Ухвала суду № 77261736, 19.10.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11344/18

Провадження № 1-кс/201/6596/2018

УХВАЛА

іменем України

19 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого - слідчого судді Трещова В.В.

з секретарем

судового засідання - Дідик М.Ю.

за участю:

прокурора - Суховетрук Т.І.

слідчого - Кривоноса В.В.

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018040650002607 від 18.10.2018 року клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Кривоноса В.В., погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Суховетрук Т.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 17.10.2018 року, близько 19.40 годин, ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні «Національна лотерея», що знаходиться у Соборному районі м. Дніпро, а саме за адресою: просп. Гагаріна, 99Д, побачив у вказаному приміщенні касу, яка знаходилась у спеціально відведеному місці, відгороджена спеціальним склом. Так, ОСОБА_2, розуміючи, що у вказаному місці, а саме касі знаходяться грошові кошти, які належать ПІІ «Україна Національна Лотерея», визначив їх як об'єкт свого злочинного посягання, та реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з проникненням у інше приміщення, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, розуміючи, що його дії є очевидні для свідків, своєю правою рукою розбив скло спеціально відведеної касової кімнати, та проник в середину, звідки дістав грошові кошти в сумі 5 327 гривень, що належать ПІІ «Україна Національна Лотерея», таким чином відкрито заволодівши викраденим майном. Далі ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з викраденими грошовими коштами зник, розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду ПІІ «Україна Національна Лотерея» на суму 5 453 гривень 00 копійок.

Встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), поєднаного з проникненням у інше приміщення.

19.10.2018 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 по даному факту було повідомлено про підозру.

19.10.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 тримання під вартою у зв'язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати більш м'який запобіжний захід. Пояснив, що у відношенні нього іншим судом проводиться розгляд кримінального провадження, в якому його обвинувачують у спротиві співробітникам поліції та незаконному поводженні зі зброєю.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження №12018040650002607, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 18.10.2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650002607 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також, на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри. При цьомусуд враховує, що у відношенні підозрюваного розглядається інше кримінальне провадження, за підозрою у вчиненні ним іншого злочину, який є тяжким, тому перебуваючи на волі він може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання, або знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі впливати на хід слідства іншим чином.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який підозрюється у скоєнні злочину, який є тяжким, не має постійного офіційного джерела доходу та стійких соціальних зв'язків, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою є 16 грудня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 140 960 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.В. Трещов