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали) та ст.3, 10 діючої редакції ЦПК України.

У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 року та «Лавентс проти Латвії» від 07.11.2002 року).

Повноваження судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, у тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Ураховуючи, що в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 151, 152 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали), вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна, слід дійти висновку, що суд першої інстанції порушив норми ЦПК України та вийшов за межі своїх процесуальних повноважень.

Порушення судом зазначених вимог є порушенням принципу верховенства права, проголошеного Конституцією України, та вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом, оскільки ухвала про забезпечення скарги на дії державного виконавця прийнята судом поза межами його компетенції, тому у розумінні цих норм не можна визнати, що ухвала постановлена «судом, встановленим законом».

Зважаючи на те, що основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність, і що відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; при постановленні оскаржуваної ухвали суд діяв всупереч нормам процесуального законодавства та поза межами своїх процесуальних повноважень, колегія суддів вважає, що відсутність законодавчого закріплення можливості апеляційного оскарження таких ухвал не є перешкодою для їх перегляду в апеляційному порядку, тому що заборона такого перегляду стосується ухвал, постановлених судом у межах своїх повноважень.

Таким чином, оскільки ухвала суду щодо зупинення реалізації майна дозавершення розгляду скарги ОСОБА_3 на рішення державного виконавця про оцінку спірного нежитлового приміщення постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, з перевищенням передбачених законом процесуальних повноважень, то вона підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволені заяви ОСОБА_3 про зупинення передачі майна на реалізацію.

Керуючись ст.ст.367, 368, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» - ОСОБА_2 – задовольнити.

Ухвалу судді Южного міського суду Одеської області від 26.07.2017 року – скасувати та постановити нову.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення передачі майна на реалізацію – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.10.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

ОСОБА_5