Постанова № 77271351, 11.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3802/18

Номер справи місцевого суду: 521/15171/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого – Ващенко Л.Г.

суддів – Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.

за участі секретаря – Озарчук В.С.

з участю : представника Одеської міської ради і представника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2017 року (в складі суді ОСОБА_1О.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, зацікавлена особа: Одеська міська рада про встановлення факту проживання однією сім’єю,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

20.09.2017 року ОСОБА_2 звернулась із заявою в порядку окремого провадження, зацікавлена особа: Одеська міська рада (далі-ОМР) про встановлення факту проживання однією сім’єю, а саме: встановлення факту того, що вона проживала однією сім’єю з 2004 року по 21.02.2017 року разом із ОСОБА_3, яка померла 21.02.2017 року.

Заяву обґрунтовано тим, що 21.02.2017 року померла ОСОБА_4, після смерті якої вона є спадкоємцем 4 черги, оскільки з 1995 року по 27.04.2008 року (день смерті ОСОБА_5О.) вона проживала у цивільному шлюбі разом із сином ОСОБА_5 по вул. Бугаївській,46\2 в квартирі №7 в м. Одесі, а після смерті чоловіка вона продовжувала проживати однією сім’єю разом з його матір’ю ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що вона і ОСОБА_4 до дня смерті останньої проживали разом, вели спільний побут , мали спільний бюджет, разом проживали більше п’яти років, вона поховала ОСОБА_4 і сплатила заборгованість за надані комунальні послуги, факт проживання разом зі спадкодавцем можуть підтвердити свідки, ОСОБА_2 просила заяву задовольнити.

Представник ОМР не приймав участі у судовому засіданні в суді першої інстанції й не подавав пояснень або заперечень на заяву.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20.11.2017 року заяву задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ОМР просить рішення суду від 20.11.2017 року скасувати і закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність та на необґрунтованість рішення суду.

Апеляційна скарга представника ОМР зазначає: суд неправильно застосував норми матеріального права (ст. ст. 29, 1264, 1277 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. ст. 3,6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні») і норми процесуального права (ст. ст. 122, 168, 191, 213, 215, 235 ЦПК України в редакції станом на час прийняття рішення); предметом розгляду є встановлення юридичного фактудля прийняття спадщини до складу якої входить нерухоме майно, право на яке, після спливу одного року з часу відкриття спадщини, зобов’язана заявити ОМР, однак рішення ухвалено до спливу одного року з часу відкриття спадщини, при цьому справу розглянуто за відсутності представника ОМР, що позбавляє ОМР, у встановленому законом порядку, подати заяву про визнання спадщини відумерлою; за обставинами справи має місце спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження; в матеріалах справи відсутні належні докази спільного проживання заявника і спадкодавця протягом 5 років до часу відкриття спадщини і рішення суду в цій частині не відповідає роз’ясненням, які містяться в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», а також вимогам ст. 1217,1258 ЦК України, роз’ясненням, які містяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»; обов’язковою умовою для визнання членом сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, однак заявник не надала таких доказів; у випадку, коли спадкоємці постійно проживали разом зі спадкодавцем, проте зареєстровані за іншою адресою, слід враховувати, що місцем проживання фізичної особи, відповідно до ст. 29 ч.1 ЦК України, є житловий будинок, квартира або інше приміщення, придатне для проживання у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, при цьому, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться; суд не досліджував належний доказ - паспорт заявника на предмет наявності\відсутності у паспорті позивачки відмітки про реєстрацію її місця проживання за адресою місця проживання спадкодавця, а виходив лише з довідки ЖБК «Верстатобудівельник-1» від 03.08.2017 року та показів свідків; покази свідків позбавлені законом можливості встановлювати факт постійного проживання спадкодавця і спадкоємця, тим більше однією сім’єю, а можуть лише підтвердити факт або подію перебування позивачки за певною адресою; понесення витрат на поховання також не свідчить про факт спільного проживання не менше 5 років з часу відкриття спадщини і не може бути фактично ціною за отримання спадщини, особою, яка не має на це право.

У відзиві на скаргу ОСОБА_2 зазначила: рішення суду є законним та обґрунтованим; ст. 1264 ЦК України визначено право на спадкування в 4 чергу осіб, які проживали разом зі спадкодавцем не менше 5 років до часу відкриття спадщини; на протязі 7 років заявник проживала разом із ОСОБА_4 однією сім’єю, вони вели спільне господарство, підтримували один одного, мали спільній бюджет, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, постійно проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1; спадкоємцем за законом, відповідно до ст. 1264 ЦК України, на майно ОСОБА_4 є заявник, як особа, яка проживала разом із нею не менше 5 років до часу відкриття спадщини; з 1995 року по квітень 2004 року заявник була дружиною і спільно проживала разом із сином спадкодавця у цивільному шлюбі до дня смерті ОСОБА_5; після смерті чоловіка заявник продовжувала проживати однією сім’єю разом з його матір’ю, спадкодавцем ОСОБА_4, яку після її смерті поховала, що підтверджується письмовими доказами і показами свідків; ОМР сповіщалась про розгляд справи, однак представники ОМР не з’являлись в судове засідання, тим самим погодились з рішенням суду.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_2 виходив з того, що встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менше 5 років до відкриття спадщини, у даному випадку, можливе у порядку окремого провадження (а.с.46,47).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині зважаючи на наступне.

Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.

21.02.2017 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 (а.с.5,13-16ґ.27).

ОСОБА_2, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, 09.08.2017 року звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, як спадкоємця 4 черги (а.с. 26-32).

Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності доказів про право на спадкування у 4 чергу (а.с.11).

За заявою ОСОБА_2 відкрита спадкова справа стосовно спадкування після смерті ОСОБА_4 (а.с.32).

В матеріалах спадкової справи наявний заповіт ОСОБА_4 від 26.05.2008 року який не стосується ОСОБА_2 і стосується іншої особи (а.с.38,39).

Судом апеляційної інстанції нові обставини не встановлювались і нові докази не досліджувались.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення (ст. 234 ч.1 п.5 ЦПК України в редакції, чинній на час прийняття рішення, ст. 293 ч.1 п.5 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ст. 235 ч.6 ЦПК України в редакції, чинній на час прийняття рішення, ст.294 ч.6 ЦПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що спадщина відкрилась 21.02.2017 року, із заявою до суду в порядку окремого провадження про встановлення юридичного факту ОСОБА_2 звернулась 20.09.2017 року, тобто через 7 місяців після відкриття спадщини.

Зацікавленою особою у порядку окремого провадження ОСОБА_2 визначила ОМР.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ч.1 ЦК України).

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (ст. 1277 ч.1-3 ЦК України).

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до ст. 1283 ЦК України (ст. 1277 ч.5 ЦК України).

Зважаючи на те, що зацікавленою особою у справі ОСОБА_2 визначила ОМР з тих підстав, що відсутності інші спадкоємці ОСОБА_4 за заповітом і за законом, при цьому, ОМР, після смерті ОСОБА_4, може успадкувати в порядку відумерлості спадщини лише після спливу одного року з часу відкриття спадщини, ОМР не визнає право ОСОБА_2 на спадкування в порядку ст. 1264 ЦК України, має місце спір про право на спадкування, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Доводи представника ОМР в скарзі про те, що надані позивачкою письмові докази не є належними та допустимими, а також заперечення ОСОБА_2 у відзиві із посиланням на те, що факт проживання зі спадкодавцем не менше 5 років до часу відкриття спадщини доведений належними доказами, у даному випадку, не приймаються до уваги, оскільки зазначені докази підлягають дослідженню та оцінці під час розгляду справи у порядку позовного провадження.

Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. ст. 255, 257 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 294 ч.6 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду заяви ОСОБА_2 у порядку окремого провадження виник спір про право, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням без розгляду заяви в порядку окремого провадження.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.4, 377 ч.1, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Одеської міської ради — задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2017 року — скасувати.

Заяву ОСОБА_2, зацікавлена особа: Одеська міська рада про встановлення факту проживання однією сім’єю — залишити без розгляду.

Роз’яснити ОСОБА_2, що вона може пред’явити позов на загальних підставах.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 19.10.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

ОСОБА_6

ОСОБА_7