Рішення № 77244448, 19.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4244/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату в якому позивач просить:

визнати відмову Одеського ОВК у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 31 серпня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, травми, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направленні документів на розгляд комісії МО України (вих. №1918 від 21 березня 2017 року) протиправною та скасувати;

зобов'язати Одеський ОВК скласти висновок щодо виплати мені одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як інваліду війни 2 групи з 31 серпня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направити його на розгляд комісії МО України.

Позов вмотивовано наступним.

В період з серпня 1968 року по грудень 1969 року позивач, під час проходження строкової військової служби в Чехословакії, приймав участь в бойових діях.

В 1968 році позивач, під час виконання обов'язків військової служби, отримав осколкові поранення голови, лівої ноги та контузію.

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України №2571 від 09.06.2016 року, наявні в позивача поранення, травма, контузія та захворювання були пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Рішенням МСЕК (довідка 10 ААВ № 80386) позивачу вперше була призначена 2 група інвалідності з 31.08.2016 року, у зв'язку з наявністю поранень, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Оскільки позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, він маю право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі ст. ст.16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення військовослужбовців,військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні ) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Для призначення ОГД ОСОБА_3 через Подільський РВК звернувся до Одеського обласного військового комісаріату (ОВК) для направлення документів до Комісії MO України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Одеським ОВК 21 березня 2017 року у складанні висновку про наявність права на отримання ОГД, у відповідності до вимог Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 року, та направленні документів на розгляд комісії MO України було відмовлено.

Про вказане рішення Одеським ОВК повідомлено 03 серпня 2018 року виx. №5605.

Підставою для відмови стало те, що в наданих документах відсутні документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Ухвалою суду від 22.08.2018 року відкрито провадження по справі (в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Ухвалою суду від 22.08.2018 р. відповідачу встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Ухвала отримана відповідачем 05.09.2018 року.

20.09.2018 року, у встановлений ухвалою суду строк, відповідачем надано відзив на позовну заяву (вхід. № 27742/18).

Відзив обґрунтовано наступним.

Пунктом 13 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року за №975, встановлено, що керівник уповноваженого органу (в даному випадку - Одеський обласний військовий комісаріат) подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

10.03.2017 року ОСОБА_2 звернувся до військового комісара Подільського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою щодо направлення документів до Одеського ОВК для прийняття рішення щодо видачі одноразової грошової допомоги, до якої було додано його заяву про виплату одноразової грошової допомоги, при цьому, до заяви були додані наступні документи:

копія сторінок військового квитка серії НОМЕР_2;

копія витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 09.06.2016 року № 2571;

копія виписки з протоколу від 09.08.2016 року №1528/3;

копія виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ №807386 від 31.08.2016 року;

копія довідки філії ЦАМО РФ від 19.10.2016 року № 8-433;

копія довідки ЦАМО РФ від 22.12.2016 року № 3/281124;

копія сторінок паспорту громадянина України та копія картки фізичної особи-платника податків.

Листом Одеського обласного військового комісаріату від 21.03.2017 року за вих. №1918 було повідомлено Подільський об'єднаний військовий комісаріат про відсутність у поданих ОСОБА_2 документах, копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, обов'язковість наявності якого визначена у п. 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року за №975. При цьому, було запропоновано повторно звернутись до відповідного архіву за запитом відомостей про причини та обставини поранення. Військовому комісару Подільського об'єднаного міського військового комісаріату було доручено проінформувати ОСОБА_2 про результати розгляду документів.

ОСОБА_2 не було додержано вимоги п.11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року за №975.

Пунктом 13 Порядку, встановлено, що керівник уповноваженого органу (в даному випадку - Одеський обласний військовий комісаріат) подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Через відсутність у поданих документах одного з документів, які визначені у п. 11 Порядку, в Одеського обласного військового комісаріату через неможливість додати до висновку усі документи що зазначені у п. 11 Порядку, не виникало обов'язку для подання до розпорядника бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

В період з серпня 1968 року по грудень 1969 року ОСОБА_2, під час проходження строкової військової служби в Чехословаччині, приймав участь в бойових діях.

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України №2571 від 09.06.2016 року у позивача наявні поранення, травма, контузія та захворювання були пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Рішенням МСЕК (довідка 10 ААВ № 80386) ОСОБА_2 призначена 2 група інвалідності з 31.08.2016 року, у зв'язку з наявністю поранень, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

10.03.2017 року ОСОБА_2 звернувся до військового комісара Подільського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою щодо направлення документів до Одеського ОВК для прийняття рішення щодо видачі одноразової грошової допомоги, до якої було додано його заяву про виплату одноразової грошової допомоги, при цьому, до заяви були додані наступні документи:

копія сторінок військового квитка серії НОМЕР_2;

копія витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 09.06.2016 року № 2571;

копія виписки з протоколу від 09.08.2016 року №1528/3;

копія виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ №807386 від 31.08.2016 року;

копія довідки філії ЦАМО РФ від 19.10.2016 року № 8-433;

копія довідки ЦАМО РФ від 22.12.2016 року № 3/281124;

копія сторінок паспорту громадянина України та копія картки фізичної особи-платника податків.

Листом Одеського обласного військового комісаріату від 21.03.2017 року за вих. №1918 було повідомлено Подільський об'єднаний військовий комісаріат про відсутність у поданих ОСОБА_2 документах, копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, обов'язковість наявності якого визначена у п. 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року за №975. При цьому, було запропоновано повторно звернутись до відповідного архіву за запитом відомостей про причини та обставини поранення. Військовому комісару Подільського об'єднаного міського військового комісаріату було доручено проінформувати ОСОБА_2 про результати розгляду документів.

Довідкою філії Центрального Архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 19.10.2016 року №8-433 повідомлено про неможливість підтвердити лікування у військовому лікувальному закладі ОСОБА_2 та рекомендовано звернутись до Центрального Архіву Міністерства оборони Російської Федерації.

З довідки Центрального Архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 22.12.2016 року за № 3/281124 вбачається, що в наказах військової частини польова пошта 61042, у складі якої проходив військову службу ОСОБА_2, відсутні відомості про вибуття ОСОБА_2 до шпиталю та про повернення з шпиталю. При цьому, було запропоновано при необхідності подальшого запитування інформації, повідомити номер шпиталю у якому проходив лікування заявник, місце його дислокації, точні періоди перебування у шпиталі.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту Порядок №975).

Пунктом 11 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 12 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно пункту 13 вказаного Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Підпунктом 27 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

ВИСНОВКИ СУДУ

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Як свідчать матеріали справи, юридичний спір між ОСОБА_2 та Одеським обласним військовим комісаріатом виник з приводу відмови у складанні висновку щодо виплати ОГД та направлення його до Комісії МОУ.

Як встановлено судом, відповідач не направив до Комісії МОУ висновок про виплату ОГД, оскільки, на думку відповідача, ОСОБА_2 не надав всіх документів, згідно з п.11 Порядку №975.

Суд не погоджується із доводами відповідача та вважає мотиви позивача правомірними з огляду на наступне.

Як вказано вище, позивачем надано перелік документів, відповідно до п.11 Порядку №975.

Посилання відповідача на обов'язковість подання документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, проходження служби суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

З витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 2571 від 09.06.2016 року) вбачається, що отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до пункту 21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402), постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення № 402).

За такого правового врегулювання, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Разом із тим, з висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 06.06.2016 року №1457/Ж вбачається, що ушкодження, які виявлені у позивача могли утворитись під час проходження військової служби в країнах, де велись бойові дії тобто у 1968 році.

В довідці до акту огляду МСЕК серії 10ААВ №807386 від 31.08.2016 року вказано, що позивачу встановлена ІІ група інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язані з виконанням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, безстроково.

Зазначені документи надані позивачем через Подільський РВК до Одеського обласного військового комісаріату.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Приписами пункту 13 Порядку № 975 обумовлено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Слід зазначити, що прийняття рішень про повернення, а саме: надання рекомендацій про необхідність повторного звернення до Центрального архіву РФ з урахуванням рекомендацій, зазначених в архівній довідці від 22.12.2016 № 3/281124 для отримання інформації (документів) яка б свідчила про причини та обставини поранення, не передбачено Порядком № 975, а відтак у відповідача відсутні підстави та повноваження для прийняття рішення про повернення на доопрацювання позивачеві документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу, що свідчить про протиправність такого рішення відповідача.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 по справі №806/750/16 (К/9901/12286/18), висновки якої, відповідно до приписів ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.5 ст.242 КАСУ, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Крім цього, слід також звернути увагу на «Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», розміщений на офіційному сайті Верховного Суду.

Згідно його висновків, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

У спірних правовідносинах для відповідача законодавчо закріплено лише можливість подати висновок до розпорядника коштів. Іншої дискреції для Одеського ОВК не передбачено.

Суд зазначає, що положеннями Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві № 975 передбачено, що питання подання висновку про виплату одноразової грошової допомоги за формою (додаток 13 Наказу № 530) розпорядникові бюджетних коштів, тобто Міністерству оборони України в даному випадку, належить саме до повноважень Одеського обласного військового комісаріату, а отже, стосується його прав та обов'язків.

Відповідно рішення щодо призначення або відмови в призначені позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку Одеського обласного військового комісаріату згідно приписів п. 13 Порядку №975.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання відмови Одеського ОВК у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 31 серпня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, травми, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направленні документів на розгляд комісії МО України (№1918 від 21 березня 2017 року ) протиправною.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Варто вказати, що Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання Одеського обласного військового комісаріату подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України щодо призначення позивачеві одноразової грошової допомоги згідно вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013року, та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Також у висновках «Наукового висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією» зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись статтями 6, 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати відмову Одеського ОВК у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 31 серпня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, травми, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направленні документів на розгляд комісії МО України (№1918 від 21 березня 2017 року) протиправною.

Зобов'язати Одеський ОВК скласти висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як інваліду ІІ групи з 31 серпня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та направити його на розгляд комісії МО України, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_2 - адреса: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, телефон: НОМЕР_3

Одеський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08402040), адреса: 65012, м.Одеса, вул. Піроговська, 6

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.