YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Господарський суд Донецької області

Рішення № 77246795, 04.10.2018, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення

04.10.2018

Номер справи

905/1119/18

Номер документу

77246795

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.2018з Справа № 905/1119/18

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок № 8/26; код ЄДРПОУ – 14359319)

до державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, місто Донецьк, вулиця Артема, будинок №68; код ЄДРПОУ - 01074957)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок №5; код ЄДРПОУ - 40075815)

про стягнення 1 183 272 090,95 гривень,-

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 153 від 22.05.2018)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №2022/2 від 07.08.2018)

від третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність №Ц/3-04/2-18 від 11.01.2018)

Грігор єв І.В. (довіреність №Ц/3-04/196-18 від 07.08.2018)

С У Т Ь С П О Р У

Акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення 1 183 272 090,95 гривень заборгованості за кредитними договорами, з яких:

187 794 591,51 гривень – прострочена заборгованість за кредитним договором №8 від 30.04.2013, яка складається з: 100 000 000,00 гривень – прострочена заборгованість за кредитом, 572 054,80 гривень - строкова заборгованість по сплаті процентів, що нараховані за період з 25.09.2017 по 06.10.2017 включно, 39 233 424,69 гривень – прострочена заборгованість по сплаті процентів, 1 000 000,00 гривень – прострочена заборгованість за комісійною винагородою, 14 208 219,17 гривень – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 5 672 174,04 гривень – пеня за несвоєчасну сплату процентів, 222 136,99 гривень – пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 3 186 593,30 гривень – 3% річних за прострочення повернення кредиту, 1 293 026,11 гривень – 3% річних за прострочення сплати процентів, 61 808,22 гривень – 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди, 16 420 000,00 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати кредиту, 5 658 887,52 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати процентів, 266 266,67 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати комісійної винагороди;

187 794 591,51 гривень – прострочена заборгованість за кредитним договором №9 від 30.04.2013, яка складається з: 100 000 000,00 гривень – прострочена заборгованість за кредитом, 572 054,80 гривень - строкова заборгованість по сплаті процентів, що нараховані за період з 25.09.2017 по 06.10.2017 включно, 39 233 424,69 гривень – прострочена заборгованість по сплаті процентів, 1 000 000,00 гривень – прострочена заборгованість за комісійною винагородою, 14 208 219,17 гривень – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 5 672 174,04 гривень – пеня за несвоєчасну сплату процентів, 222 136,99 гривень – пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 3 186 593,30 гривень – 3% річних за прострочення повернення кредиту, 1 293 026,11 гривень – 3% річних за прострочення сплати процентів, 61 808,22 гривень – 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди, 16 420 000,00 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати кредиту, 5 658 887,52 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати процентів, 266 266,67 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати комісійної винагороди;

397 870 836,66 гривень – прострочена заборгованість за кредитним договором №10 від 30.04.2013, яка складається з: 200 000 000,00 гривень – прострочена заборгованість за кредитом, 1 144 109,58 гривень - строкова заборгованість по сплаті процентів, що нараховані за період з 25.09.2017 по 06.10.2017 включно, 91 635 068,50 гривень – прострочена заборгованість по сплаті процентів, 2 000 000,00 гривень – прострочена заборгованість за комісійною винагородою, 28 416 438,36 гривень – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 15 786 506,83 гривень – пеня за несвоєчасну сплату процентів, 444 273,97 гривень – пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 6 373 186,62 гривень – 3% річних за прострочення повернення кредиту, 3 538 664,54 гривень – 3% річних за прострочення сплати процентів, 123 616,43 гривень – 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди, 32 840 000,00 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати кредиту, 15 036 438,50 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати процентів, 532 533,33 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати комісійної винагороди;

409 812 071,27 гривень – прострочена заборгованість за кредитним договором №11 від 30.04.2013, яка складається з: 200 000 000,00 гривень – прострочена заборгованість за кредитом, 1 144 109,58 гривень - строкова заборгованість по сплаті процентів, що нараховані за період з 25.09.2017 по 06.10.2017 включно, 99 635 068,50 гривень – прострочена заборгованість по сплаті процентів, 2 000 000,00 гривень – прострочена заборгованість за комісійною винагородою, 28 416 438,36 гривень – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 17 030 671,23 гривень – пеня за несвоєчасну сплату процентів, 444 273,97 гривень – пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 6 373 186,62 гривень – 3% річних за прострочення повернення кредиту, 4 044 801,53 гривень – 3% річних за прострочення сплати процентів, 123 616,43 гривень – 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди, 32 840 000,00 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати кредиту, 17 227 371,72 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати процентів, 532 533,33 гривень – інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з простроченням оплати комісійної винагороди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем умов: договору про закупівлю послуг з надання кредиту за державні кошти №8 від 30.04.2013, договору про закупівлю послуг з надання кредиту за державні кошти №9 від 30.04.2013, договору про закупівлю послуг з надання кредиту за державні кошти №10 від 30.04.2013, договору про закупівлю послуг з надання кредиту за державні кошти №11 від 30.04.2013,у зв’язку з чим утворилась заборгованість у заявленому розмірі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.06.2018 відкрито провадження по справі №905/1119/18, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.07.2018.

На адресу господарського суду Донецької області 03.07.2018 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження по справі. Аналогічна за змістом заява 03.07.2018 надійшла від представника третьої особи.

У судовому засіданні 04.07.2018 оголошено перерву до 23.07.2018, відкладено розгляд клопотань відповідача та третьої особи про продовження строку підготовчого провадження.

Від представника третьої особи 20.07.2018 надійшли пояснення по справі стосовно реорганізації відповідача, зазначає про відсутність банківських виписок по особовим рахункам відповідача, тому вважає недоведеним факт видачі кредиту, а також безпідставним нарахування сум пені, 3% та інфляційних втрат.

Від відповідача 23.07.2018 надійшов відзив на позовну заяву із заявою про поновлення строку на подання відзиву по справі. Зазначає, що у відповідача відсутній доступ до приміщення, майна та документів, а тому останній позбавлений можливості перевірити доводи позивача. Наголошує, що подані позивачем заявки про надання кредитних коштів та меморіальні ордери не свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів за відсутності банківських виписок. Вважає, що до вимог про стягнення пені ті комісії слід застосувати положення статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Також вважає безпідставним нарахування 3% річних на підставі ст.625 ЦК України, оскільки договором передбачений інший розмір річних – 17,4%. Стверджує, що недоведеність факту видачі кредиту позбавляє позивача права нараховувати інфляційні втрати.

У судовому засіданні від 23.07.2018 у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи про продовження строку підготовчого провадження відмовлено, відкладено розгляд клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, продовжено строк для подання доказів по справі, оголошено перерву до 10.08.2018.

30.07.2018 від позивача надійшла заява про уточнення (деталізацію) позовних вимог із доказами направлення іншим учасникам справи, а також заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.

Окрім того, 30.07.2018 представником позивача подано оригінали банківських виписок по особовим рахункам відповідача на підтвердження факту видачі кредитів та розміру нарахованих відсотків.

Від представника позивача 09.08.2018 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що відсутність саме у відповідача оригіналів первинних документів не є підставою для відмови в задоволенні позову, вказує, що додані до позовної заяви меморіальні ордери є належним доказом видачі кредиту, а також заперечує проти інших доводів відповідача.

10.08.2018 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення стосовно безпідставності нарахування позивачем процентів за користування кредитом після спливу строку кредитування, а також клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2018 у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи відмовлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено вирішення питання про витребування доказів, оголошено перерву до 22.08.2018.

22.08.2018 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, а також заперечення по справі.

Представником позивача подано заперечення на додаткові пояснення відповідача. Вважає, що правова позиція ОСОБА_4 палати верховного суду викладена у постанові №444/9519/12 від 28.03.2018 стосовно неможливості нарахування відсотків після спливу строку кредитування не може бути застосована до правовідносин, що скались між сторонами у цій справі.

У судовому засіданні 22.08.2018 оголошено перерву до 05.09.2018.

05.09.2018 від представника відповідача надійшли додаткові заперечення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.09.2018 в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи відмовлено.

Ухвалою суду від 05.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.09.2018.

У судовому засіданні 17.09.2018 оголошено перерву до 04.10.2018.

У судовому засіданні 04.10.2018 представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, в свою чергу, заперечував проти позову.

Представник третьої особи надав пояснення аналогічні доводам відповідача, заперечував проти задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В

30.04.2013 між публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі – Банк, позивач) та Державним підприємством «Донецька залізниця» (далі – Позичальник, відповідач) був укладений договір про закупівлю послуг з надання кредиту за державні кошти №8, за умовами якого Банк зобов’язався надати Позичальнику послуги з надання кредиту, визначені в цій статті, а Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше останнього дня строку в 1100 днів, перебіг якого починається з дати першого отримання Позичальником кредиту, а також сплатити ціну договору та виконати інші зобов’язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені Договором. Кредит за договором надається у валюті - гривня. (п. 1.1 кредитного договору).

Відповідно до п.1.1.3. Ліміт кредитування становить 100 000 000,00 гривень. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Позичальника.

Кредит надається у вигляді Невідновлювальної кредитної лінії в межах Ліміту кредитування, визначеного відповідно до графіку:

1100 днів з дати першого отримання кредиту – 100 000 000,00 гривень (розмір Ліміту кредитування);

з 1101 дня з дати першого отримання кредиту – 0,00 гривень (п.1.1.4. договору).

Згідно п.1.1.5. договору Позичальник зобов’язаний повернути кредит відповідно до цього графіку повернення.

Надання кредиту Позичальнику здійснюється в безготівковій формі, на підставі письмової заявки Позичальника за формою Додатку 1 до договору в межах Ліміту кредитування, що діє на дату подання Заявки, шляхом перерахування кредиту на поточний рахунок Позичальника, зазначений в п.12.2 договору або Заявці, за умови виконання Позичальником своїх зобов’язань належним чином та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених договором (п.2.1.).

За умовами п.2.2. строк (термін) надання послуги, передбаченої п.1.1. договору: надання кредиту здійснюється у строки, зазначені в Заявці при виконанні умов, передбачених п.2.4. договору.

Платежі по сплаті боргових зобов’язань мають бути сплачені у повному обсязі та вважаються здійсненими у встановлений термін, якщо сума платежу в повному обсязі надійшла на рахунки банку, визначені в п.12.1. договору, в термін, встановлений договором. Якщо день, на який припадає цей термін, не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються Банком та сплачується Позичальником за весь період фактичного користування кредитом (п.2.7. договору).

У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування будуть мати місце будь-які боргові зобов’язання Позичальника за договором, в т.ч., але не виключно, ціна договору, пеня та/або інші платежі на користь Банку, встановлені умовами договору, то така заборгованість повинна бути погашена перед Банком Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.1. договору (п.2.10. договору).

Згідно п.3.2.1. плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів в розмірі 20,5%, без ПДВ. Процентна ставка є фіксованою.

Нарахування плати за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку, факт/365. Плата за користування кредитом нараховується Банком 24 числа поточного місяця, в останній день поточного місяця та в день погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі. При нарахуванні плати за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту (п.3.2.2.).

Пунктом 3.3. договору визначені Комісійні винагороди за кредитом: комісійна винагорода за надання кредиту та комісійна винагорода за управління кредитом (щорічна).

Відповідно до п.3.3.1.1. Позичальник не пізніше 5 банківського дня з дати виникнення прав та обов’язків сторін за цим договором, відповідно до п.10.12.1. договору (з урахуванням такої дати), зобов’язаний сплатити Банку комісійну винагороду за надання кредиту у розмірі 1% від суми Ліміту кредитування, зазначеного в п.1.1. договору, що становить 1 000 000,00 гривень, без ПДВ.

Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку щорічну комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1% від суми Ліміту кредитування, що становить 1 000 000,00 гривен, без ПДВ. Комісійна винагорода за управління кредитом сплачується Позичальником кожні 12 місяців, починаючи з дати виникнення прав та обов’язків сторін за цим договором відповідно до п.10.12.1. договору, протягом 3-х банківських днів з дня закінчення кожного такого 12-місячного періоду (з урахуванням дати виникнення прав та обов’язків сторін за цим договором відповідно до п.10.12.1 договору), в 13-місячному періоді (за другий рік дії договору) та в 25-місячному періоді (за третій рік дії договору) (п.3.3.2.1.).

За приписами п.7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором.

У разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов’язань (крім неустойки (пені, штрафів), Позичальник зобов’язаний сплатити на користь Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного боргового зобов’язання, за кожен календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, з розрахунку факт/365 (п.7.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Строк дії договору дорівнює часу, початок перебігу якого починається з моменту набрання чинності договору та закінчується в момент остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань за договором в повному обсязі (п.10.12. договору).

Договором №1 про внесення змін до договору про закупівлю послуг з надання кредиту за державні кошти від 06.09.2013 внесено зміни до визначення термінів, змінено призначення кредитних коштів.

Викладено п.3.2.1. договору в наступній редакції: «Плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів в розмірі 17,4% річних, без ПДВ. Процентна ставка є фіксованою».

Пункт 3.3. договору викладено в наступній редакції:

« 3.3.1. Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку щорічну комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1% річних від Ліміту кредитування в наступні строки, а саме:

3.3.1.1. у розмірі 1% річних від Ліміту кредитування, що діє на початок першого року кредитування, починаючи з дати першого отримання Позичальником кредиту (траншу). Період розрахунку – 365 календарних днів з дати першого отримання Позичальником кредиту (траншу). Комісійна винагорода сплачується не пізніше 5-го банківського дня з дати першого отримання Позичальником кредиту (траншу), враховуючи дату видачі.

3.3.1.2. у розмірі 1% річних від Ліміту кредитування, що діє на початок другого року кредитування, починаючи з дати першого отримання Позичальником кредиту (траншу). Період розрахунку – 365 календарних днів з дати закінчення першого року кредитування, починаючи з дати першого отримання Позичальником кредиту (траншу). Комісійна винагорода сплачується не пізніше 3-го банківського дня з дати закінчення першого року кредитування.

3.3.1.3. у розмірі 1% річних від Ліміту кредитування, що діє на початок третього року кредитування, починаючи з дати першого отримання Позичальником кредиту (траншу). Період розрахунку – 365 календарних днів з дати закінчення другого року кредитування, починаючи з дати закінчення другого року кредитування. Комісійна винагорода сплачується не пізніше 3-го банківського дня з дати закінчення другого року кредитування.

3.3.2. Зазначена в п.3.3.1 договору щорічна комісійна винагорода сплачується Позичальником в національній валюті України на рахунок для обліку/сплати комісійної винагороди, визначений п.12.1. договору.».

09.09.2013 Позичальником було подано заявку №Н3Е-10/2610/1 на отримання кредитних коштів за договором про закупівлю послуг з надання кредиту за державні кошти №8 від 30.04.2013 із зазначенням реквізитів для перерахування коштів (рахунок №26002010107293).

10.09.2013 Банком було перераховано відповідачу 100 000 000,00 гривень кредиту, що підтверджується меморіальним ордером №52311 від 10.09.2013 та банківською випискою по особовому рахунку відповідача №26002010107293.

Відтак, строк повернення кредиту з урахуванням положень п.1.1. договору – 13.09.2016.

За своєю правовою природою договір №8 від 30.04.2013 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), яка кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу, та задовольняє позовні вимоги.

Також, позивачем заявлено до стягнення комісійну винагороду за управління кредитом (щорічною) в розмірі 1 000 000,00 гривень за третій рік кредитування.

Доказів сплати комісійної винагороди за третій рік кредитування відповідачем суду не надано, а тому позовні вимоги в цій частині господарським судом задовольняються в заявленому розмірі.

Окрім суми основної заборгованості позивачем заявлено до стягнення відсотки за користування кредитом: строкові за період з 25.09.2017 по 06.10.2017 в розмірі 572 054,80 гривень, прострочені за період з 25.06.2015 по 24.09.2017 (включно) – 39 233 424,69 гривень.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Як узгоджено сторонами у п.1.1. договору строк кредитування становить 1100 днів, перебіг якого починається з дати першого отримання Позичальником кредиту.

10.09.2013 Банком було перераховано відповідачу 100 000 000,00 гривень кредиту, отже строк кредитування закінчився 13.09.2016.

Як зазначає, ОСОБА_4 Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

З огляду на вказане ОСОБА_4 Верховного Суду відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ОСОБА_4 Верховного суду №310/11534/13-ц.

Відтак, право позивача на здійснення нарахування відсотків за користування кредитом припинилось зі спливом строку кредитування.

При цьому, за умовами п.3.2.2. договору нарахування плати за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку, факт/365. Плата за користування кредитом нараховується Банком 24 числа поточного місяця, в останній день поточного місяця та в день погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі. При нарахуванні плати за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Отже, право позивача на нарахування процентів за користування припинилось 12.09.2016, відсотки нараховані з 13.09.2016 є безпідставними, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Розмір відсотків за користування кредитом за період з 25.06.2015 по 12.09.2016 становить 21 261 369,89 гривень.

Відповідач порушив умови договору щодо повернення кредитних коштів, процентів та комісійної винагороди, у зв’язку з чим позивачем нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 14 208 219,17 гривень за період з 14.09.2016 по 14.03.2017, пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 5 672 174,04 гривень за період з 03.08.2015 по 06.10.2017, пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у розмірі 222 136,99 гривень за період з 15.09.2015 по 14.03.2016.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Однак, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено місто Донецьк де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано не чинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014 № 1053-р». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено місто Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних:

за порушення строків повернення суми кредиту за період з 14.09.2016 по 06.10.2017 (включно) в розмірі 3 186 593,30 гривень;

за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 03.08.2015 по 06.10.2017 (включно) в розмірі 1 293 026,11 гривень;

за порушення строків сплати комісії за період з 15.09.2015 по 06.10.2017 (включно) в розмірі 61 808,22 гривень,

та інфляційні втрати:

за порушення строків повернення суми кредиту за період з 14.09.2016 по 30.09.2017 (включно) в розмірі 16 420 000,00 гривень;

за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 03.08.2015 по 30.09.2017 (включно) в розмірі 5 658 887,52 гривень;

за порушення строків сплати комісії за період з 15.09.2015 по 30.09.2017 (включно) в розмірі 266 266,67 гривень.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за порушення строків повернення суми кредиту суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Арифметичний розрахунок 3% річних за порушення строків сплати комісії є арифметично невірним, оскільки згідно п.3.3.1.3. договору комісійна винагорода сплачується не пізніше 3-го банківського дня з дати закінчення другого року кредитування. Відтак комісійна винагорода за третій рік кредитування мала бути сплачена відповідачем до 15.09.2015 включно, тобто заборгованість в за цими зобов’язаннями виникла лише з 16.09.2015.

За здійсненим господарським судом перерахунком, за порушення строків сплати комісії за період з 16.09.2015 по 06.10.2017 (включно) розмір 3% річних становить 61 726,03 гривень.

Як встановлено вище, позивачем неправомірно нараховані відсотки за користування кредитом з 13.09.2016 по 06.10.2017, а тому 3% річних та інфляційних втрат на відсотки за користування кредитом нараховані на ці суми є безпідставними, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За здійсненим господарським судом перерахунком розмір 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, який підлягає стягненню, становить 1 055 444,05 гривень.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Згідно з пунктом 6 Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року №265 індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідивши поданий розрахунок інфляційних втрат, господарським судом встановлено, що позивачем не враховано вище вказані положення тому не вірно визначено періоди нарахування.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», розмір інфляційних втрат:

за порушення строків повернення суми кредиту за період з 01.10.2016 по 30.09.2017 (включно) становить 16 380 459,44 гривень;

за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 01.09.2015 по 30.09.2017 (включно) – 4 666 175,17 гривень;

за порушення строків сплати комісії за період з 01.10.2015 по 30.09.2017 (включно) - 163 804,59 гривень.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному судом розмірі.

30.04.2013 між публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі – Банк, позивач) та Державним підприємством «Донецька залізниця» (далі – Позичальник, відповідач) був укладений договір про закупівлю послуг з надання кредиту за державні кошти №9, за умовами якого Банк зобов’язався надати Позичальнику послуги з надання кредиту, визначені в цій статті, а Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше останнього для строку в 1100 днів, перебіг якого починається з дати першого отримання Позичальником кредиту, а також сплатити ціну договору та виконати інші зобов’язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені Договором. Кредит за договором надається у валюті - гривня. (п. 1.1 кредитного договору).