Рішення № 77243673, 10.10.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2018 р. №809/1137/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

секретар судового засідання Бунич Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа – Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення за №1/ІІ/ІХ/1 від 16.02.2018 про відмову в наданні статусу учасника бойових дій та зобов'язання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни надати йому статус учасника бойових дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 із спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у вступному слові позов підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив. Суду пояснив, що рішення відповідача за №1/ІІ/ІХ/1 від 16.02.2018 про відмову в наданні йому статусу учасника бойових дій прийнято протиправно, оскільки він, як працівник органів внутрішніх справ, з 10.10.2014 по 30.10.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території м. Маріуполь Донецької області, що підтверджується поданими ним документами. Водночас зазначив, що Порядком від 20.08.2014 №413, в редакції чинній на час його участі у антитерористичній операції, не було встановлено мінімального строку залучення осіб до проведення антитерористичної операції для одержання статусу учасника бойових дій, а тому визначення комісією будь-яких строків, як підстави для надання позивачу статусу учасника бойових дій, є незаконним. Вважає, що посилання відповідача на даний Порядок із змінами, внесеними вже після його участі в антитерористичній операції є безпідставним. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, та вказав, що подані на розгляд комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни документи не свідчать про те, що позивач персонально та безпосередньо залучався до завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Крім цього відповідно до пункту 2-1 Порядку від 20.08.2014 №413 статус учасника бойових дій надається особам в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, в той час як позивач перебував у службовому відрядженні у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 10.10.2015 року по 30.10.2015 року, тобто менше 30 днів. Також відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт участі позивача в безпосередньому зіткненні та вогневому контакті з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що в свою чергу дає можливість надання особі статусу учасника бойових дій незалежно від кількості днів її залучення. Тому рішенням №1/ІІ/ІХ/1 від 16.02.2018 комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, правомірно відмовлено позивачу у наданні статусу учасника бойових дій. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій за №1/ІІ/ІХ/1 винесене комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 16.02.2018 за №1/ІІ/ІХ/1, на його думку, правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що він працює в управлінні кадрового забезпечення ГУ НП в Івано-Франківській області. Матеріали щодо присвоєння позивачу статусу учасника бойових дій направлялись до відповідної комісії тричі, вперше у квітні 2016 року, однак двічі були повернені на доопрацювання в зв'язку з їх неповнотою, зокрема відсутністю журналу бойових дій, довідок про проходження служби та про переведення до органів Національної поліції України. Всі документи, які надсилались до відповідача по інших працівниках поліції області були ідентичні, всі необхідні документи, які повинен був надати до УКЗ ОСОБА_1 останній подав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши позивача та представника третьої особи, показання свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.11.1995 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 29.06.2016 - в Національній поліції України, що підтверджується дослідженою судом копією трудової книжки АХ №023795 від 10.01.2000 року.

Відповідно до наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області №535 о/с дск від 07.10.2015, з метою виконання завдань, визначених Законом України “Про боротьбу з тероризмом”, організації та проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, а також особистої участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у складі сил та засобів, які залучаються до її проведення, згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України №2054 о/с дск від 02.10.2015, підполковника міліції ОСОБА_1, заступника начальника УОТЗ УМВС в Івано-Франківській області направлено у відрядження з 08.10.2015 по 02.11.2015 терміном на 26 календарних діб до Донецької та Луганської областей.

Судом встановлено, що згідно пояснень позивача, показань свідка, наявних в матеріалах справи письмових доказів позивач залучався до проведення негласних слідчих розшукових дій на території м.Маріуполь Донецької області.

Згідно витягу із документу №4/5 дск від 02.12.2015 року Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області матеріали для оформлення статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 було направлено до Департаменту персоналу, організації освіти та наукової діяльності МВС України

В подальшому вказані матеріали у відповідності до рішень комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 31.03.2016 року та від 19.09.2016 року були повернуті на доопрацювання до Головного управління Національно поліції в Івано-Франківській області, а рішенням вказаної комісії від 19.12.2017 року відкладено розгляд питання щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 до отримання відносно останнього уточненої інформації.

16.02.2018 комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни на підставі пункту 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 та пунктів 2, 4 розділу ІІ Положення про комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №868 від 26.08.2016, прийнято рішення №1/ІІ/ІХ/1 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій.

За наслідками судового розгляду суд не погоджується з прийнятим комісією рішенням та вважає його протиправним враховуючи наступне.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до статті 4 цього Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (стаття 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Згідно із пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Розпорядженням КМУ від 30.10.2014 року за №1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 вказаного Переліку м. Маріуполь віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 (надалі – Порядок №413).

Відповідно до пункту 2 Порядку №413 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.

Згідно пункту 4 Порядку №413 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Судом встановлено, що безпосередня участь позивача в антитерористичній операції з 10.10.2015 по 30.11.2015 підтверджується: наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області №535 о/с від 07.10.2015, прийнятого у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України №2054 о/с дск від 02.10.2015; витягами із наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) №294 від 21.10.2015, №303 від 30.10.2015; посвідченням про відрядження №298/23; довідкою №1/23602 від 30.10.2015.

Так згідно витягів із наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) №294 від 21.10.2015 та №303 від 30.10.2015 підполковник міліції ОСОБА_1, заступник начальника УОТЗ, 10.10.2015 року прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, а 30.10.2015 року вибув.

Крім цього, довідкою Краматорського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області від 30.10.2015 за №1/23602 підтверджується, що підполковник міліції ОСОБА_1 з 10.10.2015 по 30.10.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, сувернітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

Однак, незважаючи на вищевикладене, рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни №1/ІІ/ІХ/1 від 16.02.2018 відмовлено позивачу в наданні статусу учасника бойових дій на підставі пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014.

Так відповідно до пунктів 2-1 Порядку №413 (в редакції, чинній станом від 16.09.2016, та доповненого цим пунктом постановою Кабінету Міністрів України №602 від 08.09.2016 ) статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією, а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції.

Згідно абзаців другого та третього пункту 4 Порядку №413, в редакції від 16.09.2016, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення:

- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

- для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.

Посилання відповідача на вказані норми Порядку, в редакції від 16.09.2016 року, як на підставу відмови надання статусу учасника бойових дій є безпідставними, оскільки позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції з 07.11.2015 по 29.07.2016, а матеріали щодо встановлення йому вказаного статусу були передані Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області на розгляд комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни у грудні 2015 року. При цьому, станом на грудень 2015 року пунктами 2 та 4 Порядку будь-яких обмежень щодо строку залучення до проведення антитерористичної операції чи подання жодних інших документів для встановлення статусу учасника бойових дій встановлено не було.

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у грудні 2015 року, то застосуванню підлягають правові норми Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, які діяли на час їх виникнення, а саме в грудні 2015 року.

При цьому суд враховує, що відповідно до досліджених в судовому засіданні письмових доказів, показань свідка ОСОБА_3, судом не встановлено вини позивача у несвоєчасному прийнятті комісією рішення щодо надання йому статусу учасника бойових дій.

Так повертаючи відповідні матеріали без розгляду в усіх випадках комісією не було зазначено конкретних причин та недоліків, які б перешкоджали прийняти рішення.

Крім цього відповідно до пояснень позивача, представника третьої особи, показань свідка, в інших аналогічних випадках, зокрема за умови подання тих же документів, щодо інших осіб комісією прийнято позитивні рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 4 розділу ІІ Положення про комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №868 від 26.08.2016 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

За таких обставин суд вважає, що комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій безпідставно і необґрунтовано відмовлено позивачу у встановленні статусу учасника бойових дій, а тому слід визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №1/ІІ/ІХ/1 від 16.02.2018 та зобов'язати комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на реалізацію своїх дискреційних повноважень, оскільки дискреційний розсуд наявний лише у випадку законності та правомірності усіх рішень, які можуть бути прийнятті в межах своєї діяльності суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Одночасно суд відхиляє клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Так частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Разом з тим, на думку суду, в даному випадку підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов’язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо виконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни за №1/ІІ/ІХ/1 від 16.02.2018 про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1.

Зобов'язати комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 76002;

відповідач: Комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, код ЄДРПОУ 00032684, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601;

третя особа: Головне управління Національно поліції в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Рішення складене в повному обсязі 17.10.2018 року.

Суддя Гундяк В.Д.