Ухвала суду № 77265546, 22.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11168/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Пассер М.І.,

розглянувши у відкритому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву позивача акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

04.10.2018 року судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлено запити до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому закону порядку місце проживання відповідача.

11.10 та 18.10.2018 року з відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи надійшли відповіді на запити щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому закону порядку місце проживання відповідача.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.10.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою просить суд: накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Козацька, 16, НОМЕР_1, виданий 29.10.1999 Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області, РНОКПП НОМЕР_2), а саме: домоволодіння (реєстраційний номер майна № 16894851) за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Чорнобильська, 19; приміщення (реєстраційний номер майна № 35092403), що знаходиться за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, 5; транспортний засіб – автомобіль марки «Toyota», модель «Land Cruiser 200», 2016 року випуску, об’єм двигуна 4461; заборонити ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії, які можуть знищити та/або зменшити вартість належного йому майна.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника посилається на те, що 27.06.2014 року між ПАТ «Комінвестбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 02-1/3л-30-14, та в подальшому додаткова угода до нього, згідно з яким позичальнику було надано кредитні кошти на загальну суму 1367000 грн., із сплатою 21 % річних за користування кредитом та строком погашення до 25.12.2015 року.

Зазначає, що станом на 01.10.2018 року за відповідачем обліковується заборгованість згідно з договором кредиту № 02-1/3л- 30-14 від 27.06.2014 року, яка складає 3302866,61 грн., у тому числі: 1367000 грн. – заборгованість по кредиту; 960 389,95 грн. – сума заборгованості із сплати відсотків; 442443,60 грн. – інфляційні витрати; 113592,08 грн. – заборгованість з нарахованих 3 %; 282741,11 грн. – заборгованість з нарахованої пені; 136700 грн. – заборгованість із штрафу.

Представник заявника вказує, що у власності відповідача ОСОБА_2 є майно, яке може бути реалізованим для повернення суми кредитної заборгованості, що підтверджується Інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 139103632 від 26.09.2018 року та № 139104776 від 26.09.2018 року, а також а також Витягу з Єдиного державного реєстру МВС України за № 0-2217501883.

Відповідно до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна ОСОБА_2 володіє домоволодінням (реєстраційний номер майна № 16894851) за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Чорнобильська, 19, та приміщенням (реєстраційний номер майна № 35092403), що знаходиться за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, 5. Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру МВС України ОСОБА_2 володіє транспортним засобом, а саме: автомобіль марки «Toyota», модель «Land Cruiser 200», 2016 року випуску, об’єм двигуна 4461.

За твердженням представника заявника, у зв’язку із вищевикладеним виникла необхідність у забезпеченні позову в порядку ст. 152 ЦПК України до подання позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі за позовом про стягнення боргу за договором кредиту. Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення заявлених позовних вимог про стягнення боргу за договором кредиту (згідно з позовом, що буде подано в порядку та строки, передбачені ч. 4 ст. 152 ЦПК України), вважає за необхідне просити суд накласти арешт та заборонити відчуження всього майна, що належить ОСОБА_2 та заборонити останньому здійснювати будь-які дії, які можуть знищити та/або зменшити вартість належного йому майна до розгляду даної справи по суті.

Також представник заявника зауважує, що застосування зустрічного забезпечення одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову у даному випадку є недоцільним, оскільки для цього відсутні підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України. Враховуючи те, що спосіб забезпечення позову, про який просить заявник, не спричинить не відновлюваної шкоди ОСОБА_2 чи третім особам, а також відсутність обставин, визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, підстави для зустрічного забезпечення відсутні.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вказану заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки така не містить: відповідне обґрунтування необхідності забезпечення позову, виходячи із співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, тобто, вжиття заходів забезпечення позову в межах заявленої суми позовних вимог в розмірі ціни позову, яка згідно з позовною заявою становить 3302866,61 грн.

Разом з тим, зустрічне забезпечення – це по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому, у принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA, 1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

У поданій заяві про забезпечення позову заявник вказує, що застосування зустрічного забезпечення одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову у даному випадку є недоцільним, оскільки для цього відсутні підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, проте у поданій заяві у порушення приписів п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, виходячи з предмету позову, не наведено переконливих та достатніх доводів щодо такої пропозиції з відповідним обґрунтуванням.

Крім того, заява не містить інших відомостей, потрібних для забезпечення позову (п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України). Зокрема, заявником ставиться питання про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1, а саме, транспортний засіб – автомобіль марки «Toyota», модель «Land Cruiser 200», 2016 року випуску, об’єм двигуна 4461. На підтвердження перебування у власності відповідача зазначеного транспортного засобу заявником до заяви додано витяг з Єдиного державного реєстру МВС України від 26.09.2018 року, згідно з яким ОСОБА_2 є власником вказаного транспортного засобу. Однак, даний витяг та матеріали справи не містять інших відомостей, необхідних для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, а саме, родових ознак даного рухомого майна (реєстраційний номерний знак, ідентифікаційний номер транспортного засобу).

Згідно з приписами ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, оскільки заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, вона підлягає поверненню заявнику.

При цьому, суд роз’яснює, що повернення заяви не позбавляє заявника на повторне звернення в суд із заявою про забезпечення позву в порядку, встановленому ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Головуюча О.М. Світлик