Рішення № 77247170, 08.10.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2018 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/506/18

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 17461», вул. Пирятинська, будинок 127, місто Прилуки, Чернігівська область, 17500

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», вулиця Ковпака, 29, місто Київ, Україна, 03150

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет», вул. Перемоги, б.3, м. Прилуки, Чернігівська область,17500; вул. Котляревського, б.64, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

у присутності представників сторін:

від позивача: Негоди В.І. (довіреність б/н від 26.06.2018)

від відповідача: Воронцової М.В. (довіреність №02-36/158 від 15.12.2017)

від 3-ї особи: не з'явився,

в судовому засіданні 08.10.2018 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису від 02 березня 2018 року за реєстровим номером 3396, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. на іпотечному договорі від 14.08.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням норм матеріального права при вчинення оспорюваного позивачем виконавчого напису.

Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи, що наказ Господарського суду м. Києва №910/13853/16, виданий на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016, повернутий ПАТ «Укрсоцбанк», як стягувачу, без виконання, в зв'язку з чим банк з метою задоволення вимог кредитора звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки, стороною якого є позивач у даній справи. За твердженням відповідача, під час вчинення конкретної нотаріальної дії - вчинення виконавчого напису порушень приписів чинного законодавства не відбулось, а відтак, на думку відповідача, відсутні правові підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач у відповіді на відзив з позицією відповідача не погоджується, наполягає на порушенні норм матеріального права при вчинення оспорюваного виконавчого напису та, зокрема, зазначає, що виконавчий напис вчинено з порушенням річного строку, встановленого ст.88 Закону України «Про нотаріат». Крім того, позивач наполягає на тому, що між сторонами існує спір щодо заборгованості, стягнутої за виконавчим написом, а тому відсутня одна із обов'язкових умов вчинення виконавчого напису - безспірність заборгованості.

Від третьої особи будь-які пояснення під час розгляду справи не надходили.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Ухвали-повідомлення, які направлялися на обидві адреси третьої особи, в черговий раз повернулися до суду неврученими. Приймаючи до уваги, що відсутність представника третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд доходить висновку про можливість розгляду справи у відсутності такого учасника справи.

27 вересня 2018 року до матеріалів справи від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказу, який має суттєве значення для вирішення спору - роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі №973/62/18 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі №2262/15 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Паритет» про стягнення заборгованості. Обгрунтовуючи неможливість подання вказаного доказу у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексу України і судом, позивач зазначає, що вказаний судовий документ не міг бути поданий разом з позовною заявою, оскільки прийнятий судом лише 18.09.2018, а оприлюднений в реєстрі 24.09.2018.

Представник відповідача проти клопотання не заперечував.

Приймаючи до уваги, що документ, який позивач просить долучити до матеріалів справи, стосується предмета доказування по справі №927/506/18, неможливість його подання разом з позовною заявою незалежала від позивача, тому судом задоволено клопотання позивача, а документ прийнятий судом до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (іпотекодержатель за договором) та Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 17461» (іпотекодавець), укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовою Л.Л., зареєстрований в реєстрі за №9392 (далі за текстом - іпотечний договір).

Відповідно до п.1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», в редакції затвердженій рішенням річних загальних зборів акціонерів від 07.02.2017 (протокол №1), погодженій Національним банком України 27.02.2017, банк є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства.

Отже суд приходить до висновку, що позивачу і відповідачу належать права та обов'язки сторін іпотечного договору: іпотекодавця та іпотекодержателя відповідно, що не заперечувалось жодною із сторін в ході вирішення спору.

Згідно з п.1.2. Статуту Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» в редакції, затвердженій рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРСОЦБАНК» від 26.04.2018, погодженого Національним банком України 06.07.2018, витяг з якого надано до матеріалів справи представником відповідача 04.10.2018, внаслідок зміни типу акціонерного товариства з публічного на приватне та зміни найменування (назви) банку правонаступником Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (відповідача у справі) є Акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК».

Відтак, відповідачем у справі є Акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК».

Відповідно до п.1.1. іпотечного договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Паритет» (позичальник) зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг №935/1-109 від 14.08.2008, укладеним між іпотекодержателем та позичальником (основне зобов'язання) та додатковими угодами до нього, що укладені та будуть укладені між іпотекодержателем та позичальником, які є невід'ємними частинами договору, яким обумовлене основне зобов'язання (додаткові угоди) наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі, що знаходяться в місті Прилуки Чернігівської області, вулиця Пирятинська (вулиця Дзержинського), буд. 127, розміщенні на земельній ділянці, належній територіальній громаді міста Прилуки, а саме: нежитлову будівлю насосної станції, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №2, загальною площею 22,8кв.м; нежитлову будівлю КТП, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №19, загальною площею 448,9кв.м; нежитлову будівлю гаражу, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №23, загальною площею 317,5кв.м; нежитлову будівлю теплової стоянки автомашин «Модуль», збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №26, загальною площею 880,4кв.м; нежитлову будівлю контори, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №27, загальною площею 163,4кв.м; нежитлову будівлю мойки, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №28, загальною площею 288,1кв.м; нежитлову будівлю майстерень, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №29, загальною площею 670,7кв.м; нежитлову будівлю котельні, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №30, загальною площею 171,6кв.м; нежитлову будівлю профілакторію, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №31, загальною площею 302,4кв.м; нежитлову будівлю центральної заправки, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №32, загальною площею 9,5кв.м; нежитлову будівлю шиноремонту, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №34, загальною площею 427,9кв.м; нежитлову будівлю їдальні, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №35, загальною площею 253,7кв.м; нежитлову будівлю диспетчерської, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №47, загальною площею 616,6кв.м.

Згідно з п.1.3. іпотечного договору від 14.08.2008, зміст та розмір основного зобов'язання, виконання якого забезпечувалось вказаним іпотечним договором, складався із:

- повернення позичальником кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює 3 000 000,00грн (три мільйони гривень) з порядком погашення та в строки, що встановлені відповідними додатковими угодами, але в будь-якому випадку не пізніше ніж до 12.08.2018, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлено основне зобов'язання та відповідними додатковими угодами;

- сплата процентів за користування кредитом в розмірі, що визначатиметься відповідними додатковими угодами, але в будь-якому випадку не більше 20,5 процентів річних в гривні, 15,5 процентів річних в доларах США, та комісій у розмірі, строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання та відповідними додатковими угодами до нього;

- сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання та відповідними додатковими угодами до нього;

- відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання.

Посилаючись у своєму відзиві на позов (а.с.45-48) на Генеральний договір про надання кредитних послуг № 935/1-109 від 14.08.2008, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ПАРИТЕТ», відповідач в порушення приписів ст.74, 80 Господарського процесуального кодексу України не додав відповідний доказ до відзиву на позов, не подано ним такого доказу й в підготовчому провадженні.

Отже, виходячи із умов іпотечного договору суд доходить висновку, що предметом іпотеки є забезпечення позивачем виконання позичальником (третьою особою у справі) зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг №935/1-109 від 14.08.2008, укладеного між відповідачем у справі та третьою особою.

В матеріалах справи міститься вимога відповідача про усунення порушень вих. №USB/417 від 07.11.2017, адресована позивачу та ТОВ «Паритет», в якій повідомлено про наявність невиконаного ТОВ «Паритет» забезпеченого іпотекою та неустойкою зобов'язання за кредитним договором №935/1-109 ДУ№1 від 14.08.2008 в сумі 7338825грн.30коп., яка складається з: 2987079грн.93коп. заборгованості за кредитом, 3295712грн.31коп. заборгованості по відсотках, 92015грн.69коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 410555грн.78коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 107220грн.98коп. інфляційних витрат за кредитом, 446240грн.61коп. інфляційних витрат за відсотками.

Також викладена вимога про сплату вказаної заборгованості у тридцятиденний строк, а у разі невиконання цієї вимоги попереджено про ініціювання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, нежитлові будівлі, що знаходяться в місті Прилуки Чернігівської області, вулиця Пирятинська (вулиця Дзержинського), буд. 127, розміщенні на земельній ділянці, належній територіальній громаді міста Прилуки.

02 березня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3396, відповідно до якого запрпоновано звернути стягнення на нежитлові будівлі, що знаходяться в місті Прилуки Чернігівської області, вулиця Пирятинська (вулиця Дзержинського), буд. 127, розміщенні на земельній ділянці, належній територіальній громаді міста Прилуки, а саме: нежитлову будівлю насосної станції, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №2, загальною площею 22,8кв.м; нежитлову будівлю КТП, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №19, загальною площею 448,9кв.м; нежитлову будівлю гаражу, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №23, загальною площею 317,5кв.м; нежитлову будівлю теплової стоянки автомашин «Модуль», збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №26, загальною площею 880,4кв.м; нежитлову будівлю контори, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №27, загальною площею 163,4кв.м; нежитлову будівлю мойки, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №28, загальною площею 288,1кв.м; нежитлову будівлю майстерень, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №29, загальною площею 670,7кв.м; нежитлову будівлю котельні, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №30, загальною площею 171,6кв.м; нежитлову будівлю профілакторію, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №31, загальною площею 302,4кв.м; нежитлову будівлю центральної заправки, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №32, загальною площею 9,5кв.м; нежитлову будівлю шиноремонту, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №34, загальною площею 427,9кв.м; нежитлову будівлю їдальні, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №35, загальною площею 253,7кв.м; нежитлову будівлю диспетчерської, збудовану з цегли, зазначену за планом земельної ділянки за №47, загальною площею 616,6кв.м.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного вище майна, на яке звертається стягнення, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «УКРСОЦБАНК» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 30 березня 2017 року по 30 серпня 2017 року, а саме у розмірі 6282792грн.24коп., яка складається з: 2987079грн.93коп. заборгованості за кредитом, 3295712грн.31коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

06 червня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56552288 з примусового виконання виконавчого напису №3396 від 02.03.2018.

Станом на момент ухвалення рішення у даній справі стягнення за виконавчим написом №3396 від 02.03.2018 зупинено на підставі ухвали господарського суду від 03.07.2018 у справі №927/496/18.

Позивач стверджуючи, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм матеріального права, просить суд визнати його таким, що не підлягає виконанню. При цьому, обгрунтовуючи обставини порушення норм матеріального права при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, позивач зазначає про порушення встановленого ст.88 Закону України «Про нотаріат» річного строку вчинення виконавчого напису у відносинах між підприємствами, установами та організаціями, а також стверджує про відсутність безспірності заборгованості, що унеможливлює вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього ж Закону визначаються умови вчинення виконавчих написів, згідно з якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у

відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

В главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, визначається порядок вчинення виконавчих написів (далі по тексту - Порядок).

В п/п 3.1. вказаної глави Порядку містяться умови, за наявності яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, а саме: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

В розвиток цих умов в п/п 3.2. глави 16 розділу ІІ Порядку визначається, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, а в п/п 3.4. цієї ж глави встановлюється, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Таким чином, виходячи із спірних правовідносин в межах даної справи має бути встановлено чи вчинено оспорюваний виконавчий напис з урахуванням річного строку з дня виникнення права вимоги у стягувача (відповідача у справі), та чи була підтверджена стягувачем безспірність вимог до боржника за виконавчим написом, тобто до позивача у справі.

Враховуючи, що спірний виконавчий напис вчинений на укладеному між сторонами у справі іпотечному договорі від 14.08.2008, тому судом при вирішенні спору застосовуються також норми Закону України «Про іпотеку».

За змістом ч. 1, 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, внаслідок чого іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, ст.35 цього ж Закону передбачається, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

В наявному у матеріалах справи листі від 07.11.2017 вих.№USB/417 «Вимога про усунення порушень» на адресу ТОВ «ПАРИТЕТ» та ВАТ «Автотранспортне підприємство 17461» міститься вимога відповідача до позичальника (3-ї особи у справі) в 30-денний строк сплатити заборгованість в сумі 7338825грн.30коп., яка складається із: заборгованості по кредиту - 2 987 079грн.93коп, заборгованості по відсотках - 3 295 712грн.13коп.; заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 92 015грн.69коп.; заборгованості по пені за несвоєчасне повернення відсотків - 410 555грн.78коп.; розмір інфляційних витрат за кредитом - 107 220грн.98коп.; розмір інфляційних витрат за відсотками - 446 240грн.61коп. Одночасно в даному листі відповідачем зазначено, що у разі невиконання цієї вимоги банком розпочнеться звернення стягнення на предмет іпотеки в будь-який спосіб, передбачених Законом України «Про іпотеку».

Як стверджує позивач у позовній заяві, вказаний лист з вимогою про усунення порушень отриманий ним 16 листопада 2017 року.

Отже, суд приходить до висновку, що маючи намір звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідачем надіслано позичальнику та іпотекодавцю відповідну вимогу про усунення порушень за основним зобов'язанням.

Проте, надаючи правову оцінку діям відповідача щодо звернення стягнення на заставлене майно у обраний ним спосіб - на підставі виконавчого напису, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Як вбачається із умов іпотечного договору від 14.08.2008, в якому містяться умови щодо змісту та розміру основного зобов'язання, остаточний строк виконання такого зобов'язання по поверненню кредиту на підставі генерального договору про надання кредитних послуг №935/1-109 від 14.08.2008, визначений 12 серпня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу приписів ч.1,3 ст.74 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем не надано суду будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджують зміну між сторонами кредитного договору остаточного строку його виконання.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що в матеріалах справи знаходиться Рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у справі №2262/15 за позовом ПАТ «УКРСОЦБАНК» до ТОВ «ПАРИТЕТ» про стягнення заборгованості в сумі 7765040грн.74коп. Вказане рішення розцінюється судом як один із доказів у справі, оскільки станом на момент вирішення даного спору та прийняття рішення ухвала Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі №973/62/18 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 не набрала законної сили.

Так, із рішення третейського суду від 30.03.2016 вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ПАРИТЕТ» 7765040грн.74коп., зокрема заборгованості по кредиту в сумі 2987079грн.93коп. та 415000грн., заборгованості по відсотках в сумі 2284461грн.28коп. та 275409грн.20коп.; пені за прострочення по кредиту в сумі 187950грн.27коп. та 110574грн.44коп.; пені за прострочення сплати процентів в сумі 353391грн.98коп. та 47173грн.44коп.; інфляційні втрати в сумі 879973грн.89коп. та 224026грн.32коп. При цьому, із вказаного рішення випливає, що заявлена банком заборгованість виникла станом на 14.12.2015, яка не була сплачена у строки, визначені графіками погашення заборгованості.

Тобто, суд приходить до висновку, що право вимоги у позивача до боржника за основним зобов'язанням виникло 14.12.2015.

При цьому, зазначаючи у відзиві, що підставою для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису стало неможливість фактичного виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016, позивач тим самим не спростовує твердження позивача, що сума боргу, щодо стягнення якої вчинено виконавчий напис, полягала сплаті саме 14.12.2015.

Згідно з п/п 2.3. глави 16 Порядку в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору вчинення виконавчого напису здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Проте, системний аналіз норм, які містяться в главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідчить, що п/п 2.3. є спеціальною нормою, яка обмежує можливість вчинення нотаріусом виконавчого напису на іпотечному договорі - тільки після спливу тридцяти днів (а не раніш) з моменту надіслання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушень основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору.

Водночас, приписи вищенаведеного підпункту 3.1. глави 16 розділу ІІ Порядку є загальною нормою, якою передбачаються загальні умови вчинення нотаріусами виконавчого напису - безспірність заборгованості та строк, що минув з моменту виникнення права вимоги, загальний порядок обчислення якого визначається підпунктом 3.4. цієї ж глави.

Таким чином, суд доходить висновку, що наведений у п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку річний строк для вчинення виконавчого напису, який відповідає ст.88 Закону України «Про нотаріат», пов'язується саме з виникненням у стягувача права вимоги до боржника, а не з виникненням у стягувача права на звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису у зв'язку з невиконанням боржником чи іпотекодавцем в тридцятиденний строк вимоги про усунення порушень, який передбачений п/п 2.3. глави 16 розділу ІІ Порядку. Відповідно правова позиція щодо застосування вказаних норм викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №927/3337/17.

Таким чином, оскільки відповідач не довів, що право вимоги виконання за основним зобов'язанням - кредитним договором - виникло в межах встановленого Законом України «Про нотаріат» річного строку до моменту вчинення спірного виконавчого напису, тому суд приходить до висновку, що виконавчий напис від 02.03.2018 вчинений нотаріусом з порушенням вказаної норми Закону.

Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості, яка запропонована до стягнення за рахунок предмету іпотеки у спірному виконавчому напису, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п/п 3.2. Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі по тексту - Перелік).

Згідно з пунктом 1-1 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису на іпотечних договорах, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Суд зазначає, що за своєю суттю безспірною є така заборгованість боржника, яка виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, в зв'язку з чим і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріуси вчиняють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи встановлюється на підставі доказів.

В силу ч. 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Стверджуючи про існування такої умови вчинення виконавчого напису як безспірність заборгованості, відповідач не надав суду жодного доказу, який підтверджував би подання ним передбачених Переліком документів, зокрема довідки про ненадходження платежу.

Отже, обставини безспірності заборгованості, як однієї із умов вчинення виконавчого напису, не підтверджуються матеріалами справи.

Разом з тим, суд не приймає до уваги аргумент позивача, що факт відсутності безспірності заборгованості підтверджується наявністю спору між сторонами щодо визнання недійсним іпотечного договору, який вирішується господарським судом, оскільки наявність спору стосовно правомірності укладеного забезпечувального договору не свідчить про наявність чи відсутність заборгованості по основному зобов'язанню - кредитному договору.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що матеріалами справи не підтверджено існування обох умов необхідних відповідно до Закону України «Про нотаріат» для вчинення виконавчого напису, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса від 02.03.2018 таким, що не підлягає виконанню.

Отже, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позов, судом до уваги не приймаються з огляду на їх безпідставність та невідповідність вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.74, 76, 77, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 17461» (вул. Пирятинська, будинок 127, місто Прилуки, Чернігівська область, 17500, ідентифікаційний код 03119581) до Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (вулиця Ковпака, 29, місто Київ, 03150, ідентифікаційний код 00039019) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 02.03.2018 задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 02 березня 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, на іпотечному договорі від 14 серпня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 3396, про звернення стягнення на нежитлові будівлі, що знаходяться в м. Прилуки Чернігівської області, вулиця Пирятинська, б.127, розміщені на земельній ділянці, належній територіальній громаді міста Прилуки, а саме: нежитлову будівлю насосної станції, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №2, загальною площею 22,8кв.м; нежитлову будівлю КТП, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №, загальною площею 448,9кв.м; нежитлову будівлю гаражу, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №23, загальною площею 317,5кв.м; нежитлову будівлю теплової стоянки автомашин «Модуль», збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №26, загальною площею 880,4кв.м; нежитлову будівлю контори, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №27, загальною площею 163,4кв.м; нежитлову будівлю мойки, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №28, загальною площею 288,1кв.м; нежитлову будівлю майстерень, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №29, загальною площею 670,7кв.м; нежитлову будівлю котельні, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №30, загальною площею 171,6кв.м; нежитлову будівлю профілакторію, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №31, загальною площею 302,4кв.м; нежитлову будівлю центральної заправки, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №32, загальною площею 9,5кв.м; нежитлову будівлю шиноремонту, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №34, загальною площею 427,9кв.м; нежитлову будівлю їдальні, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №35, загальною площею 253,7кв.м; нежитлову будівлю диспетчерської, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки за №47, загальною площею 616,6кв.м, та задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, вимоги Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» в сумі 6282792грн.24коп., з яких: 2987079грн.93коп. заборгованості за кредитом, 3295712грн.31коп заборгованості за відсотками користування кредитом.

Стягнути з Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», вулиця Ковпака, 29, місто Київ, 03150 (ідентифікаційний код 00039019) на користь Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 17461», вул. Пирятинська, будинок 127, місто Прилуки, Чернігівська область, 17500 (ідентифікаційний код 03119581) 1762грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 18 жовтня 2018 року.

Суддя Т. Г. Оленич