Рішення № 77256548, 10.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2018Справа № 910/9002/18Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосинтез" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" про стягнення 1 579 040,32 грн., за участю представника позивача - Кущинської М.І., довіреність №б/н від 01.08.2018 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 267 408,87 грн. основного боргу, 241 686, 28 грн. пені, 19 860, 49 грн. 3% річних та 50 084, 68 грн. інфляційних втрат за договором поставки №20Г від 25.11.2016 року на підставі ст.ст. 16, 509, 526 ЦК України та ст.ст. 193, 216 ГК України. ст.ст. 4, 5, 12, 73, 74, 123, 162, 163, 164, 171, 172 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2018 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.08.2018 року.

Позивачем разом з позовною заявою надано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2018 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2018 року.

10.10.2018 року представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергосинтез» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілк Ворд» (покупець) було укладено договір №20Г на постачання природного газу (далі - договір), за умовами якого (п. 2.1. договору) постачальник зобов'язується передати, а споживач - прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору.

За умовами п. 2.2. договору споживач приймає за даним договором природний газ виключно для своїх власних потреб.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що фактична кількість поставленого по даному договору природного газу визначається згідно щомісячних актів прийому-передачі природного газу м3 постачальником та споживачем, складених на підставі актів про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період між оператором ГРМ/ГТС ТІ споживачем відповідно до вимог кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

Згідно п. 6.1. договору сторони домовились, що ціна на природний газ, який буде постачатися: січня 2017 року встановлюється в гривнях України і на кожний конкретний місяць узгоджується сторонами і додаткових угодах до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу. Ця ціна звичайною по даному договору. Оплату послуг з транспортування природного газу споживач здійснює операторам ГРМ/ГТС ТІ згідно укладених з ним окремих договорів.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що розрахунок за поставку природного газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника. Умови оплати на кожний конкретний місяць узгоджується сторонами в додаткових угодах до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу.

Пунктом 12.1. договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє в частині поставки природного газу з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.

Цей договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний календарний рік, якщо за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії договору жодною стороною не було письмово заявлено про бажання його припинити або здійснити перегляд його умов.

23.05.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору, у якій сторони домовились змінити порядок оплати природного газу, виклавши п. 7.1. договору у новій редакції:

« 7.1. Розрахунок за поставку природного газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на поточний рахунок постачальника на таких умовах:

- 35% оплати вартості місячного обсягу газу до 15 числа місяця поставки газу;

- 35% оплати вартості місячного обсягу газу до 25 числа місяця поставки газу;

- 30% оплати вартості місячного обсягу газу до 10 числа місяця наступного за звітним».

Відповідно до п. 7.6. договору оплата проводиться споживачем самостійно - платіжним дорученнями у відповідності до умов даного договору. В платіжних дорученнях споживач повинне обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу.

Поясненнями позивача, актами прийому-передачі обсягу природного газу №223 від 31.11.2017 року на суму 573 489,24 грн., №246 від 31.12.2017 року на суму 184 384,03 грн., №16 від 31.01.2018 року на суму 324 346,99 грн., №39 від 31.03.2018 р. на суму 334.940,56 грн. підтверджується факт поставки позивачем відповідачу газу на суму 1 417 160,82 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки відповідачеві природного газу згідно умов договору, а відповідач, у свою чергу, не виконав взяті на себе зобов'язання з їх оплати та має перед позивачем заборгованість у розмірі 1 267 408,87 грн. з урахуванням часткової оплати.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 267 408,87 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, у зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати за договором, відповідачеві нараховано 19 860, 49 грн. 3% річних та 50 084, 68 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 19 860, 49 грн. 3% річних та 50 084, 68 грн., також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.8.2. договору у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строї зазначені в п.7.1 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу статей 1, 3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Так, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеню розраховано за кожний день прострочення, у розмірі 0,1%, від суми заборгованості, що водночас перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в періоди вказані позивачем у розрахунку.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені, що нарахована позивачем на підставі п. 8.2. договору, підлягають задоволенню частково - на суму 224 284,73 грн., в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за розрахунком суду. В іншій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31, офіс 107/2; код 38346157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосинтез" (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 18-А; код 21671036) 1 267 408 (один мільйон двісті шістдесят сім тисяч чотириста вісім) грн. 87 коп. основного боргу, 224 284 (двісті двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 73 коп. пені, 19 860 (дев'ятнадцяті, тисяч вісімсот шістдесят) грн. 49 коп. 3% річних, 50 084 (п'ятдесят тисяч вісімдесят чотири) грн. 68 коп. інфляційних втрат та 23 424 (двадцять три тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 58 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 22.10.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна