
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2018 року № 810/4063/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
6 серпня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1В (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування при перерахунку пенсії позивачу роботи з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 10 %, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50 %, премії у розмірі 10 %, які він отримував до перерахунку пенсії та зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу включаючи роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15 %, надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 50 %, премію у розмірі 10 %, починаючи з 1 січня 2018 р. з врахуванням проведених раніше виплат;
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу лише 50 % суми підвищення пенсії та зобов'язати відповідача виплачувати 100 % суми підвищення пенсії позивачу, перерахованої згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з1 січня 2018 р. врахуванням проведених раніше виплат;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп. та судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у розмірі 704 грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 р. у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 р. залишено без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування при перерахунку пенсії позивачу роботи з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 10 %, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50 %, премії у розмірі 10 %, які він отримував до перерахунку пенсії та зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу включаючи роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15 %, надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 50 %, премію у розмірі 10 %, починаючи з 1 січня 2018 р. з врахуванням проведених раніше виплат.
За таких обставин в межах даної адміністративної справи підлягають розгляду позовні вимоги в частині:
- визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу лише 50% суми підвищення пенсії;
- зобов’язання відповідача виплачувати 100% суми підвищення пенсії позивачу, починаючи з 1 січня 2018 р., з врахуванням раніше проведених виплат;
- стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп. та судові витрати у розмірі 704 грн 80 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у ході перерахунку пенсії позивача відповідно до чинного законодавства, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. №103 (далі - Постанова № 103) відповідачем протиправно виплачується лише 50 % суми підвищення пенсії. Такі дії відповідача, позивач вважає такими, що не ґрунтуються на нормах та суперечать вимогам чинного законодавства.
Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив, де зазначив, що у своїй діяльності керується виключно чинними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, а тому перерахунок пенсії позивача було здійснено правомірним шляхом, у відповідності до передбачених приписів та норм права.
Ухвалою суду від 20 серпня 2018 р. відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Враховуючи вищенаведене, суд, керуючись положеннями с. 3 ст. 194 КАС України, вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно посвідчення серії АА №116956, виданого Київським обласним військоматом, позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів військової служби (а.с. 5).
З 20 жовтня 2010 р. позивачу було призначено пенсію, згідно розрахунку пенсії за вислугу років, мала наступні характеристики (а.с.17):
- до видів грошового забезпечення входили: посадовий оклад - 1065 грн 00 коп.; оклад за військове звання - 130 грн 00 коп.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 478 грн 00 коп.; середньомісячна сума додаткових видів ГС за 24 місяці - 1005 грн 51 коп.; робота з таємними виробами, носіями, документами - 10%; надбавка за особливо важливі завдання - 50%, премія 10%;
- основний розмір пенсії 65% грошового забезпечення;
- вид підвищення або надбавки: 4 категорія ЧАЕС - 56 грн 94 коп.;
- підвищення за пост. КМУ 2012 . № 355 - 582 грн 40 коп.;
- доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації (з 1 жовтня 2012 р.) - 179 грн 36 коп.;
- підсумок пенсії (з надбавками) - 2559 грн 73 коп. (а.с. 17).
У подальшому, відповідачем, на виконання вимог ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, Постанови №103 було здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії з 1 травня 2018 р. (а.с. 18).
З наданого позивачем перерахунку пенсії по пенсійні справі позивача №1001005979, убачається, що після перерахунку пенсії основний її розмір становить 65% грошового забезпечення, а до сум грошового забезпечення віднесено: посадовий оклад - 4790 грн 00 коп.; оклад за військове звання -1410 грн 00 коп.; процентна надбавка за вислугу років - 50%, вид підвищення або надбавки: 4 категорія ЧАЕС - 56 грн 94 коп. Підсумок пенсії - 6101 грн 94 коп. з урахуванням підвищення 1771 грн 11 коп. (50% від 3542 грн 21 коп.), сума по статті - 4330 грн 84 коп. Згідно постанови № 130 підвищення складає 3542 грн 21 коп., з них виплачується: з 1 січня по 31 грудня 2018 р. - 50 % (1771 грн 11 коп.); з 1 січня по 31 грудня 2019 р. - 75 % (2656 грн 66 коп.); з 1 січня 2020 р. - 100% (3542 грн 21 коп.) (а.с. 18).
У зв'язку з тим, що позивач вважає виплата перерахованих сум доплат частинами протиправними, він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103, п. 3 якої, відповідно до ч. 4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінет Міністрів України, постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” .
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Як вже зазначалось судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач, з урахуванням вимог ст. 63 Закону №2262-ХІІ та Постанови №988, з 1 травня 2018 року здійснив перерахунок пенсії позивача, про що свідчить наданий перерахунок пенсії по пенсійній справі №1001005979.
Відповідно до вказаного розрахунку сума доплати становить лише 50% суми підвищення (а.с. 18).
Суд наголошує, що вимогами ч. 3 ст. 52 Закону №2262-ХІІ встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Цією або жодною іншою нормою Закону №2262-ХІІ, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 КАС України суд застосовує норму вищезазначеного Закону, який має вищу юридичну силу, ніж Постанова №103.
Крім того, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 р., Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 р., серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24 квітня 2003 р.).
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Відтак, є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача у частині зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачувати 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 1 січня 2018 р.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не надав до суду доказів, які свідчать про обґрунтованість його дій, а відтак, не довів їх правомірність.
За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що звертаючись до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1409 грн 60 коп., що підтверджується квитанціями про сплату №0.0.1098459591.1 (а.с.2) та квитанцією про сплату № 33524 (а.с.29).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 р. залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог, викладених у п. 1 прохальної частини позовної заяви.
Отже, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума сплаченого судового збору, пропорційна задоволеним позовним вимогам, а саме - 704 грн 80 коп.
Також, позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп.
При вирішенні вказаного клопотання, судом враховано таке.
Як убачається з ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду;
3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 р. у справі № 815/4300/17.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу у межах даної адміністративної справи, судом встановлено, що матеріали справи містять договір про надання правової допомоги від 22 травня 2018 р., укладений між позивачем та адвокатським бюро "Івана Хомича"( а.с. 19-20) та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого орієнтовний розмір витрат складе 15 0000 грн 00 коп. (а.с. 22).
Водночас, всупереч встановленим законодавством вимогам, серед наданих позивачем до суду документів, немає жодного підтверджуючого документа, який би свідчив про дійсність оплати послуг правової допомоги позивачем.
Таким чином, аналізуючи вищенаведене, враховуючи докази, надані представником позивача на підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд дійшов висновку, що вищенаведені документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) лише 50% суми підвищення пенсії за вислугою років по пенсійній справі № НОМЕР_2.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 100% суми підвищення пенсії за вислугою років по пенсійній справі № НОМЕР_2, починаючи з 1 січня 2018 р., з врахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
У задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Виноградова О.І.
Судове рішення № 77243928, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 19.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/4063/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: