Ухвала суду № 77244232, 16.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/2968/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

16 жовтня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

під час розгляду у підготовчому засіданні в м.Львові адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до Департаменту містобудування Львівської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_5, в якій позивач просить:

-скасувати наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради №А-44 від 10.04.2015 року про влаштування заїзду до території земельної ділянки гр.ОСОБА_3 на АДРЕСА_1

В позовній заяві позивач зазначає, що 10.04.2015 року Департаментом містобудування Львівської міської ради видано наказ №А-44 "Про затвердження гр.ОСОБА_3 вимог до архітектурно-планувальної частини проекту на влаштування заїзду на територію земельної ділянки на АДРЕСА_1 Вважає, що вказаний наказ виданий із порушенням законодавства, оскільки заїзд до земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 розташований в охоронній зоні електричних мереж, на яку поширюються обмеження встановлені приписами чинного законодавства в тому числі і заборона облаштування заїзду.

Ухвалою від 12.07.2018 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний термін з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою від 06.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

11.10.2018 року третьою особою подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що про оскаржуваний наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради №А-44 від 10.04.2015 року про влаштування заїзду до території земельної ділянки гр.ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 позивачу було відомо ще у 2016 році при підготовці заперечення на позовну заяву у справі №466/4331/16ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Представник позивача у підготовчому засіданні заперечив проти заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача та представник третьої особи у підготовчому засіданні підтримали заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву третьої особи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особи, представника третьої особи оцінивши докази наявні в матеріалах справи, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно матеріалів справи, позивачем оскаржується наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради №А-44 від 10.04.2015 року про влаштування заїзду до території земельної ділянки гр.ОСОБА_3 на АДРЕСА_1

Позивач у позовній заяві в обґрунтування поновлення пропущеного строку звернення до суду вказує, що про оскаржуваний наказ вона дізналася від громадянки ОСОБА_8 05.01.2018 року.

Проте, вказане спростовано матеріалами справи.

Судом встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебувала справа №466/4331/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 01.12.2016 року у справі №466/4331/16-ц позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,0245га, що по АДРЕСА_1 власнику земельної ділянки ОСОБА_3. Зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0245га, що по АДРЕСА_1, шляхом усунення з проїзду залізобетонного блоку. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в користь ОСОБА_3 42 980 грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень) за завдану матеріальну шкоду. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в користь ОСОБА_3 2000 грн. (дві тисячі гривень) моральної шкоди.

В матеріалах справи №466/4331/16-ц містися заперечення ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на позовну заяву без дати 2016 року, в якому ОСОБА_5 покликається на наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради №А-44 від 10.04.2015 року про влаштування заїзду до території земельної ділянки гр.ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 Зокрема зазначає, що про даний наказ вона довідалася після отримання позовної заяви та доданих до неї документів у справі №466/4331/16-ц.

Таким чином, позивачу про наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради №А-44 від 10.04.2015 року про влаштування заїзду до території земельної ділянки гр.ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 було достеменно відомо ще у 2016 році при розгляді справи №466/4331/16-ц.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №816/1630/17.

Враховуючи, що обставини, викладені в позовній заяві на обґрунтування причини пропуску строку звернення до суду були спростовані доказами, отриманими в ході судового засідання і позивач не надав доказів поважності таких причин пропуску строку звернення, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Щодо клопотання третьої особи про застосування до позивача заходу процесуального примусу у вигляд штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно зі ст. 145 КАС України, заходами процесуального примусу є попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису (ч. 1 ст.149 КАС України).

Суд наголошує, що постановлення ухвали про застосування заходів процесуального примусу є виключно правом, а не обов'язком суду.

Застосовані заходи процесуального примусу мають бути співмірними виявленому порушенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у застосуванні до позивача заходів процесуального примусу, а тому клопотання третьої особи не підлягає задоволенню.

Судовий збір в сумі 704,80 грн. у зв'язку із залишенням позовної заяви без розгляду підлягає поверненню відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ч.4 ст.123, п.8 ч.1 ст.240, ст.ст.183, 255, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_5 до Департаменту містобудування Львівської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування наказу.

Повернути ОСОБА_5 судові витрати у вигляді судового збору у розмір 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., сплачені згідно квитанції від 03.07.2018 року №ПН564229.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складений 19 жовтня 2018 року.

Суддя Крутько О.В.